Рішення № 37728561, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1551/14 04.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество»До Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» Простягнення 89 167, 25 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Баркіул Ю.В. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за Договором оренди 011/04/005 від 18.04.2011р. в сумі 89 167, 25 грн., в тому числі основного боргу - 85 749, 78 грн., пені - 2 878, 72 грн., 3% річних - 538, 75 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 06.02.2014 р. про порушення провадження у справі не подав.

Відповідно до інформаціїї Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка відображається на веб-сайті даного Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/search.html), технічним адміністратором (розпорядником) якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", доступ до якої впроваджено відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5, місцезнаходження Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»: 03170, м. Київ, вул. Тулузи. 3-Б.

Водночас, ухвала суду від 06.02.2014р. направлена на адресу відповідача: 03170, м. Київ, вул. Тулузи. 3-Б.

Дана ухвала суду від 06.02.2014р. повернута суду поштою з зазначенням: „ вручено за довіреністю " .

Тому повернення ухвали господарського суду від 06.02.2014р. з зазначенням: „ вручено за довіреністю " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення №011/04/005.

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення, площею 102,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, б. 30-А, для використання у власній господарський діяльності з метою розміщення аптеки.

16 травня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Акт приймання-передачі приміщення до Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору, орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що комунальні платежі відшкодовуються Відповідачем Позивачу на підставі рахунків-фактур.

29 листопада 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено угоду про розірвання Договору та складено Акт приймання-передачі нежилого приміщення до Договору, відповідно до якого Відповідач повернув Позивачеві об'єкт оренди.

Таким чином, орендна плата та комунальні платежі нараховувались Відповідачу з 18 квітня 2011 року і до 29 листопада 2013 року.

Відповідно до п. 4.4. Договору, Відповідач зобов'язався вчасно здійснювати орендні платежі.

В п. 5.3.1. Договору вказано, що орендна плата за Договором за 1 кв. м. складає на місяць 120 грн. в тому числі НДС, а за все приміщення 12 252 грн. в тому числі НДС.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що відповідач перераховує Позивачу орендну плату у розмірі 100 % з 20-го до останнього числа місяця попереднього місяцю надання послуг суборенди (передплата).

Позивач виконав свої обов'язки за Договором в повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт, а саме: № № 292 від 28.01.13, 477 від 25.02.13, 643 від 25.03.13, 839 від 25.04.13, 999 від 25.05.13, 1188 від 25.06.13, 1387 від 25.07.13, 1576 від 27.08.13, 1766 від 27.09.13, 1967 від 28.10.13, 2139 від 28.11.13, 3 від 08.01.13, 298 від 22.01.13, 309 від 28.01.13, 310 від 31.01.13, 380 від 20.02.13, 658 від 21.03.2013, 672 від 31.03.2013, 850 від 02.04.2013, 698 від 19.04.2013,1027 від 31.05.2013, 1028 від 31.05.2013, 1051 від 20.06.13, 1409 від 31.07.2013, 1410 від 31.07.2013, 1411 від 31.07.2013, 1590 від 31.08.2013, 1798 від 23.09.2013, 1629 від 30.09.2013, 1799 від 30.09.2013, 1982 від 31.10.13 та 2146 від 30.11.2013.

Натомість Відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за Договором.

Протягом усієї дії Договору Відповідачу було нараховано за Договором - 427 200, 09 грн. орендної плати та комунальних платежів.

Судом встановлено, що до дня подання позовної заяви Відповідач сплатив за Договором - 341 450, 31 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2013р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати та комунальних платежів за Договором станом на день подання даної позовної заяви складає 85 749, 78 грн., що підтверджується п. 6 Угоди про розірвання Договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір оренди нежилого приміщення №011/04/005 від 18.04.2011 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів в розмірі 85 749, 78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4. передбачено, що Відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату до 20 числа поточного місяця оренди приміщення, на підставі рахунків-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 5.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця оренди.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі склала 85 749, 78 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди у сумі 85 749, 78 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.3. договору, за несвоєчасну сплату орендної плати та всіх витрат з утримання та експлуатації приміщення, передбачених п. 5.7. Договору, Відповідач сплачує пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочки

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.4. договору є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2 878, 72 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних в розмірі 538, 75 грн. від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 538, 75 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 85 749, 78грн., пені у сумі 2 878, 72 грн. та 538, 75 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б; Код: 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» (поштова адреса: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Петренко, 18; Код: 14121018) заборгованість за договором оренди в розмірі 85 749, 78 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот сорок дев'ять грн. 78 коп.), пені - 2 878, 72 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят сім грн. 72 коп.), три відсотка річних в розмірі 538, 75 (п'ятсот тридцять вісім грн. 75 коп.) та судови й збір в розмірі 1 860, 00 (одної тисячі вісімсот шістдесят грн. 00 коп.)

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко