Рішення № 37723261, 18.03.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р. Справа № 909/1523/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариство "УкрСиббанк",

пр. Московський, 60,м. Харків,61050

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Комфортбуд-2"

вул.Автоливмашівська,5, м. Івано-Франківськ,76022

про стягнення боргу за кредитним договором

за участю представників сторін:

Від позивача: Ридай Назар Васильович - представник, (паспорт серія - НОМЕР_1 від 18.02.97 р. виданий Івано-Франківським МУВС МВС)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерного товариства "УкрСиббанк" заявило позовну вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Комфортбуд-2" про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляду справи на 09.01.2014 року. Ухвалою суду від 09.01.2014 року відкладено розгляд спору на 11.02.2014 року. Ухвалою суду від 11.02.2014 року відкладено розгляд справи на 18.02.2014 року. Судове засідання 18.02.2014 року не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Фрич М.М. на лікарняному. Ухвалою суду від 24.02.2014 року призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.03.2014 року. Ухвалою суду від 03.03.2014 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів і відкладено розгляд справи на 11.03.2014 року (ухвала суду про виправлення описки від 06.03.2014 року). Ухвалою суду від 11.03.2014 року відкладено розгляд справи на 18.03.2014 року.

В судовому засіданні 18.03.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. З приводу цього варто вказати таке. Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. У своїй позовній заяві (вх. №14177/13 від 20.12.2013) позивач вказав, що 30 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (в подальшому найменування було змінено на - Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", надалі за текстом - позивач/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (надалі за текстом - відповідач/позичальник) було укладено кредитний договір №11344467000 (надалі за текстом - кредитний договір).

Як зазначив позивач, відповідно до п.1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати і надав позичальникові кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 346 535, 00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 681 387, 95 гривень за курсом Національного Банку України на день укладання цього кредитного договору. Позичальник, уклавши кредитний договір, зобов'язався належним чином виконувати умови кредитного договору, зокрема повернути банку кредит в повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5., 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

Згідно позовної заяви кредит був наданий шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника (п.1.5 договору) для подальшого використання за цільовим призначенням - придбання комерційної іпотеки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-б, загальною площею 532, 9 кв. м ринковою вартістю 4 184 853, 00 грн. (п.1.4 договору). За користування кредитними коштами, згідно п.1.3.1 кредитного договору, на день видачі кредиту встановлювалась процентна ставка 13,5 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, на день видачі кредиту процентна ставка встановлювалась у розмірі 27 % річних (п. 1.3.2 договору). При цьому остаточне погашення процентів повинно було відбутись не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

За словами позивача позичальник, уклавши кредитний договір, зобов'язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, зокрема, повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту - 29 травня 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 кредитного договору.

Як вбачається з позовної заяви, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, а саме: надав відповідачу грошові кошти. З метою забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором, банк прийняв в заставу приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-б, загальною площею 532, 9 кв. м ринковою вартістю 4 184 853, 00 грн. Згідно п.2.2 кредитного договору кредит, наданий банком, забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Позивач також вказав, що відповідач зобов'язався згідно пункту 1.2.2 кредитного договору повернути основну суму кредиту та сплачувати проценти та комісію за користування кредитом, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

Проте, як стверджує позивач, позичальник порушив умови кредитного договору, не здійснив платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам. Загальна заборгованість позичальника по кредитному договору стонам на 28 листопада 2013 року становить 4 498 907, 52 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 340 326, 42 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 1 882 077, 82 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 159 272, 20 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 117 231, 08 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, в судові засідання для викладення пояснень стосовно обставин справи не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено кредитний договір № 11344467000 від 30 травня 2008 року. Відповідно до названого договору сторони взяли на себе відповідні зобов'язання. Так, відповідно до п.1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 346 535, 00 (триста сорок шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять) доларів США 00 центів у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 681 387, 82 гривень за курсом Національного Банку України на день укладання цього договору.

Забезпечення виконання даного договору врегульовано розділом 2 кредитного договору, де вказано, що у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком прийнято заставу нерухомості (основних фондів), а саме іпотека приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-б, ринковою вартістю 4 184 853, 00 грн., площею 532,9 кв. м. згідно договору іпотеки (нерухомого майна) від 30 травня 2008 року.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, відповідно до п.3.1. договору банк зобов'язується надати кредит позичальнику відповідно до умов цього договору. Згідно п.1.5. договору кредит надається шляхом: зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26005033123000 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі. Позичальник, у свою чергу, зобов'язався використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів, в порядку та терміни, встановлені договором (п.4.1. договору). Пунктом 1.4. договору встановлено, що цільове призначення (мета) кредиту - придбання комерційної іпотеки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-б, загальною площею 532, 9 кв. м. ринковою вартістю 4 184 853, 00 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 1.2.1. кредитного договору передбачено, що надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 30 травня 2008 року по 29 травня 2015 року. Відповідно до п.1.2.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту.

В підтвердження своїх доводів позивач надав суду копії меморіальних ордерів №0605313228 від 31 липня 2007 року, №0610716552 від 17 грудня 2007 року та №0608907740 від 2 липня 2008 року (клопотання вх. №3306/14 від 03.03.2014). Вказані докази суд не бере до уваги, оскільки в клопотанні (вх. №4088/14 від 18.03.2014) позивач зазначив, що ці меморіальні ордери були помилково подані і не мають значення для справи. Натомість, позивач подав суду копію меморіального ордеру №0606592072 від 30 травня 2008 року. Даний меморіальний ордер підтверджує видачу позивачем кредитних коштів відповідачу в розмірі 346, 535, 00 доларів США, що в еквіваленті становить 1 681 387, 82 грн. Таким чином, позивач свої зобов'язання згідно кредитного договору виконав належним чином.

Пунктом 8.2. кредитного договору встановлено, що підписанням даного договору позичальник підтверджує свою здатність виконувати умови даного договору. В той же час, в суду відсутні належні докази про виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Це у свою чергу дає право суду на висновок про порушення стороною умов договору, а в конкретному випадку неповернення відповідачем позивачу в установлені терміни кредитних коштів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку заборгованості за кредитом станом на 28.11.2013 року заборгованість відповідача складає 4 498 907 грн. 52 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 340 326, 42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 882 077, 82 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 159 272, 20 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 117 231, 08 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (процентів річних) від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Згідно п. 5.7. кредитного договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу).

Відповідач в судові засідання явку повноважного представника не забезпечив, не надав суду жодних пояснень стосовно обставин справи, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №11344467000 від 30.05.2008 року є обгрунтованою, а отже підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, ч.5 ст.49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"/ 76022, Івано-Франківська область, село Хриплин, вул. Автоливмашівська, буд. 5, код ЄДРПОУ 33162343, п/р 26005033123000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 / на користь позивача Публічного акціонерного товариства "УкрСибБанк" / 61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750, п/р 29090000000113 АТ "УкрСибБанк", МФО 351005 / заборгованість за кредитним договором № 11344467000 від 30.05.2008 року в сумі 4 498 907 грн. 52 коп. ( чотири мільйони чотириста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот сім гривень п'ятдесят дві копійки), з яких: заборгованість за кредитом - 2 340 326 грн. 42 коп. (два мільйони триста сорок тисяч триста двадцять шість гривень сорок дві копійки); заборгованість по процентах за користування кредитом - 1 882 077 грн. 82 коп. (один мільйон вісімсот вісімдесят дві тисячі сімдесят сім гривень вісімдесят дві копійки); пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 159 272 грн. 20 коп. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят дві гривні двадцять копійок); пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 117 231 грн. 08 коп. (сто сімнадцять тисяч двісті тридцять одна гривня вісім копійок)

та судовий збір в розмірі 68 820 грн. 00 коп. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гавінська Л.Д. 20.03.14