Ухвала суду № 37732115, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 рокусправа № 2а/0470/12367/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Центросталь» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12367/12 за позовом приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Центросталь» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Центросталь» 18 жовтня 2012 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно якого просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000581504 від 26.09.2012 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000611504 від 04.10.2012 р. про зменшення позивачу розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 196950 (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1974,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., на загальну суму 4974,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №2602/152/34884423 від 26 вересня 2012 року (далі - акт перевірки) на підставі якого їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що оскільки у позивача відсутні документи, які б підтверджували правомірність формування податкового кредиту, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає про не застосування судом першої інстанції положень п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України щодо 1095 денного строку зберігання документів та неврахування обставин, що свідчать про правомірне ненадання позивачем податковому органу під час перевірки первинних документів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення у сумі 196950,00 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за червень 2012 року (вх. від 20.07.2012 № 9042363231).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №2602/152/34884423 від 26 вересня 2012 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за червень 2012 року в сумі 196950,00 грн.

- п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України ПП «НВП «Центросталь», за порушення якої відносно позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн.

З акта перевірки вбачається, що під час перевірки первинні документи, які підтверджують правомірність формування позивачем залишу від'ємного значення у сумі 196950,00 грн. за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року, відсутні.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.09.2012 року № 0000581504 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними санкціями 510,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000611504 від 04.10.2012 року яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 196950,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято правомірно, на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що позивачем було подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року, відповідно до якої залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 1 029 902,00 грн.

З акта перевірки вбачається, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частики загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємного значення ПДВ) є здійснення експортних операцій за межі митної території України у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року та придбання товарно-матеріальних цінностей у обсягах, що значно перевищують обсяги поставки в січні та лютому 2009 року. Проте позивачем до перевірки не було надано документів, на підтвердження зазначених обставин (а.с. 19).

Таким чином, позивач з дня подачі відповідачу податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року зобов'язаний був забезпечити зберігання документів які було використано для її складення та надати їх відповідачу на підтвердження податкового кредиту та податкових зобов'язань, однак не зробив цього.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0000611504 від 04.10.2012 року.

Крім того враховуючи положення п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України відповідно до яких незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.09.2012 року № 0000581504.

Доводи апеляційної скарги про здійснення податковим органом перевірки вказаних документів раніше, під час здійснення інших перевірок, що підтверджується актом перевірки від 22 квітня 2009 року суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими оскільки перевірка позивача з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення у сумі 196950,00 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за червень 2012 року раніше не проводилась.

Відповідно до 44.6. ст. 46 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже доводи апеляційної скарги про можливість надання цих документів до суду на його вимогу є безпідставними, оскільки приймаючи оскаржені рішення податковий орган правомірно виходив з їх відсутності.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Центросталь» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12367/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.О. Круговий