Рішення № 37728133, 20.03.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2014 р. Справа № 903/193/14

за позовом Публічного акціонерного товариства " Акцент банк ", м. Дніпропетровськ

до відповідача: приватного підприємства «ІР-МАКС», м.Луцьк

про стягнення 76115,78грн.

Суддя Слободян П. Р.

Представники:

Від позивача: Кузін Є.В., довіреність № 132-О від 02.08.2013 року

Від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного підприємства «ІР-МАКС», м.Луцьк 76115,78грн., в т. ч. 45496,85грн. заборгованість за кредитом,19108,68грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 7006,08грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № б/н від 02.03.2011 року,4504,17грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом та судові витрати по справі в сумі 1827,00грн.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами за договором банківського обслуговування № б/н від 02.03.2011 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач пояснень по суті позовних вимог згідно ухвали суду від 04.03.2014 року не подав, повноважного представника в судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 04.03.2014р.. направлена до приватного підприємства «ІР-МАКС» за адресою вказаною в позовній заяві (просп. Перемоги, буд.15,офіс 10, м. Луцьк) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

02 березня 2011 року приватним підприємством «ІР-МАКС», м.Луцьк була підписана заява про відкриття поточного рахунку.

Згідно зазначеної заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг у тому числі з умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між сторонами склалися відносини кредитора та позичальника.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п. 3.11.1.1. Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (а. с. 35-54) кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. п. 3.11.1.3, 3.11.1.8, 3.11.1.12, 3.11.1.13, 3.11.2.2.2, 3.11.2.2.5, 3.11.4.1, 3.11.4.1.2, 3.11.4.1.3, 3.11.4.1.4, 3.11.4.4 3.11.4.9, 3.11.5.1. Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди. Проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Відповідач зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищезазначених умов позивач надав відповідачу кредит в розмірі 50000грн., що підтверджується випискою з 03.10.2012 року по 28.01.2013 рік з рахунку відповідача № 26000057000400 (а. с. 60).

Останній в порушення умов договору суму кредиту не повернув.

19.11.2013 року відповідачу направлено претензію №10221AN3VS00V з вимогою погасити прострочену заборгованість в сумі 73990,51грн., що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист (а. с.62-63). Проте претензія залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача становить 45496,85грн.. по сплаті кредиту, 19108,68грн. по сплаті процентів за користування кредитом, 4504,17грн. по сплаті комісії за користування кредитом, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7006,08грн. пені, нарахованої за період з 02.03.2011 року по 09.12.2013 року.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший порядок нарахування пені.

Пунктом 3.11.5.4 договору сторони передбачили, що нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Таким чином зі змісту п. 3.11.5.4 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки, що не суперечить чинному законодавству. Такого ж висновку дійшов ВГСУ у постанові №14/044-11 від 12.07.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

П. 3.11.5.7 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів передбачено, що строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Таким чином, нараховані позивачем7006,08грн. пені за період з 02.03.2011 року по 09.12.2013 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 3.11.5.4 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1827грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «ІР-МАКС»(43005,Волинська область, м.Луцьк, просп. Перемоги, буд. 15, офіс 10 ІПН. 35123903)на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) 45496,85грн. основного боргу, 19108,68грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4504,17грн. комісії за користування кредитом, 7006,08грн. пені та 1827грн. витрат по сплаті судового збору, а всього: 76115,78грн. (сімдесят шість тисяч сто п'ятнадцять гривень сімдесят вісім копійок).

Повний текст рішення

складено 20.03.14

Суддя П. Р. Слободян