Ухвала суду № 37734612, 17.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"17" березня 2014 р. Справа № 910/3720/14

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши позовні матеріали

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНРІЛ» (03035, м. Київ, вул. Чигорина, 55)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2», м. Сквира

про

стягнення 213 235,45 грн.

встановив:

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Приписами пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання (юридична адреса).

В якості доказу відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем надано фіскальний чек № 0811 від 05.03.2014р. та опис вкладення в цінний лист, що не може бути належним доказом відправки відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки адресою відправлення значиться: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова,13-б поштова адреса відповідача). Проте, як вбачається з позовної заяви та підтверджується спеціальним витягом з ЄДР, юридичною адресою відповідача є: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Леніна, 22.

Відповідно до приписів п. 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно до п. 3 частини 1 статті 57 процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України.

Судовий збір з позовних заяв, що подаються до господарського суду Київської області сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби Украиїни у Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби Украиїни у Київській області, код банку отримувача (МФО) 821018, рахунок отримувача 31214206783001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499945 (суду, де розглядається справа).

При подачі позовної заяви, позивачем, в якості доказу сплати судового збору, надано платіжне доручення № 854 від 06.03.2014р. про сплату судового збору в розмірі 4264,71 грн. Однак, воно не може бути належним доказом оплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, оскільки у рядку «одержувач» зазначені реквізити господарського суду м. Києва, що є підставою, відповідно до пункту четвертого частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, для повернення позовної заяви без розгляду.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» де зазначено, що судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК.

Враховуючи те, що позовні матеріали були скеровані господарським судом м. Києва за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Київської області для вирішення питання щодо порушення провадження у справі, суд приходить до висновку, що платіжне доручення про сплату судового збору за розгляд позовної заяви господарським судом м. Києва не може вважатись належним доказом сплати судового збору за розгляд позову в господарському суді Київської області.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Згідно з п. 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Разом з тим суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Щодо сплаченого судового збору, варто зазначити, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, п. 2 згаданої статті передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем було помилково сплачено судовий збір за розгляд позовної заяви, яка підсудна господарському суду Київської області, за платіжними реквізитами господарського суду м. Києва, суд вирішив повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНРІЛ» суму судового збору в розмірі 4264,71 грн., яка сплачена за платіжним дорученням № 854 від 06.03.2014р.

Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ухвалив:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНРІЛ» (03035, м. Київ, вул. Чигорина, 55, код ЄДРПОУ 37956956) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 4264,71 грн., яка сплачена за платіжним дорученням №854 від 06.03.2014р.

Суддя Щоткін О.В.