Ухвала суду № 37745756, 11.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8034/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013р. по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси до Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у розмірі 155436,26грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси (далі-пенсійний фонд) звернулось в суд із позовом до ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин» (далі-Товариство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 155436,26грн.

В обґрунтування своїх вимог пенсійний фонд посилається на те, що за період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р. пенсійним фондом проводились виплати пільгових пенсій особам, які працювали у позивача. На адресу Товариства направлялись розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій за вказаний період, але зазначені кошти позивачем не сплачено, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 155436,26грн. На підставі викладеного, пенсійний фонд просить позовні вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013р. адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» у розмірі 155436,25грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково в сумі 102308,65грн., відмовив при цьому у стягненні 53127,61грн.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що сума пенсії 53127,61грн. виплачена колишнім працівникам Товариства, які не проходили відповідно до законодавства атестацію робочих місць, а тому вказана сума відшкодуванню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах, зобов'язане сплачувати пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто, відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства, у повному розмірі.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство зареєстроване у пенсійному фонді як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач використовував та використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Пенсійний фонд за період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р. направляв на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №1 та №2. Товариство зазначені розрахунки не визнало, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 155436,25грн.

Перевіряючи правомірність вимог пенсійного фонду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до розділу XV ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі-Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду.

Відповідно до п.2 Розділу XV Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах, затверджених Списками, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. На даний момент такого закону не існує. Отже, згідно із п. 2 Розділу XV Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в Списках, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Також зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах, затверджених Кабінетом Міністрів України за Списком №2, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За правилами пп.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - у розмірі 100 відсотків у 2012р.

Згідно пп.6.4 п.6 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пп.6.8, п.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що Товариство відповідно до норм діючого законодавства України повинно відшкодовувати пенсійному фонду суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені колишнім працівникам ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин» на підставі розрахунків, які вони направили на адресу Товариства.

Стосовно доводів апелянта про те, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам, яким призначена пенсія на пільгових умовах після 01.01.1992р., тобто коли необхідною умовою для призначення цієї пенсії була атестація робочих місць, не передбачена діючим законодавством, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації

покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, обов'язок атестації робочих місць покладається на керівника підприємства, тому відсутність атестації не може бути підставою для не відшкодування пенсійному фонду понесених витрат.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

А.Г. Федусик