Рішення № 37728331, 12.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2014 Справа № 905/1080/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод», м.Луганськ (ідентифікаційний код 32201889)

до відповідача Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут (ідентифікаційний код 14314618)

про спонукання відповідача виконати мирову угоду від 21.01.2013р., затверджену ухвалою суду від 29.01.2013р. шляхом стягнення заборгованості у розмірі 151562,00грн. та судового збору у розмірі 5414,86грн.

за участю представників:

від позивача: Бондаренко О.М. за довіреністю №51 від 20.05.2013р.,

від відповідача: Балева Є.О. за довіреністю №1 від 11.03.2014р.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод», м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут про спонукання відповідача виконати мирову угоду від 21.01.2013р., затверджену ухвалою суду від 29.01.2013р. шляхом стягнення заборгованості у розмірі 151562,00грн. та судового збору у розмірі 5414,86грн.

Ухвалою від 20.02.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1080/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у строки, встановлені затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі №905/274/13-г мировою угодою, укладеною між Приватним акціонерним товариством «Луганський патронний завод», м.Луганськ та Державним підприємством Макіївський державний проектний інститут, у зв'язку із чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за мировою угодою у розмірі 151562,00грн. та судовий збір у розмірі 5414,86грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії ухвали господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі №905/274/13-г, мирової угоди від 21.01.2013р., банківської виписки, листів №22/93-451 від 15.07.2013р., №22/93-888 від 27.12.2013р., угоди про зустрічні однорідні вимоги від 27.11.2013р., акту взаємозаліку однорідних вимог, листа б/н від 10.01.2014р., постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП№41515522 від 15.01.2014р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

12.03.2014р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

29.01.2013р. по справі №905/274/13-г за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод», м.Луганськ до Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут про стягнення 270743,20грн. була винесена ухвала про затвердження мирової угоди від 21.01.2013р., укладеної між сторонами.

Цією ж ухвалою провадження у справі було припинено згідно п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та затвердження її судом.

Відповідно до умов затвердженої мирової угоди відповідач визнав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті суми заборгованості у розмірі 200000,00грн., яку зобов'язався сплатити позивачу в наступні терміни: квітень 2013р. - 22224,00грн., травень 2013р. - 22222,00грн., червень 2013р. - 22222,00грн., липень 2013р. - 22222,00грн., серпень 2013р. - 22222,00грн., вересень 2013р. - 22222,00грн., жовтень 2013р. - 22222,00грн., листопад 2013р. - 22222,00грн., грудень 2013р. - 22222,00грн., сплата судового збору у розмірі 5414,86грн. - у жовтні 2013р. Від позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 30192,00грн., 3% річних у розмірі 17351,20грн., інфляційних втрат у розмірі 23200,00грн. позивач відмовився.

Враховуючи той факт, що ухвала господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. по справі №905/274/13-г у зв'язку з невідповідністю ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не є виконавчим документом, та керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за мировою угодою від 21.01.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2013р. відповідачем сплачено частину заборгованості у розмірі 22224,00грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка з рахунку, та 27.11.2013р. між сторонами здійснено взаємозалік зустрічних вимог, внаслідок чого спірна сума заборгованості зменшилась на 26214,00грн. про що свідчить наявна в матеріалах справи копія угоди про залік зустрічних однорідних вимог.

Однак, як вбачається з матеріалів справи у вказаний термін відповідач заборгованість у розмірі 151562,00грн. та судовий збір у розмірі 5414,86грн. не погасив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 151562,00грн. та судового збору у розмірі 5414,86грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 151562,00грн. та судового збору у розмірі 5414,86грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод», м.Луганськ до відповідача, Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут про спонукання відповідача виконати мирову угоду від 21.01.2013р., затверджену ухвалою суду від 29.01.2013р. шляхом стягнення заборгованості у розмірі 151562,00грн. та судового збору у розмірі 5414,86грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Макіївський державний проектний інститут (86123, Донецька область, м.Макіївка, вул.Фонтанна, буд.44, ідентифікаційний код 14314618) на користь Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод (91055, м.Луганськ, вул.Поштова, буд.1М, ідентифікаційний код 32201889) заборгованість за мировою угодою у розмірі 151562,00грн., судовий збір за мировою угодою у розмірі 5414,86грн., судовий збір у розмірі 3139,54грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2014р.

Суддя Ю.В. Сич