Рішення № 37728336, 14.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.2014 Справа № 905/7638/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

судді Кучерявої О.О.

судді Сич Ю.В.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Аустер-Дон» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар-Інвест» м.Донецьк

про стягнення заборгованості на суму 142 479,85грн., 3%річних на суму 1335,02грн., витрат на послуги адвоката у розмірі 6000,00грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Желніна В.В. за довіреністю б/н від 10.09.2013 року,

від відповідача: Лакіза В.В. за довіреністю №77 від 02.02.2014 року

у судовому засіданні 13.03.3014року оголошувалась перерва на 14.03.2014року об 9год.30хв.

СУТЬ СПРАВИ:

30.10.2013року Приватне підприємство «Аустер-Дон» м.Донецьк (далі - ПП «Аустер-Дон») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар-Інвест» м.Донецьк (далі - ТОВ «Пульсар-Інвест») з вимогами про стягнення заборгованості на суму 142 479,85грн., 3%річних на суму 1335,02грн., витрат на послуги адвоката у розмірі 6000,00грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №75/08.08 від 14.08.2008року позивачем виконано роботи, між сторонами договору підписано відповідні акти, однак у порушення вимог договору відповідач частково на суму 142 479,85грн. оплату виконаних робіт не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 31.10.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ПП «Аустер-Дон» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/7638/13.

Ухвалою суду від 16.12.2013року строк розгляду справи продовжено згідно приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: акти приймання виконаних підрядних робіт за період жовтень 2008року - лютий 2009року, відповідних довідок про вартість виконаних підрядних робіт, податкової накладної №30 від 28.02.2009року, претензії №129 від 22.04.2013року, доказів її направлення, акту звірки сторін станом на 02.04.2013року, виписок з банківського рахунку, Статуту ПП «Аустер-Дон», витягу з ЄДРПОУ щодо позивача; витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Крім того, в підтвердження факту понесення витрат щодо послуг адвокату позивач надав суду належним чином засвідчені копії договору б/н про надання юридичних послуг від 19.08.2013року, платіжного доручення №192 від 27.09.2013року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2012, акту №177 приймання - передачі робіт(послуг).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 44, 67, 80 ГПК України.

Ухвалою від 02.12.2013р. суд задовольнив клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналу договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №89 від 04.02.2014року просить відмовити у задоволенні позовних вимог внаслідок пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом. При цьому зазначає про відсутність у відповідача актів виконаних робіт, тому вважає, що відповідний строк слід вираховувати з дати підписання свідоцтва №0000000050 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яке видане за наслідками закінчення будівництва, що здійснювалось за договором.

В обґрунтування своїх заперечень надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №75/08.08 від 14.08.2008року, додатків до нього, додаткових угод №1 від 01.09.2008року, №2 від 09.10.2008року, №3 від 23.11.2008року з додатками, свідоцтв про права власності на нерухоме майно, витягів з реєстру права власності на нерухоме майно, свідоцтва №0000000050 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, Статуту ТОВ «Пульсар-Інвест», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки АБ№205391; витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Крім того, відповідачем окремо подана заява №90 від 04.02.2014року про застосування судом строку позовної давності.

У письмових поясненнях, які надані суду 14.03.2014року, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, стверджує, що відсутність у акті звірки від 31.12.2012року П.І.Б. особи, яка діяла від імені відповідача, є халатністю, підтвердив, що підпис, який міститься на акті з боку відповідача, є підписом директора підприємства Баланчука Є.А. На підтвердження зазначених доводів надав суду оригінал акту звірки сторін станом на 31.12.2012року, копію вказаного акту, що засвідчена печаткою підприємств та підписом директора.

У судовому засіданні 14.03.2014року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2014року визнав позовні вимоги, вказав, що строк позовної давності перервався підписанням сторонами акту звірки, випадків викрадення печатки на підприємстві не було, печатка постійно знаходиться у директора та інших уповноважених на те осіб.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

14.08.2008року між ПП «Аустер-Дон» (Підрядник) та ТОВ «Пульсар-Інвест» (Замовник) підписаний договір №75/08.08, додатковими угодами №1 від 01.09.2008року, №2 від 09.10.2008року, №3 від 23.11.2008року до якого внесені зміни та доповнення.(арк. справи 77-91).

За умовами п.1.1 договору Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати по узгодженню з Замовником на свій ризик та у повній відповідності з діючими нормами та правилами роботи по будівництву споруд газових котелень №№1,3,4 по Пілотному проекту «Теплий будинок» м.Артемівськ у відповідності з проектною документацією, а Замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити належно виконані Підрядником будівельно-монтажні роботи.( у редакції додаткової угоди №1 від 01.09.2008року).

Перелік робіт, які виконуються Підрядником, визначені у п.1.2 договору.

Додатковими угодами №1 від 01.09.2008року, №3 від 23.11.2008року внесені зміни до даного переліку робіт.

Крім того, пунктом 1.4 договору ( у редакції додаткової угоди №2 від 09.10.2008року) сторонами узгоджено, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання також щодо поставки додаткового обладнання та матеріалів згідно Специфікації (Додаток№1).

Після укладання додаткової угоди №2, суд вважає, що змінилась правова природа договору та, як наслідок, договір має характер змішаного договору поставки та підряду, відповідно підпадає під правове регулювання глав 54,61 ЦК України.

Договір та додаткові угоди до нього підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

У розділі VII договору сторони встановили строк дії договору, а саме, договір вступає в силу з моменту підписання та закінчується виконанням всіх зобов'язань сторін за ним.

Згідно п. 1.3 договору вартість останнього визначена динамічною договірною ціною та складає 2 282 434,91грн., у тому числі ПДВ -380 405,82грн.

Зміна суми договору можлива у разі зміни складу та обсягів робіт, що виконуються.(п.1.4 договору).

Відповідно п.1.4 договору сторонами при підписанні додаткової угоди №1 від 01.09.2008року визначено, що загальна сума останньої є 1 364 904,00коп., у тому числі ПДВ - 227484,00; додаткової угоди №2 від 09.10.2008року - 201260,71грн., у тому числі ПДВ - 33 543,45грн.; додаткової угоди №3 від 23.11.2008року - 179 990,35грн., у тому числі ПДВ - 29998,39грн.

Сторонами договору в якості невід'ємних частин договору та зазначених вище додаткових угод підписано додатки до них, зокрема, перелік документів, які готуються Замовником сумісно з Підрядником, протоколи узгодження договірної ціни, протокол про зміну договірної ціни, специфікація додаткового обладнання, договірна ціна, локальний кошторис. Належним чином засвідчені копії згадуваних документів містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що вартість робіт, визначена у зазначених вище пунктах договору та додаткових угод, повністю відповідає вартості робіт, що узгоджена у протоколах узгодження договірних цін та договірній ціні.

Згідно п. 3.6 договору Підрядник приймає від Замовника обладнання по газовим котельним по актам передачі в монтаж у встановленому порядку.

Тоді як, у відповідності з п. 3.7 договору, Замовник зобов'язаний протягом 5-ти діб з моменту пред'явлення акту про виконані роботи прийняти роботи або дати мотивовану відмову. При цьому прийняті роботи належать до оплати Замовником, а недоліки усуваються за рахунок Підрядника у строки, що обумовлені Замовником.

На виконання зазначеного договору сторонами підписані акти здачі - приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за період жовтень 2008року - лютий 2009року.

Вищеперелічені акти здачі - приймання виконаних підрядних робіт містять посилання на договір №75/08.08 від 14.08.2008року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Факт виконання робіт у обсягах, зазначених в актах, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти здачі - приймання виконаних робіт є належним та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №75/08.08 від 14.08.2008року.

Крім того, на виконання додаткової угоди №2 від 09.10.2008року сторонами договору підписано видаткові накладні №РН-1710-1 від 03.11.2008року, №№РН-1710-1 від 15.12.2008року, за яким відповідач прийняв обладнання від позивача.

Вказані накладні містять посилання на договір №75/08.08 від 14.08.2008року, як підставу здійснення поставки.

Факт отримання обладнання представником відповідача у судовому засіданні не оспорювався.

Внаслідок вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач без заперечень прийняв виконані роботи та поставлене обладнання за договором №75/08.08 від 14.08.2008року на загальну суму 3 999 509,88грн.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 2 ст. 712 ЦК України передбачає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з п. 2.1.1 договору Замовник здійснює предоплату на придбання матеріалів та будівельно-монтажні роботи шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підрядника грошових коштів в розмірі 877860,00грн., у тому числі ПДВ - 146310,00грн.

Подальший розрахунок за будівельно - монтажні та пуско-налагоджувальні роботи відповідно до п. 2.1.2 договору здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підрядника їх вартості протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання-здачі виконаних робіт по формі 2-КБ.

Умови оплати, що передбачені п.п.2.1.1, 2.1.2 додаткових угод №1 від 01.09.2008року, №2 від 09.10.2008року , є ідентичними вказаним вище пунктам договору.

Одночасно п.3 додаткової угоди №3 від 23.11.2008року сторонами узгоджено, що додатково погоджені за нею роботи з демонтажу, промивці хімічними розчинами та наступному монтажу з перестановкою між котельними пластинчатих теплообмінників: Alfa Laval потужністю 666кВт в кіл.3шт. - 1раз, Alfa Laval N = 2500кВТ. МО15М-48PL в кіл. 1шт.- 4 рази, сплачуються Замовником протягом 10 днів з моменту приймання робіт або їх частин (підписання актів приймання-здачі виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3).

Як вбачається з виписок по банківському рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи, відповідач у період з 27.08.2008року по 20.08.2010року здійснив оплату виконаних робіт та придбаних матеріалів на загальну суму 3857030,00грн.

Оплату вартості виконаних робіт за актом за лютий 2009року на суму 142 479,85грн. відповідач у встановлені строки не здійснив.

В матеріалах справи міститься оригінал та копія акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.12.2012року, копія акту звірки сторін станом на 02.04.2013року, відповідно до яких заборгованість ТОВ «Пульсар-Інвест» перед ПП «Аустер-Дон» (за спірним договором складає 142 479,85грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 142 479,85грн., факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у письмових поясненнях від 14.03.2014року.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предмет позовних вимог - стягнення заборгованості в сумі 142 479,85грн., яка виникла внаслідок часткової неоплати робіт, що виконані позивачем та прийняті відповідачем за актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009року.

Роботи, які виконувались за вказаним актом, були передбачені додатковою угодою №3 від 23.11.2008року, оскільки за актом виконувались роботи саме з демонтажу, промивці хімічними розчинами та наступному монтажу з перестановкою між котельними пластинчатих теплообмінників: Alfa Laval та Alfa Laval N.

Відповідно, у даному випадку, підлягає застосуванню п.3 додаткової угоди №3 від 23.11.2008року,яким сторонами узгоджено строк оплати робіт Замовником протягом 10 днів з моменту приймання робіт або їх частин (підписання актів приймання-здачі виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3).

Таким чином, з огляду на дату підписання акту - 27.02.2009року, строк оплати вказаних робіт - по 09.03.2009року включно.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №75/08.08 від 14.08.2008року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 142 479,85грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 142 479,85грн. Відповідно ТОВ «Пульсар-Інвест» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку.

Щодо заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин встановленого ст.257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності суд зазначає наступне.

Поняття позовної давності, наведене у ст. 256 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 253 ЦК України закріплює право початкового моменту перебігу строку, зокрема, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву та заяві №90 від 04.02.2014року відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, внаслідок чого відмовити у позові.

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора. Узагальнюючою рисою даних дій є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст.11 ЦК України). Отже, в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вказана правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

З огляду на встановлений судом строк оплати робіт за актом №1 за лютий 2009року на суму 142 479,85грн. - по 09.03.2009року включно, відповідно строк позовної давності - по 10.03.2012року включно.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково здійснив оплату виконаних робіт та придбаних матеріалів без розмежування за актами, зокрема, остання оплата здійснена відповідачем 20.08.2010року.

Відповідно, здійснивши дії направлені на оплату заборгованості, відповідач фактично визнав її наявність.

Тому суд вважає, що відповідачем здійснені дії направлені на визнання боргу, відповідно після переривання строку позовної давності з 21.08.2010року почався перебіг нового строку позовної давності, який завершився 21.08.2013року.

Одночасно, суд зауважує, що в строк до 21.08.2013року відповідач вдруге здійснив дії, що свідчать про переривання строку позовної давності, зокрема, відповідачем підписано акти звірки взаємних розрахунків сторін за договором станом на 31.12.2012року та 02.04.2013року.

Суд вважає, що оцінюванню безпосередньо належить акт звірки сторін станом на 31.12.2012року, який підписаний першим.

Матеріали справи містять оригінал акту звірки сторін за договором №75/08.08 від 14.08.2008року станом на 31.12.2012року та належним чином засвідчену копію вказаного акту, яка засвідчена керівником підприємства відповідача.

Суд вбачає, що у преамбулі акту не заповнені графи, в яких повинно бути зазначено П.І.Б. особи,що підписала акт з боку відповідача, однак акт фактично підписано з боку відповідача та скріплено печаткою підприємства.

У письмових поясненнях, які надані суду 14.03.3014року, відповідач зазначив, що відсутність у акті звірки від 31.12.2012року П.І.Б. особи, яка діяла від імені відповідача, є халатністю, підтвердив, що підпис, який міститься на акті з боку відповідача, є підписом директора підприємства Баланчука Є.А.

Крім того, відповідачем надана суду копія акту, що є засвідченою безпосередньо директором підприємства Баланчуком Є.А.

За даних обставин, вбачаючи, що відповідач підтверджує факт підпису вказаного акту безпосереднім керівником підприємства, підпис скріплено печаткою підприємства, випадки втрати або крадіжки якої відповідачем заперечуються, сторони не звертались до суду з письмовими клопотаннями щодо призначення з приводу приналежності підпису судової почеркознавчої експертизи, суд приходить до висновку щодо акт звірки сторін за договором №75/08.08 від 14.08.2008року станом на 31.12.2012року з боку відповідача підписано уповноваженою особою.

З огляду на викладене, оскільки підписання акту звірки станом на 31.12.2012року є дією, що свідчить про визнання боргу з боку відповідача, перебіг строку позовної давності почався заново з 01.01.2013року.

Внаслідок того, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 30.10.2013року, строк позовної давності, перебіг якого розпочався заново, позивачем не порушено, підстави для застосування приписів п.4 ст.267 Цивільного кодексу України відсутні.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 142 479,85грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані позивачем та доведені матеріалами справи, засновані на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджені наданими до позову документами.

Крім того, внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати суми 142 479,85грн. позивач просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 1335,02грн. за період з 06.05.2013року по 27.08.2013року , у зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд прийшов до висновку, що він є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 1335,02грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 142 479,85грн., 3%річних в сумі 1335,02грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із оплатою послуг адвоката в сумі 6000грн.00коп.в якості судових, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2012, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_6 є адвокатом.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріали справи свідчать, що 19.08.2013року між позивачем (Замовник) та адвокатом ОСОБА_6(Виконавець) укладений договір б/н про надання юридичних послуг, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором, а саме: підготовити позовну заяву з розрахунками; здійснювати представництво інтересів Замовника в господарському суді м.Донецька при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості, пені, 3% річних з ТОВ «Пульсар-Інвест» на користь ПП «Аустер-Дон», за що Замовник зобов'язується сплатити гонорар у розмірі 6000грн.

Суд вважає, що з п.1.1 договору вбачається - укладений сторонами договір передбачає надання правової допомоги при розгляді зазначеної справи.

Факт оплати суми 6000грн.00коп. підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення №192 від 27.09.2013року з призначенням платежу: «оплата послуг з підготовки позовної заяви до гос.суду м.Донецька про стягнення заборгованості з ТОВ «Пульсар-Інвест», дог.б/н від 19.08.2013року».

Позивачем також наданий акт приймання - передачі робіт (послуг) №177 від 20.11.2013року, який свідчить про обсяг наданих адвокатом послуг саме при розгляді справи №905/7638/13.

З огляду на викладене, суд вважає,що належними доказами підтверджено правові підстави для віднесення витрат, які поніс позивач в зв'язку з залученням адвокату до участі у справі, до судових витрат.

Одночасно, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності: ціну первісного позову, яка складає 143 814,87грн.; тривалість розгляду справи; кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь; кількість підготовлених письмових пояснень, клопотань, наданих доказів у справі та їх вплив на результат розгляду справи по суті, .

За таких обставин, суд, вбачаючи, що розмір витрат є співрозмірним, вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на послуги адвоката в сумі 6000,00грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 256, 257, 261, 264, 267, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Аустер-Дон» м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар-Інвест» м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 142 479,85грн., 3%річних в сумі 1335,02грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар-Інвест»( 83015, м.Донецьк, пр.Миру, буд.13, ідентифікаційний код 32965924) на користь Приватного підприємства «Аустер-Дон» (83014, м.Донецьк, пр.Дзержинського, буд.53, ідентифікаційний код 25601060) заборгованість в сумі 142 479,85грн., 3%річних на суму 1335,02грн., витрати на послуги адвоката в сумі 6000,00грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2876,29грн.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 14.03.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2014року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.В. Сич