Рішення № 37718115, 18.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/408/14-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.Провадження № 22-ц/780/1982/14 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 13 18.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року за заявою Обухівської центральної районної лікарні про надання дозволу на проведення в примусовому порядку психіатричного огляду ОСОБА_1, зацікавлені особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,-

встановила :

У січні 2014 року головний лікар Обухівської центральної районної лікарні звернувся до суду з вказаною заявою.

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 з січня 2014 року перебуває на обліку у наркологічному кабінеті з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю».

Ці дані та інформація про поведінку ОСОБА_1, отриманої від її батька ОСОБА_2, є достатніми підставами для обґрунтованого припущення про наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, внаслідок якого вона створює небезпеку собі та оточуючим.

Добровільно ОСОБА_1 відмовляється пройти психіатричний огляд.

Враховуючи викладене, заявник просив суд примусово направити ОСОБА_1 на психіатричний огляд до комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично - наркологічне медичне об'єднання».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року заяву задоволено.

Надано дозвіл на проведення в примусову порядку психіатричного огляду в комунальному закладі Київської обласної ради «Обласне психіатрично - наркологічне медичне об'єднання» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої в АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

В обґрунтування апеляції зазначила, що рішення суду про необхідність її примусового психіатричного огляду ухвалено через кілька днів після встановлення їй діагнозу щодо психічного розладу, що не дає підстави стверджувати про тривалість її хвороби. Крім того, вона добровільно пройшла медикаментозне лікування синдрому залежності, психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про психіатричну допомогу"

(далі - Закон), діагноз психічного розладу встановлюється відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих Міністерством охорони здоров'я України для застосування в Україні. Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних із станом її психічного здоров'я.

Згідно зі ст. 11 Закону психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до суду з вказаною заявою звернувся головний лікар Обухівської центральної районної лікарні ОСОБА_4, даних про те, що він є лікарем - психіатром, матеріали справи не містять.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув.

Крім того, задовольняючи заяву про примусовий психіатричний огляд ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що остання з 16 січня 2014 року перебуває на обліку в наркологічному кабінеті з діагнозом «психічні та поведінкові розклади внаслідок вживання алкоголю, ускладнені психопатизацією особистості по алкогольному типу».

Однак матеріали справи не містять зазначених даних, є лише медичний висновок лікарів-психіатрів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 21 січня 2014 року про встановлення ОСОБА_1 згаданого діагнозу (а.с.4).

Отже, за відсутності даних про перебування ОСОБА_1 на спеціальному обліку, беручи до уваги, що діагноз - «психічні та поведінкові розклади внаслідок вживання алкоголю, ускладнені психопатизацією особистості по алкогольному типу» був встановлений ОСОБА_1, 21 січня 2014 року, тобто у день подання до суду заяви про примусовий психіатричний огляд та за 3 дні до винесення судом рішення про задоволення заяви, одержані відомості, на думку колегії суддів, не дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у ОСОБА_1 психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

Вирішуючи питання про надання згоди на примусовий психіатричний огляд ОСОБА_1, суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи відомостей, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги, тобто обставин, передбачених ст.11 Закону України "Про психіатричну допомогу" .

Відтак, висновок суду про достатність підстав для психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку не можна визнати обґрунтованим.

Крім того, матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_1 пройшла медикаментозне лікування з 23 січня 2014 року по 01 лютого 2014 року з приводу встановленого діагнозу, тому проведення щодо неї в примусовому порядку психіатричного огляду не є необхідним.

Відповідно до положень ст. 309 ЦК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Відмовити в задоволенні заяви Обухівської центральної районної лікарні про надання дозволу на проведення в примусовому порядку психіатричного огляду ОСОБА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді