Рішення № 37724587, 19.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/5228/13-ц 22-ц/774/548/К/14

Справа № 211/5228/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Номер провадження 22-ц/774/548/К/14 Папарига В.А.

Категорія 27 (III) Доповідач - Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Остапенко В.О., Савіної Г.О.

при секретарі: Кузьміній Н.В.

за участі: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3;

представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ПодолінногоРомана Георгійовича

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення.

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2013 року ПАТ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № KRP0GI0000001316 на суму 125000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.11.2022 року.

З метою забезпечення зобов'язань по кредитному договору, між позивачем та відповідачами 05.11.2007 року був укладений договір іпотеки /нерухомого майна/, згідно умов якого, банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 87,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Відповідач ОСОБА_5 умови кредитного договору належним чином не виконував, сплату за кредит своєчасно не повертав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08.08.2013 року становить 144298 грн. 57 коп.

Позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), шляхом надання йому права продажу квартири загальною площею 87,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виселити усіх осіб зареєстрованих та проживаючих за даною адресою, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Заочним рішенням суду від 24.10.2013 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRP0GI0000001316 від 05.11.2007 року в розмірі 144298 грн. 57 коп., яка складається: 112406,55 грн. - заборгованість за кредитом, 16946,86 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1827,11 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 13118,05 - штраф ( процентна складова) звернуто стягнення на квартиру загальною площею 87,70 кв.м., житловою площею 53,30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_5, ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки договором № KRP0GI0000001316 від 05.11.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_5, ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації в 171591 (сто сімдесят одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривень 00 копійок, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» суму у розмірі 1442 грн. 99 коп. в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.

Ухвалою суду від 17 січня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховані інтереси неповнолітньої ОСОБА_6, а договір іпотеки має бути визнаний недійсним через його нікчемність, оскільки він порушує майнові права та інтереси неповнолітньої дитини.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявленого позовну, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, задовольнив позовні вимоги позивача.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з умов кредитного договору.

Судом встановлено, що 05.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № KRP0GI0000001316 на суму 125000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.11.2022 року.

З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 09.08.2007 року був укладений договір іпотеки /нерухомого майна/ № KRHTG100150913, згідно умов якого, банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 38 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої згідно експертного висновку від 01.11.2007 року складає 171 591 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Відповідач ОСОБА_5 умови кредитного договору належним чином не виконував, сплату за кредит своєчасно не повертав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 08.08.2013 року складає 144298 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 572, 590 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Виходячи з положень ст.ст.526,527,530,572,590,629,1049,1050,1054 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не можуть бути підставою для скасування законного рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховані інтереси неповнолітньої ОСОБА_6, яка була прописана та мешкала в спірній квартирі на момент укладення іпотечного кредиту.

Пунктом 44 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним слід виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Проте відповідачами, відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів того, що неповнолітня ОСОБА_6 на момент укладення іпотечного договору дійсно мешкала в спірній квартирі, користувалась нею, була прописана в ній та її право власності на спірну квартиру було порушено.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги стосовного того, що договір іпотеки має бути визнаний недійсним через його нікчемність, оскільки він порушує майнові права та інтереси неповнолітньої дитини.

Так, відповідно до вимог ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних доказів правомірності правочину, якими є кредитний договір та договір іпотеки, оскільки відповідачі вказані договори не оскаржували.

Отже, на думку колегії суддів, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав, передбачених законом, для скасування рішення суду немає, проте апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині розподілу стягнутих судових витрат по справі, а саме зазначенню, що судові витрати по справі, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст.303, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2013 року змінити в частині стягнутих судових витрат, зазначивши, що судовий збір у розмірі 1442 грн. 99 коп. стягується з ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у рівних частинах.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: