Ухвала суду № 37720967, 19.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/115/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2014 Справа № 5009/3978/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників: від позивача - Ситнік Я.В., довіреність № 01/963 від 09.12.2013 р.; представники відповідача та ВДВС - не з'явились;

Розглянувши в судовому засіданні скарги від 11.02.2014 р. № 10-01-00924 та № 10-01-00928 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на дії Відділу державної виконавчої служби Бердянського міського районного управління юстиції щодо виконання наказів господарського суду Запорізької області від 04.12.2012 р. про стягнення неустойки в сумі 7505 грн. та судового збору в сумі 1609,5 грн. по справі № 5009/3978/12:

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (скорочено РВФДМ України по Запорізькій області);

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області (скорочено ПП ОСОБА_2);

про стягнення неустойки

за участю Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області (скорочено ВДВС Бердянського МУЮ);

Сутність спору:

РВФДМ України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргами від 11.02.2014 р. № 10-01-00928 та № 10-01-00924 на дії ВДВС Бердянського МУЮ, за якими просить постанови від 25.12.2013 р. ВП 35752063 та ВП 35752111 про повернення виконавчого документу (наказів) стягувачу скасувати.

Вказані скарги мотивовані тим, що вирішуючи питання про авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій стягувачу, ВДВС Бердянського МУЮ не надано жодного документа про доцільність такого авансування, не надано кошторису витрат, рахунків на сплату, тощо, а також не враховано інших стягувачів щодо даного божника, в тому числі недержавних установ, які в змозі здійснити авансування витрат. В обґрунтування скарг посилається на ст. ст. 42, 47 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 121-2 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2014 р. скаргу від 11.02.2014 р. № 10-01-00928 прийнято до розгляду та розгляд скарги призначено на 05.03.2014 р. Ухвалою від 04.02.2014 р. скаргу від 11.02.2014 р. № 10-01-00924 приєднано для спільного розгляду зі скаргою № 10-01-00928 та розгляд скарг призначено на 05.03.2014 р. Судове засідання відкладалось на 19.03.2014 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні від 05.03.2014 р. зазначив, що в прохальній частині поданих до суду заяв було допущено помилку, тому просить не скасувати постанови ВДВС, а визнати їх недійсними. В судовому засіданні від 19.03.2014 р. представник підтримав вимоги про визнання недійсними постанов ВДВС.

ФОП ОСОБА_2, відповідач у справі, своїм правом на учать у судовому засіданні не скористався, відзивів на скарги не надав, представника в судове засідання не направив. Про час і місце розгляду скарг повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

ВДВС Бердянського МУЮ своїм правом на учать у судовому засіданні не скористався, відзивів на скарги не надав, представника в судове засідання не направив. Про час і місце розгляду скарг повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи та скарг та вислухавши пояснення представника позивача процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 р. по справі № 5009/3978/12 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України неустойку в розмірі 7505 грн. та на користь РВФДМ України по Запорізькій області судовий збір в сумі 1609,5 грн.

На виконання даного рішення судом 10.12.2012 р. на адресу стягувача було направлено два накази від 04.12.2012 р. про стягнення неустойки в сумі 7505 грн. та судового збору в сумі 1609,5 грн.

На підставі заяв стягувача від 17.12.2012 р. № 11-01-08494 та № 11-01-08498 ВДВС Бердянського МУЮ 20.12.2012 р. були відкриті виконавчі провадження № 35752111 та № 35752063.

25.11.2013 р. (згідно вхідної кореспонденції позивача) на адресу стягувача надійшли повідомлення від ВДВС Бердянського МУЮ від 20.11.2013 р. № 49781, згідно якого останнім зазначено, що за боржником ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстровано 1/5 частини домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1. На земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомості, відсутні правовстановлюючі документи. У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим це майно неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Також в цьому повідомленні зазначено про надання стягувачем відповіді у 10-денний строк, а у разі відмови від авансування ВДВС будуть застосовані наслідки п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

РВФДМ України по Запорізькій області листом № 11-01-08486 від 03.12.2013 р. на повідомлення від 20.11.2013 р. № 49781 відповіло про відсутність коштів на авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій в рамках зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 61257,05 грн.

03.02.2014 р. стягувачем (згідно вхідної кореспонденції) за супровідним листом № 55044 від 25.12.2013 р. було отримано постанови від 25.12.2013 р. про повернення виконавчого документу стягувачу, а саме: накази від 04.12.2012 р. про стягнення неустойки в сумі 7505 грн. та судового збору в сумі 1609,5 грн., з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Предметом розгляду є вимоги скарг від 11.02.2014 р. № 10-01-00924 та № 10-01-00928 про визнання недійсними постанов від 25.12.2013 р. ВП 35752063 та ВП 35752111 про повернення виконавчого документу (наказів) стягувачу.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що подані скарги підлягають задоволенню.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон N 606-XIV), стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Тобто, стягнення звертається на майно боржника лише у випадку відсутності у нього коштів. ВДВС Бердянського МУЮ не надано жодних доказів, що підтверджують відсутність у ПП ОСОБА_2 коштів та необхідності звернення стягнення на частину домоволодіння, що йому належить. Доводи заявника, викладені у скаргах, жодним чином ВДВС не спростовані.

Частиною 5 ст. 63 Закону N 606-XIV встановлено, що у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Натомість, в пункті 3.9 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5, зазначено: якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира, то в інформації додатково зазначаються: розмір житлової та нежитлової площі будинку, квартири; адресу чи місцезнаходження; правовий режим квартири, будинку; обмеження на використання квартири, будинку; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір); матеріали стін квартири, будинку; процент зносу. Такі ж вимоги щодо зазначення інформації про земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт, ставляться й до надання інформації про нежитлове приміщення (п. 3.10 Тимчасового положення).

Тобто, для здійснення реалізації житлового будинку, квартири/нежитлового приміщення не потрібна наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій воно знаходиться, як того вимагає виконавча служба. В інформації зазначаються лише відомості про земельну ділянку - її правовий режим та розмір. Відповідно, вимога ВДВС про здійснення стягувачем авансування на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться майно боржника, є безпідставним.

В пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється…

Враховуючи вище викладене та пояснення позивача щодо прохальної частини поданих скарг на дії ВДВС, суд обирає спосіб захисту прав стягувача в межах, встановлених законодавством.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 10-01-00928 від 11.02.2014 р. на дії Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області щодо виконання наказу по справі № 5009/3978/12 від 04.12.2012 р. про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 1605,5 грн. витрат судового збору задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Бєляєвої А.С. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.12.2013 р. ВП 35752063 визнати недійсною.

Скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 10-01-00924 від 11.02.2014 р. на дії Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області щодо виконання наказу по справі № 5009/3978/12 від 04.12.2012 р. про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 неустойки в сумі 7505 задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Бєляєвої А.С. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.12.2013 р. ВП 35752111 визнати недійсною.

Суддя В.М. Хуторной