Рішення № 37728555, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1628/14 04.03.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №3»До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Простягнення 89 167, 25 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Яковенко К.В. - за дов.

Від відповідача ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за Договором оренди №03/01/12-6 від 03.01.2012р. в розмірі 31 642, 50 грн., яка складається з основного боргу - 30 500, 00 грн., 3% річних - 1 142, 50 грн.

Відповідач визнав позов в повному обсязі, про що зазначив в письмовому відзиві від 04.03.2014р. на позовну заяву.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №3» (Позивачем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Відповідачем) було укладено Договір №03/01/12-6 від 03.01.2012року.

Відповідно до п.1.1 Договору Позивач зобов'язувався передати Відповідачу в тимчасове платне користування нежиле приміщення з прилеглою територією за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Акту приймання-передачі від 03.09.2012 року Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове платне користування приміщення передбачене п. 1.2, 1.3 Договору.

Згідно п.8.3 Договору оплата за користування приміщеннями проводиться Позивачем не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.

Крім того між Сторонами було підписано Сервісну угоду №03/01/12-6С, яка є невід'ємною частиною Договору, відповідно до якої Відповідач зобов'язувався відшкодовувати вартість послуг з електропостачання та водовідведення.

Протягом січня-вересня 2012 року Відповідачу були виставлені для оплати Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №172 від 31.01.2012року на суму 3 710,00грн., №315 від 29.02.2012року на суму 3 710,00грн., №588 від 30.03.2012р., №771 від 30.04.2012р., №1194 від 31.05.2012р., №1537 від 30.06.2012р., №3288 від 31.07.2012р., №5237 від 31.08.2012р., №6762 від 30.09.2012р. на загальну суму 33 390,00грн.

Матеріалами справи підтверджується, що в зв'язку із неможливістю Відповідача здійснювати оплату за оренду нежилого приміщення вищевказаний Договір було припинено 30.09.2012року.

Судом встановлено, що Відповідач свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості за Договором не виконав, в зв'язку з чим Позивач звернувся до нього з вимогою №01-284 від 07.08.2013року згідно ст. 530 ЦК України, в якій вимагав виконати свої зобов'язання перед Позивачем.

Тільки після отримання вимоги Відповідач сплатив 2 890,00грн. за Договором.

Таким чином, станом на 21.01.2014р. дебіторська заборгованість, Відповідача за користування нежилими приміщеннями за Договором №03/01/12-6 від 03.01.2012 року складає 30 500,00грн.

Оскільки Відповідач не оплатив заборгованість за Договором оренди, Позивач 03.02.2014року повторно надіслав Вимогу в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, щодо погашення заборгованості.

Однак, станом на 03.02.2014року вимоги Відповідачем щодо оплати заборгованості не виконано.

Відповідно п. 24.4. Договору у випадку його розірвання чи припинення, Відповідач не звільняється від зобов'язання за Договором щодо здійснення всіх належних за Договором платежів в тому числі штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Керуючись ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №03/01/12-6 від 03 січня 2012 року є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів в розмірі 30 500, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 8.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі склала 30 500, 00 грн. за період з 01.11.2012р. по 03.02.2014р., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди у сумі 30 500, 00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних в розмірі 1 142, 50 грн. від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 1 142, 50 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 30 500, 00грн. та 1 142, 50 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; Код: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Домобудівна компанія №3» (03061, м.Київ. проспект Відрадний, 103; Код: 04012773) основний борг в розмірі 30 500, 00 (тридцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), 1 142, 50 (одну тисячу сто сорок дві грн. 50 коп.) - 3% річних та судовий збір в розмірі 1 827, 00 (одної тисячі вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.)

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко