Рішення № 37727476, 18.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2286/13-ц

Провадження № 22-ц/779/644/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянта - Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Косівського районного суду від 24 грудня 2013 року ,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк»» звернувся в суд з позовними вимогами до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.02.2006 року, мотивуючи тим, що через неналежне виконання зобов'язань відповідачем, утворилась заборгованість в сумі 32823,55 грн.

Рішенням Косівського районного суду від 24.12.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд помилково застосував встановлену законом позовну давність до правовідносин, що склались між сторонами на підставі п.1 ч.2 ст.258 ЦК України,ч.4 ст.267 ЦК України та відмовив в задоволенні позову.

Вказує, що сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно виконання умов договору, встановивши строк дії договору, що рівний строку дії картрахунку, що не заборонено ст. 259 ЦК України. Відповідач не надав письмової заяви про закриття картрахунку, у зв'язку з чим відповідно до умов договору строк дії карти відповідача було продовжено на такий же строк та продовжений строк дії кредитного договору, який триває і до цього часу.

Також вказує, що навіть закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час його дії. Вимоги про відшкодування збитків, зумовлених порушенням договору, про стягнення неустойки, тощо можуть бути пред'явлені незалежно від закінчення строку дії договору протягом встановлених для цих вимог строків позовної давності.

Законом або договором може бути передбачено, що закінчення терміну дії договору тягне припинення зобов'язань сторони за договором, договір в якому відсутня така умова визнається чинним до певного у ньому моменту - закінчення виконання сторонами зобов'язання.

Таким чином, кредитні правовідносини між сторонами не припинились, оскільки боржник не виконав зобов'язання перед банком. Відповідач, починаючи з 13.02.2006 року користується грошима банку, а банк нараховує неустойку за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором.

За наведених доводів просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника апелянта, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором подана з пропущенням терміну позовної давності, про що заявлено відповідачем, та застосував наслідки спливу позовної давності до спірних правовідносин.

Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується.

Судом встановлено, що згідно з заявою позичальника, Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, що складає договір про надання банківських послуг №б/н від 13.02.2006 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надано ОСОБА_3 кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідності п. п.6 - 6.14 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг позивача відповідно до тарифів у строки, передбачені умовами цього договору, здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до п'ятнадцятого числа наступного місяця включно. При цьому відповідачу було встановлено розмір щомісячного обов'язкового мінімального платежу у відсотках від фактичної суми кредитної заборгованості згідно обраного тарифного пакету.

Відповідно до п. 3.1.1. та 3.13. Правил користування платіжною картою строк дії карти зазначено на лицевій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо від держателя не надійшло письмова заява про закриття картрахунку.

Відповідно до п. 9.12 умов і правил надання банківських послуг кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору він автоматично пролонгується на такий же термін.

Встановлено, що відповідач користувався кредитною карткою до серпня 2012 року, що підтверджено випискою про рух коштів на картковому рахунку, з якого вбачається, що 31.07.2012 року ним були зняті кошти, в зв'язку з чим збільшився кредитний ліміт до 7319,23 грн. (а.с.4-5)

За наведених обстан, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог внаслідок пропущення банком строку позовної давності при зверненні до суду в серпні 2013 року.

Установлено, що ОСОБА_3 належним чином умов договору не виконував. З розрахунку, наданого банком вбачається, що останнє погашення заборгованості відбулось 28.07.2008 року.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов'язань за договором кредиту утворилась заборгованість, яка станом на 31.07.2013 року становить 32823,55 грн., та складається з наступного: 7319,23 грн. заборгованості за договором кредиту, 23465,10 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1539,22 грн. штрафу (процентна складова).

Сума заборгованості відповідачем в ході розгляду справи судом першої інстанції не оспорювалась. Тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст. 303,307,309,313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 24 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 13.02.2006 року в сумі 32825 грн.55 коп., з яких 7319 грн.23 коп. - заборгованість за кредитом, 23465 грн. 10коп. - заборгованість по процентам за корисування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1539 грн. 22 коп. - штраф (процентна складова) та 328 грн. 24 коп. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

О.Ю. Беркій

В.М. Соколовський