Ухвала суду № 37739241, 13.03.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6987/13-а

13.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Кучерука О.В.

розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 02.10.13 у справі № 801/69877/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим (Шосе Героїв Сталінграду, 60/1,Керч,Автономна Республіка Крим,98329)

про визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо примусового виконання на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим заборгованості, а також відмови виконання ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 по справі№801/3689/13-а;

- зобов'язати відповідача повернути незаконно утриманні грошові кошти з пенсії в повному обсязі;

- стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 2500,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій та стягнення, - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим щодо виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції від 01.04.2013 № 14528366 про стягнення заборгованості в сумі 632,46 грн., виконавчого збору в розмірі 6325 грн. та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчого провадження в розмірі 50,00 грн. з моменту отримання ухвали про забезпечення адміністративного позову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 по справі № 801/3689/13-а.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач, посилаючись, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо примусового виконання на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим заборгованості, а також відмови виконання ухвали Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2013 по справі № 801/3689/13-а; зобов'язати відповідача повернути незаконно утриманні грошові кошти з пенсії в повному обсязі; стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 2500,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В той же час, не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а також тим, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи.

У судове засідання 13.03.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правову оцінку обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим 18.10.99р. за № 20111948.

10.04.2013 на адресу Управляння Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим від Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції надійшла постанова № 14528366 від 01.04.2013 щодо стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим заборгованості у сумі 632,46 грн., на користь Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції - виконавчого збору у сумі 63,25 грн., та видатків, зв'язаних з проведенням виконавчого провадження у сумі 50,00 грн.

На виконання зазначеною постанови Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в травні 2013 року із пенсії позивача здійснені утримання коштів у сумі 189,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено частково, до набрання рішення по справі № 801/3689/13-а законної сили заборонено будь-яким установам, органам, організаціям вчиняти дії щодо примусового стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у сумі 632,46 грн. відповідно до вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим № Ф-394.15 від 01.08.2012, в тому числі шляхом здійснення утримань з пенсії, накладання арешту на майно, стягнень з банківських рахунків тощо, в іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.07.06.2013 позивачем була спрямована на адресу відповідача заява про виконання зазначеної ухвали суду, яка була додатком до цієї заяви. Листом від 17.06.2013 №262/с-6 відповідачем було відмовлено позивачу у виконанні ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013, посилаючись на те, що він не є стороною по справі.

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду за захистом порушених, на її думку, прав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості заявлених позивачем вимог, які знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду.

З наведеним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову погоджується і колегія суддів, при цьому враховує наступне.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Наслідки набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до яких постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, встановлені положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, як вже було зазначено вище, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 заборонено до набрання рішення по справі № 801/3689/13-а законної сили будь-яким установам, органам, організаціям вчиняти дії щодо примусового стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у сумі 632,46 грн. відповідно до вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим № Ф-394.15 від 01.08.2012, в тому числі шляхом здійснення утримань з пенсії, накладання арешту на майно, стягнень з банківських рахунків тощо.

У червні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК отримало зазначену ухвалу суду, про що повідомило позивача листом від 17.06.2013 № 262/с-6.

В той же час, незважаючи на вищевикладене, відповідно до довідки відповідача від 16.09.2013 №3829/06-35 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АРК на підставі постанови від 01.04.2013 №14528366, про стягнення заборгованості в сумі 632,46 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі, виконавчого збору на користь Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в розмірі 63,25 грн. та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчого провадження в розмірі 50,00 грн., з пенсії позивача були здійснені утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача, пов'язані з виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції від 01.04.2013 №14528366, про стягнення заборгованості в сумі 632,46 грн., виконавчого збору в розмірі 63,25 грн. та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчого провадження в розмірі 50,00 грн. з моменту отримання ухвали про забезпечення адміністративного позову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 по справі №801/3689/13-а не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача в частині визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК щодо виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції від 01.04.2013 №14528366 з моменту отримання ухвали про забезпечення адміністративного позову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 по справі №801/3689/13-а.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути незаконно утриманні грошові кошти з пенсії в повному обсязі суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, під час виконання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АРК постанови Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції від 01.04.2013 №14528366, утримання з пенсії ОСОБА_2 та перерахування грошових коштів здійснювалось на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі, тобто отримувачем незаконно утриманих коштів є саме Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі, яке не є відповідачем по цій справі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 12500,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

На підставі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Отже, як вбачається з вказаної норми права, особа має право на відшкодування моральної шкоди, у разі порушення її прав. При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом виходячи із сукупності обставин, які свідчать як про факт заподіяння такої шкоди так і глибини завдання такою шкодою моральних страждань.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з наведених приписів процесуального закону, позивач був зобов'язаний довести суду ті обставини, які свідчать як про факт йому заподіяння моральної шкоди ( у чому полягає така шкода) так довести і розмір заподіяної моральної шкоди, який заявлено до відшкодування.

Отже, на думку колегії суддів, позивачем не доведено у чому саме полягає моральна шкода, а відтак не доведено і самого факту завдання відповідачем такої шкоди.

Не надано позивачем жодних доказів і на обґрунтування розміру моральної шкоди, який заявлено до відшкодування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем заявлених вимог в частині відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у апеляційних скаргах посилання як позивача так і відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи, є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції правильно, повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 02.10.13 у справі № 801/69877/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль