Рішення № 37744980, 21.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №-22-ц/790/11202/014 Головуючий 1 інстанції - Сілантьєва Є.Е.

Доповідач - Міненкова Н.О

Справа № 645/6299/13ц

Категорія - договірні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючої судді - Міненкової Н.О.

Суддів - Гальянової І.Г. Бородіна М.М..

Секретар - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

в квітні 2013 року у суд звернувся представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 29080 грн.13 коп. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 22.03.2006 року між банком Та ОСОБА_1 був укладений договір, останній отримав кредит в сумі 8500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

По справі було постановлено заочне рішення.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати. Посилається на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності, умови про надання споживчого кредиту не містять його підпису.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 599 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місті, в належний строк, з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання забов'язання. Лише після того, як сторони здійснили усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2006 року між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. Сума кредиту склала 8500 грн. Базова процентна ставка була визначена у розмірі 3% на місяць із розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту відповідав строку дії картки.

В заяві про отримання кредиту ОСОБА_1 зазначив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку, а також висловив свою згоду з тим, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Про що в заяві 22.03.2006 року розписався.( а.с. 7).

Відповідно до п. 9.3 Умов і Правил надання банківських послуг картрахунки відкриті на невизначений строк за виключенням настання умов, викладених в п.п.9.6,9.7 Умов.

П.9.6 передбачає, що у разі відсутності на картрахунку Карти грошових коштів в розмірі, достатньому для оплати послуг банку для подовження дії Картки та у разі не находження грошових коштів протягом 3 місяців з моменту закінчення строку дії Картки, Банк стягує комісію за обслуговування рахунку, за діючими тарифами щомісяця( а.с. 10).

П. 9.12 Умов передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з момента підписання. Якщо протягом цього терміну жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

З розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж в погашення заборгованості за кредитом відповідачем було здійснено 02 жовтня 2008 року в сумі 678грн.15 коп.( а.с.5).

З договору вбачається, що відповідач на виконання умов договору повинен був погашати заборгованість щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості шляхом внесення грошей на картку або шляхом списання Банком коштів з Дебетної картки.

На час звернення у суд заборгованість за кредитом склала 7084,38 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із вимог ст. 634 ЦК та вважав, що підписуючи заяву із зазначенням, що вказана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складають між відповідачем і банком договір про надання банківських послуг, а тому ОСОБА_1 фактично дав згоду на укладення договору приєднання.

Як і публічний договір, договір приєднання є узагальненою категорією таких цивільно - правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або в інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту договору в цілому. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але її право вирішувати, укладати чи не укладати договір на запропонованих умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 634 ЦК договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З заявою про розірвання договору апелянт не звертався, а доводи про те, що він не підписував Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою і Тарифи не можна вважати обгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно по справі було постановлено заочне рішення. Між тим, про розгляд справи 01.10.2013 року ОСОБА_1 було відомо завчасно, що підтверджується його розпискою про отримання повістки , яку він одержав 12.09.13 року( а.с. 30). Представник позивача написав заяву про розгляд справи у заочному провадженні( а.с. 31).

Між тим, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій задоволенню не підлягають, а рішення суду в цій частині підлягає зміні, так як до вимог про стягнення неустойки( штрафу, пені) застосовуються скорочені строки позовної давності і ці строки сплили.

Керуючись ст.ст. 303,304.307,309, 313,317 ЦПК України судова колегія,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.10.13 року, скасувавши його в частині стягнення зі ОСОБА_1 штрафу в сумі 1860,96 грн. Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором до 27219,17 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді -