Рішення № 3774823, 01.06.2009, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

КОПІЯ

Справа № 2-263/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Саливон В.І., Фисун К.Т.,

з участю адвоката - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" про зміну наказу про звільнення в частині мотивування підстав звільнення, зобов’язання внесення відповідного запису в трудову книжку, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" про зміну наказу про звільнення в частині мотивування підстав звільнення, зобов’язання внесення відповідного запису в трудову книжку, стягнення вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що перебував з відповідачем в трудових відносинах, проте в зв’язку з систематичним порушенням умов колективного трудового договору та трудового законодавства, яке виразилось в несвоєчасній виплаті заробітної плати, в тому числі за час щорічної відпустки, неоплаті простоїв та неповній оплаті роботи в нічний час, подав заяву про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Між тим, адміністрація ВАТ "ПТМЗ" не прийнявши рішення за заявою позивача, самовільно змінила формулювання звільнення та відповідно до наказу № 521 від 06 листопада 2008 року про припинення трудового договору він був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Просить позов задовольнити, змінити формулювання звільнення, зазначене в наказі про припинення трудових відносин, стягнути вихідну допомогу в сумі 6501,27 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., втрати на правову допомогу та судові витрати, понесені при зверненні до суду.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_2 змінив позовні вимоги, доповнивши вимогами про скасування наказу № 521 від 06 листопада 2008 року в зв’язку з внесенням до нього змін щодо формулювання підстави звільнення та зобов’язання відповідача внести відповідний запис в трудову книжку, просить стягнути вихідну допомогу в сумі 3900,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 491,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві, змінити в наказі № 521 від 06.11.2008 року формулювання причин звільнення, та вважати звільненим позивача за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та умов колективного договору, скасувавши запис в наказі про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, зобов’язати відповідача внести відповідні зміни в частині формулювання причини звільнення до запису № 21 в трудовій книжці ОСОБА_2 , стягнути на його користь допомогу в розмірі 3900,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 491,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,70 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої діями відповідача, в сумі 5000,00 грн.

Представники відповідача ВАТ "ПТМЗ" в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначала, що заробітна плата та аванс працівникам підприємства в 2008 році дійсно виплачувались з порушенням умов колективного договору, мала місце також і затримка у виплаті позивачу відпускних. Разом з тим, вказала, що в 2008 році простої на ВАТ "ПТМЗ" були відсутні, а оплата роботи в нічний час проводилась згідно графіку роботи та у встановлених розмірах, в зв’язку з чим посилання ОСОБА_2 на наявність вказаних порушень є безпідставними. В частині вирішення судом позовних вимог позивача щодо зміни формулювання причин його звільнення в наказі з зобов’язанням внести відповідний запис в трудову книжку та стягнення вихідної допомоги поклалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 27.06.2006 року перебував в трудових відносинах з ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод", працював на посаді землероба в ливарному виробництві.

03.11.2008 року ОСОБА_2 подав до ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" заяву з проханням звільнити його за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з порушенням законодавства про працю та невиконанням умов колективного договору, а саме: - не дотримуються строки виплати заробітної плати, заробітна плата за час відпустки виплачується пізніше, ніж за 3 дні до її початку, не оплачуються простої не з вини працівника, за роботу в нічний час отримує кошти в розмірі, що є меншим, ніж передбачено законодавством.

Як встановлено судом, рішення по результатам розгляду заяви ОСОБА_2 від 03.11.2008 року про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України адміністрацією ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" не приймалось, разом з тим, самовільно, без погодження з заявником, прийнято рішення про звільнення його за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України./span>

Згідно наказу (розпорядження) ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 521 від 06 листопада 2008 року про припинення трудового договору ОСОБА_2 звільнено з 06.11.2008 року, причина звільнення - ст. 38 КЗпП України - власне бажання.

При цьому, будучи ознайомлений з вищевказаним наказом ОСОБА_2 зазначив в ньому, що не згоден з формулюванням причини звільнення, оскільки просив звільнити його за ч. 3 ст. 38 КЗпП України./span>

Так, відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Як встановлено в п. 3.5 Колективного договору, виплату заробітної плати працюючим на заводі проводити в наступні строки: за першу половину місяця – аванс 20-25 числа кожного місяця, за другу половину місяця – кінцевий розрахунок 5-10 числа наступного місяця.

Відповідно до довідки ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 1/16-2732 від 15.05.2009 року, виплата авансу та заробітної плати ОСОБА_2 за період з грудня 2007 року по жовтень 2008 року включно проводилась з порушенням строків, встановлених в п. 3.5 Колективного договору.(з порушенням на 2-8 днів).

З довідки ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 223 від 19.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 на підставі його заяви була надана відпустка за відпрацьований період роботи з 27.06.2007 року по 27.06.2008 року тривалістю 24 календарних дні та 4 дні додаткової відпустки за шкідливі умови праці з 04.08.2008 року по 01.09.2008 року. Відпускні виплачені 12.08.2008 року.

Таким чином, при виплаті заробітної плати за час щорічної відпустки ОСОБА_2 порушено строки, встановлені в ч. 3 ст. 115 КЗпП України./span>

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, простоїв на ВАТ "ПТМЗ" в 2008 році не було, у вказані в колективному зверненні працівників ливарного виробництва дати позивач ОСОБА_2 перебував у відпусті, на лікарняному, єдиний день з перелічених, коли він перебував на роботі, є 2509.2008 року, й він відповідно до табелю обліку робочого часу за вересень 2008 року позначений як відпрацьований ним, за цей день нараховано заробітну плату на загальних підставах.

Відповідно до змісту довідки ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 1/16-2731 від 15.05.2009 року, протягом 2006-2008 років простою підприємства чи простою виробництва в акціонерному товаристві не було.

Разом з тим, в жовтні 2008 року працівники ливарного виробництва ВАТ "ПТМЗ", в тому числі позивач ОСОБА_2 , звертались до голови правління товариства та голови профспілкової організації, в якому повідомляли про систематичне порушення трудового законодавства на конвеєрній дільниці в частині неоплати простою не з вини працівників у відповідності з вимогами ст. ст. 113, 258-8 КЗпП України. в період з 28.08.2009 року по 25.09.2008 року.

Зазначене звернення було розглянуто та працівникам надано відповідь за підписами голови правління та голови профспілкової організації ВАТ "ПТМЗ" за вих. № 1/16-6546 від 17.10.2008 року, в якій вказують, що для ґрунтованого та всебічного розгляду порушеного питання керівництвом створено комісію наказом № 526 від 09.10.2008 року, якою 10.10.2008 року проведена робота щодо з'ясування обставин по розгляду питань, викладених у зверненні та визначення дійсних причин простої, вжито заходів до удосконалення організації виробництва, ремонтів та технічного обслуговування обладнання в ливарному виробництві, недопущення простоїв обладнання та трудових ресурсів, підвищення відповідальності керівників структурних підрозділів та працівників ливарного виробництва. 13.10.2008 року виданий наказ, яким відповідальних осіб зобов’язано вести облік простоїв згідно встановленої форми, вживати дієвих заходів щодо недопущення простоїв, а у разі їх виникнення забезпечувати працівників іншою оплачуваною роботою.

Вказане свідчить про те, що керівництвом ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" визнано обґрунтованим звернення працівників ливарного виробництва, й фактично підтверджено той факт, що простої мають місце, проте належним чином у встановленому порядку не фіксуються відповідальними працівниками, що не може бути визнано дотриманням трудового законодавства з боку адміністрації ВАТ "ПТМЗ".

Не знайшов підтвердження в ході розгляду судом справи факт порушення вимог ст. 108 КЗпП України, згідно якої роботи у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Разом з тим, аналізуючи вищенаведені обставини, суд вважає доведеним факт невиконання адміністрацією ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" законодавства про працю та умов колективного договору відносно позивача ОСОБА_2 , в зв'язку з чим приходить до висновку про наявність у нього підстав для звільнення з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України./span>

Згідно ч. 3 ст. 235 КЗпП України, п. 18 Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 року якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

А тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про зміну формулювання причин звільнення, викладених в наказі ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 521 від 06 листопада 2008 року про припинення трудового договору, визнання його звільненим за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та умов колективного договору та зобов’язання ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" внести відповідні зміни в частині формулювання причини звільнення до запису № 21 в трудовій книжці ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до довідки ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 183 від 02.03.2009 року, середній заробіток ОСОБА_2 становить 1300 грн. 02 коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та необхідність стягнення на його користь вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 3900 грн. 06 коп.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1195 року обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Між тим, позивачем ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження факту заподіяння їй діями ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" моральної шкоди. Позичання грошей позивачем у сусідів та родичів не може бути визнаний судом наслідком спричиненої йому моральної шкоди, крім того, ОСОБА_2 не доведено існування вказаних обставин та причинного зв’язку між ними та затримкою заробітної плати на кілька днів. Посилання ж ОСОБА_2 на спричинення моральної шкоди необхідністю звертатись за допомогою до адвокатів та витрачати кошти на їх послуги не можуть бути взяті до уваги судом, зважаючи на те, що захист порушених, оспорюваних та невизнаних прав й інтересів є правом будь-якої особи, яким вона користується на власний розсуд, а питання відшкодування витрат на правову допомогу вирішується в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають за недоведеністю.

За змістом статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплату судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 38, 44, 115, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково .

Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_2 , викладені в наказі ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" № 521 від 06 листопада 2008 року про припинення трудового договору та вважати звільненим за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та умов колективного договору.

Зобов’язати ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" внести відповідні зміни в частині формулювання причини звільнення до запису № 21 в трудовій книжці ОСОБА_2 .

Стягнути з ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" (розрахунковий рахунок № 26004710001016 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЕДРПОУ 00110792) на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі 3900 грн. 06 коп., витрати на правову допомогу в сумі 491 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп., а всього 4398 грн. 56 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави Є.В. Парахіна

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави Є.В. Парахіна