Вирок № 37744833, 21.03.2014, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/1072/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.

при секретарі Кудіній А. Р.,

з участю прокурора Незнамова В. В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014180530000021 від 6 лютого 2014 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В :

6 лютого 2014 року біля 16 години ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 на території ВСП "Клесівське кар'єроуправління" поблизу смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, порушуючи порядок, встановлений Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року, використовуючи штикові лопати шляхом розкопування грунту, незаконно видобули 8,33 г бурштину-сирцю, який, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" являється дорогоцінним камінням - корисною копалиною загальнодержавного значення.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 240 КК України, як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

28 лютого 2014 року між обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та прокурором Незнамовим В. В. відповідно до положень ст. 472 КПК України укладені угоди про визнання винуватості.

Обвинувачені та прокурор за умовами угоди про визнання винуватості дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 240 КК України та щодо призначення покарання кожному з обвинувачених у виді обмеження волі на строк 1 рік та звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що умови угод не суперечать вимогам КПК України та закону, визначена правильна правова кваліфікація кримінального правопорушення як злочину середньої тяжкості, умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угод було добровільним, виконання обвинуваченими взятих на себе за угодами зобов'язань є можливим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Суд з'ясував, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повній мірі розуміють права, передбачені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угод про визнання винуватості, визначені у ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими та вид покарання, яке буде їм призначене у разі затвердження угод судом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості у кримінальному провадженні з призначенням узгодженого обвинуваченими та прокурором покарання.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 28 лютого 2014 року про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Незнамовим Віктором Вікторовичем у кримінальному провадженні № 12014180530000021 від 6 лютого 2014 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтись в цю інспекцію для реєстрації.

Затвердити угоду від 28 лютого 2014 року про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором Незнамовим Віктором Вікторовичем у кримінальному провадженні № 12014180530000021 від 6 лютого 2014 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтись в цю інспекцію для реєстрації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За правилами, встановленими ч. 3 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області Березень Ю. В.