Ухвала суду № 37722812, 25.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13066/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ТОВ «Владал 88» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0004422270, № 0004432270.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 жовтня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» вимог податкового законодавства; доказів відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи»; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Феріт Д», приватним підприємством «АТМ», товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи», товариством з обмеженою відповідальністю «Галактика М», приватним підприємством «Екоскан Сервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Дидактика», товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга», товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», товариством з обмеженою відповідальністю «Ривс», товариством з обмеженою відповідальністю «Старт Д», товариством з обмеженою відповідальністю «Супутник», товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта», приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс», приватним підприємством «Мегіур» та товариством з обмеженою відповідальністю «Техніка» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 199 891,00 грн., порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 209 886,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено акт від 16.04.2013 №238/1-22-70-37311610 та прийнято податкові повідомлення-рішення: від 30.04.2013 №0004422270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 262 358,00 грн., у тому числі: 209 886,00 грн. - основний платіж, 52 472,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 30.04.2013 №0004432270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249 864,00 грн., у тому числі: 199 891,00 грн. - основний платіж, 49 973,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність даних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» (виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг від 03.01.2012 №0301 ТП, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання за попереднім завданням замовника надавати останньому транспортні послуги механізмами, разом з екіпажем, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги у порядку і на умовах, передбачених договором.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію укладеного договору від 03.01.2012 №0301 ТП; копію додатку №1 до договору від 03.01.2012 №0301 ТП; копію додаткового договору №1 від 15.03.2012; копію додаткового договору №2 від 02.07.2012; копію додаткового договору №3 від 25.07.2012; копії актів здачі-прийняття робіт за певні періоди; копії податкових накладних за відповідні періоди; копії змінних рапортів; копія договору оренди самохідних машин та механізмів від 01.01.2012.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції з акту державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 №7212/224/33972398 вбачається, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» відсутні виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року в адміністративній справі № 804/1261/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року, у справі за позовом ТОВ «ВК Віконні системи» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС встановлено протиправність дій державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС при проведенні позапланової перевірки, внаслідок якої складено акт від 21.12.2012 №7212/224/33972398.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 3 березня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.