Ухвала суду № 37738237, 26.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/26194/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Цвіркуна Ю.І.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а/1570/6592/2011

за позовом Закритого акціонерного товариства «Аурум»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби,

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Аурум» (надалі - позивач, ЗАТ «Аурум») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000152200.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність вимог позивача, оскільки підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. за порушення вимог податкового законодавства не встановлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ЗАТ «Аурум».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.07.2011 № 328/22-0/00227241/3, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.46.2 ст.46, пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України внаслідок неподання фінансової звітності за перший квартал 2011 року разом із податковою декларацією.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000152200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Статтею 16 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011, встановлено обов'язки платників податків, зокрема, нормою пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16 передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Згідно п.7 ст.63 Господарського кодексу України підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за січень-грудень 2010 року середньооблікова чисельність працюючих на ЗАТ «Аурум» не перевищувала п'ятдесяти осіб і складала 33 особи, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищував сімдесяти мільйонів гривень, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємства.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач, з урахуванням положень п.7 ст.63 Господарського кодексу України, не належав до категорії великих платників податків, що звільняло його від обов'язку подавати фінансову звітність в порядку, встановленому для великих платників податків.

Відповідно до ч. 2 п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України у разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків.

Однак, ЗАТ «Аурум» не перебував в реєстрі великих платників податків на 2011 рік, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1005.

Виходячи з викладеного, позивач не відносився до категорії великих платників податків та не повинен був подавати разом з податковою декларацією на прибуток фінансову звітність за перший квартал 2011 року.

Крім того, спростування судами попередніх інстанцій необхідності застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 510,00 грн. колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки відповідно до п.7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 застосовуються в розмірі не більш 1 грн. за кожне порушення.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 у справі № 2а/1570/6592/2011 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв Судді Л.І. Бившева Ю.І. Цвіркун