ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2014 року
справа № 804/735/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі №804/735/13-а за позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Агро» про накладання арешту на кошти платника податків, що знаходяться на рахунках банківських установ,-
ВСТАНОВИВ:
Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 11 січня 2013 року звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Агро», згідно якого просить прийняти рішення про накладання арешту на кошти та інші цінності відповідача (код ЄДРПОУ 32501774), що знаходяться на рахунках банківських установ:
№26005034021101 в банку АТ «УкрСиббанк» МФО 351005;
№260030583701 в банку Ф «ДРРУ» АТ «Фін та КР» м. Дніпропетровськ, МФО 307231.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у нього на обліку, як платник податків перебуває відповідач, який на даний час має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 85 107,50 грн. Однак у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що позивачем не надано будь-яких належних доказів, що підтверджують наявність існування обставин, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Посилається на те, що підставою для звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача стала наявність обставини, передбаченої пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, а саме відсутність майна платника податків, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу. Таким чином, вказана норма є нормою прямої дії та жодним чином не передбачає застосування порядку, передбаченого статтею 94 ПК України, в частині прийняття рішення про адміністративний арешт майна платника податків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
01.12.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено
постанову по справі № 2а/0470/16082/11, якою було постановлено стягнути кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 85 107,50 грн. з рахунків ТОВ «Фаворит-Агро» у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Фаворит-Агро».
30.08.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а/0470/9299/12, якою було постановлено надати Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «Фаворит-Агро» з податку на додану вартість у розмірі 85 107,50 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Наявність підстав для застосування арешту коштів відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 85 107,50 грн. та відсутність виявленого майна платника податків, не є підставою для застосування адміністративного арешту, а лише одними із обов'язкових умов його застосування.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового борг.
Отже, податковий орган наділений правом звернутися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, за наявністю певних умов, перелік яких є вичерпним, а саме у разі відсутності у платника податків, який має податковий борг, майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом, яка міститься в матеріалах справи, станом на 13.12.2012 року, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 85107,50 грн. (а.с. 35-37).
Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що обставини наявності у відповідача, який має податковий борг в сумі 85 107,50 грн. майна, балансова вартість якого дорівнює 8410,90 грн., та яка менше суми податкового боргу, підтверджуються: актом опису майна від 05.12.2011 року (а.с.19), витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.20), листами Павлоградського МБТІ від 18.10.2012 року №12668 (а.с.23), Держкомзему №6573/0116 від 19.10.2012 року (а.с.24), Інспекції державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №2875/05/1 від 23.11.2012 року (а.с.25), довідкою УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області (а.с.21), вважає обґрунтованими вимоги позивача про накладання арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого іншого, ніж зазначено в акті опису майна від 05.12.2011 року, рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Наявні лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах (а.с. 10).
Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що реалізація права податкового органу на звернення до суду з вимогами про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, може здійснюватися лише в день прийняття податковим органом відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку, що передбачено п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року № 1398, оскільки вказаний порядок розроблений відповідно до статті 94 розділу II Податкового кодексу України.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо необхідності наявності рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду з вимогами про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, є помилковим та таким, що не відповідає нормам матеріального права, що тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нового судового рішення.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі №804/735/13-а - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Агро» (код ЄДРПОУ 32501774), що знаходяться на рахунках банківських установ:
№26005034021101 в банку АТ «УкрСиббанк» МФО 351005;
№260030583701 в банку Ф «ДРРУ» АТ «Фін та КР» м. Дніпропетровськ, МФО 307231 з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 85107 (вісімдесят п’ять тисяч сто сім) грн. 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 7 березня 2014 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Судове рішення № 37732134, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/5161/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: