Постанова № 37716152, 05.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року 15 год. 25 хв. Справа № 808/1015/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Вакуленка Д.О.

представника відповідача Шахрая О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» (далі позивач або ТОВ «Захист ЛТД») звернулось за адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про визнання протиправним дій по формулюванню висновків, відображених в акті перевірки, щодо встановлення порушень податкового законодавства та зменшення об'єктів оподаткування податком на прибуток у сумі 228061 грн. і податком на додану вартість на суму 397984 грн. та не підтвердження фактичного здійснення поставки товарів у фактичних періодах їх поставки, а також визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2014 №0000152211, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 228 061 грн. за основним платежем та у сумі 56 460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями і податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2014 №0000162211, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 397 984 грн. за основним платежем та у сумі 99 383 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає не обґрунтованими та безпідставними висновки акту перевірки щодо не підтвердження взаємовідносин з його контрагентами, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим просить визнати протиправним дії по формулюванню висновків акту перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення.

При судовому розгляді справи позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.01.2014 №0000152211 та №0000162211 (т. 1 а.с. 206-207).

Судом прийнято відмову позивача від частини позовних вимог щодо визнання протиправними дій по формулюванню висновків, відображених в Акті № 810/08-27-2211/37221412 від 04.12.2013 щодо встановлених порушень податкового законодавства та зменшення об'єктів оподаткування податком на прибуток у сумі 228061 грн. і податком на додану вартість на суму 397984 грн. та не підтвердження фактичного здійснення поставки товарів (робіт, послуг) у фактичних періодах їх здійснення, провадження у справі в цій частини закрито (т. 3 а.с. 44).

Розгляд справи продовжено за позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у зв'язку з встановленими в ході проведеної перевірки порушеннями вимог податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 19.11.2013 по 27.11.2013 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Захист ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ГОЛДЛАЙН» за період з 01.02.2013 по 31.08.2013, ТОВ «БРИЗ» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, ТОВ «ЦЕЗІЙ» за період з 01.07.2012 по 30.09.2012, ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП» за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, ТОВ «АЛЬЯНС-ІСТ» за період з 01.09.2012 по 31.03.2013, ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» за січень 2011 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «БРИЗ», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «АЛЬЯНС-ІСТ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт перевірки від 04.12.2013 №810/08-27-2211/37221412 (т. 1 а.с. 25-86).

У висновках Акту перевірки вказано, що перевіркою встановлено порушення:

1. пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 228 061 грн., у тому числі по періодам:

- І квартал 2011 року у сумі 313 грн.;

- ІІ квартал 2011 року у сумі 236 грн.;

- ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 1 913 грн.;

- ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 1 912 грн.;

- три квартали 2012 року у сумі 140 164 грн.;

- 2012 рік у сумі 225 836 грн.

2. підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 397 984 грн., у тому числі по періодам:

- за січень 2011 року на суму ПДВ 250 грн.;

- за квітень 2011 року на суму ПДВ 205 грн.;

- за серпень 2011 року на суму ПДВ 1 458 грн.;

- за липень 2012 року на суму ПДВ 32 216 грн.;

- за серпень 2012 року на суму ПДВ 31 158 грн.;

- за вересень 2012 року на суму ПДВ 72 963 грн.;

- за листопад 2012 року на суму ПДВ 11 6660 грн.;

- за грудень 2012 року на суму ПДВ 36 126 грн.;

- за січень 2013 року на суму ПДВ 30 344 грн.;

- за березень 2013 року на суму ПДВ 13 609 грн.;

- за квітень 2013 року на суму ПДВ 11 249 грн.;

- за травень 2013 року на суму ПДВ 13 871 грн.;

- за червень 2013 року на ПДВ 121 073 грн.;

- за липень 2013 року на суму ПДВ 13 139 грн.;

- за серпень 2013 року на суму ПДВ 8 663 грн.

Зазначені висновки обґрунтовані безпідставним завищенням валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «ГОЛДЛАЙН», ТОВ «БРИЗ», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «АЛЬЯНС-ІСТ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008», по яким не підтверджено фактичного здійснення поставки товарів (робіт, послуг) у зв'язку з відсутністю у контрагентів складських і виробничих приміщень, засобів виробництва та трудових ресурсів, відсутністю товарно-транспортних накладних.

На підставі вищевказаних висновків Акту перевірки відповідачем 24.01.2014 прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000162211, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 397 984 грн. за основним платежем, у сумі 99 383 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000152211, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 228 061 грн. за основним платежем та у сумі 56 460 грн. штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с.22-23).

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Захист ЛТД» є виробником спецодягу та дистриб'ютором провідних світових виробників засобів індивідуального захисту, спецвзуття, кремів: Німеччина, Італія, Польща, Франція, основним видом діяльності якого є виробництво та реалізація засобів індивідуального захисту (т. 1 а.с. 143-144, т.2 а.с. 52-72).

Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Захист ЛТД» мало господарські відносини з ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» щодо постачання товарів у вересні-грудні 2012 року, що також відображено в Акті перевірки (т. 1 а.с. 28-36, 65-70).

Між позивачем та ТОВ «АЛЬЯНС- ІСТ» укладений договір надання послуг №0309/12 від 03.09.2012, за умовами якого ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» (виконавець) зобов'язується за дорученням та відповідно до вимоги ТОВ «Захист ЛТД» (замовника) виконати нанесення логотипу (знаку відповідності) на продукцію з наданої замовником давальницької сировини, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (т. 2 а.с. 123-124).

ТОВ «Захист ЛТД» передало засоби індивідуального захисту ТОВ»АЛЬЯНС - ІСТ» для нанесення національного знака відповідності. Давальницьку сировину (засоби індивідуального захисту) отримано за підписом директора ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» (т. 2 а.с. 19-27).

Про виконання робіт між ТОВ «АЛЬЯНС- ІСТ» та позивачем складено акти виконаних робіт, та ТОВ «АЛЬЯНС- ІСТ» виписані рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 901 558 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ 150 259 грн. 69 коп. за період з вересня по грудень 2012 року (т. 2 а.с. 5-18, 28-99).

Транспортування товару, в тому числі на переробку та з переробки, здійснювалося вантажним транспортним ТОВ «Захист ЛТД», який знаходяться на балансі підприємства, про що виписані товарно-транспортні накладні, які наведені в додатку 3 до акту. Згідно з товарно-транспортними накладними, пунктом навантаження (розвантаження) товару на ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» є м. Дніпродержинськ, пров. Волчанський, 2-А. (т. 2 а.с. 115-122, 126-140, 91-93, т. 4 а.с. 73).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» у безготівковій формі (т. 2 а.с. 100-114).

Суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЬЯНС- ІСТ» у розмірі 736761 грн. включено позивачем до складу валових витрат, та суму ПДВ у розмірі 150259 грн. - до складу податкового кредиту.

У квітні 2011 року ТОВ «Захист ЛТД» мало господарські відносини щодо поставки товарів (рукавиці х/б та респіратор) з ТОВ «БРИЗ» на загальну суму 1230 грн., у т.ч. ПДВ 205 грн., що також відображено в Акті перевірки та підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладною (т. 1 а.с. 36-39, 70-73, т. 2 а.с 169-170).

Розрахунки за надану продукцію між позивачем та ТОВ «БРИЗ» проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується випискою банківської установи по рахунку (т. 2 а.с. 171).

Товар використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої його реалізації ТОВ «Мелітопольський Автогідроагрегат» (т. 2 а.с. 173-176).

Суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ «БРИЗ» у розмірі 1025 грн. включено позивачем до складу валових витрат, та суму ПДВ у розмірі 205 грн. - до складу податкового кредиту.

У січні 2011 року-травні 2012 року ТОВ «Захист ЛТД » мало господарські відносини з ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП» щодо постачання товарів, що також відображено в Акті перевірки (т. 1 а.с. 39-43, 73-76).

Між позивачем та ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП» укладений договір купівлі - продажу №19/11-10 від 19.10.2010, за умовами якого ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП» (продавець) за замовленням ТОВ «Захист ЛТД» (покупця) зобов'язується передати у власність останнього товар (тканину Rig Chief 103531-5547, Васильок, Dale на загальну суму 8749 грн., у т.ч. ПДВ 1458 грн. 17 коп.), а покупець - прийняти та оплатити товар згідно відповідних накладних, виписаних продавцем, які є невід'ємною частиною даного договору. Заказ покупця може бути як в усній, так і письмовій формі. Асортимент, кількість, номенклатура товару зазначаються у відповідній накладній, яка виписана продавцем. Базис поставки: поставка продукції здійснюється на умовах (EXW), м. Харків згідно з положеннями «Інкотермс - 2000». Згідно з умовами вищевказаного договору продавець одночасно з передачею товару повинен надати покупцю відповідну накладну, у передбачених випадках податкову накладну, сертифікат відповідності або сертифікат визнання, а також інші супровідні документи (т. 2 а.с. 178).

Поставка товару підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і в судовому засіданні рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладною (т. 2 а.с. 179-181).

Розрахунки за товар здійснювались позивачем з ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП» у безготівковій формі та у повному обсязі (т. 2 а.с. 182).

В подальшому вищевказаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності для вироблення підприємством спецодягу, який реалізований ПАТ «ЗАЗ», що відображено у додатку 4 до Акту перевірки (т. 1 а.с. 94).

Суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП» у розмірі 7291 грн. включено позивачем до складу валових витрат, та суму ПДВ у розмірі 1458 грн. - до складу податкового кредиту.

У серпні 2011 року та у липні-вересні 2012 року ТОВ «Захист ЛТД » мало господарські відносини з ТОВ «ЦЕЗІЙ» щодо постачання товарів на загальну суму 406 317 грн. 60 коп., у т.ч. ПДВ 67 669 грн. 60 коп., що також відображено в Акті перевірки (т. 1 а.с. 43-48, 76-80).

Між позивачем та ТОВ «ЦЕЗІЙ» укладений договір надання послуг №290612 від 29.06.2012, за умовами якого ТОВ «ЦЕЗІЙ» (виконавець) зобов'язується за дорученням та відповідно до вимоги ТОВ «Захист ЛТД» (замовника) виконати нанесення логотипу (знаку відповідності) на продукцію з наданої замовником давальницької сировини, а останній зобов'язується прийняти і оплатити вартість виконаних робіт. За умовами договору доставка давальницької сировини та відвантаження готової продукції здійснюється транспортом виконавця. (т. 2 а.с. 191-192).

Виконання робіт з нанесення логотипу підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду актами виконаних робіт, рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними (т. 2 а.с. 198-223).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «ЦЕЗІЙ» здійсненні у безготівковій формі у повному обсяг, що підтверджується виписками банківської установи по рахунку (т. 2 а.с. 193-197).

Суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ЦЕЗІЙ» у розмірі 338648 грн. включено позивачем до складу валових витрат, та суму ПДВ у розмірі 67670 грн. - до складу податкового кредиту.

У січні 2011 року ТОВ «Захист ЛТД» мало господарські відносини з ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» щодо постачання товарів на загальну суму 1500 грн., у т.ч. ПДВ 205 грн., що також відображено в Акті перевірки (т.1. а.с. 48-52, 80-83)

Між позивачем та ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» укладений договір надання послуг №1/У від 01.01.2011, за умовами якого ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» (виконавець) зобов'язується за дорученням та відповідно до вимоги ТОВ «Захист ЛТД» (замовника) виконати розкрій і пошиття швейних виробів з наданої останнім давальницької сировини та виконати послуги з нанесення логотипу (знака відповідності) на продукцію замовника, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт. Згідно з умовами договору доставка давальницької сировини та відвантаження готової продукції здійснюється транспортом виконавця (т. 2 а.с. 147-148).

Передача сировини на ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» для виконання обумовлених договором робіт та отримання наданих робіт ТОВ «Захист ЛТД» підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду актом виконаних робіт, рахунком-фактурою, видатковими та податковою накладною, протоколом узгодження ціни та калькуляцією вартості робіт (т. 2 а.с. 149-155).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» здійсненні у безготівковій формі у повному обсяг, що підтверджується випискою по рахунку (т. 156).

Суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008» у розмірі 1250 грн. включено позивачем до складу валових витрат, та суму ПДВ у розмірі 250 грн. - до складу податкового кредиту.

У лютому-липні 2013 року ТОВ «Захист ЛТД » мало господарські відносини з ТОВ «ГОЛДЛАЙН» щодо постачання товарів на загальну суму 1 068 846 грн., у т.ч. ПДВ 178 141 грн., що також відображено в Акті перевірки (т. 1 а.с. 56-65).

Між позивачем та ТОВ «ГОЛДЛАЙН» укладений договір надання послуг №0102/13 від 01.02.2013, за умовами якого ТОВ «ГОЛДЛАЙН» (виконавець) зобов'язується за дорученням та відповідно до вимоги ТОВ «Захист ЛТД» (замовника) виконати нанесення логотипу (знака відповідності) на продукцію з наданої замовником давальницької сировини. За умовами договору доставка сировини та відвантаження готової продукції здійснюється транспортом замовника - ТОВ «Захист ЛТД» (т. 3 а.с. 128-131).

Передача позивачем ТОВ «ГОЛДЛАЙН» засобів індивідуального захисту для нанесення логотипу та отримання їх після виконання зазначених робіт підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, рахунками-фактури, виписаними видатковими та податковими накладними (т. 3 а.с. 1-127, 179-211, т. 4 а.с. 4-38).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «ГОЛДЛАЙН» здійсненні у безготівковій формі (т. 3 а.с. 165-176).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ГОЛДЛАЙН» у розмірі 178142 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Таким чином, реальність придбання ТОВ «Захист ЛТД» товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Альянс - ІСТ», ТОВ «БРИЗ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ - 2008» та ТОВ «ГОЛДЛАЙН» та понесені позивачем витрати підтверджуються дослідженими судом первинними документами, що свідчить про дотримання ТОВ «Захист ЛТД» встановлених вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), а також для формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Альянс - ІСТ», ТОВ «БРИЗ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ - 2008» та ТОВ «ГОЛДЛАЙН» призначались та використані ТОВ «Захист ЛТД» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Як встановлено судом, контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ, що також оспорюється відповідачем.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Окрім того, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, у зв'язку з чим посилання податкового органу про несплату податкових зобов'язань постачальниками товарів по ланцюгу постачання, як на підставу для визначення позивачу податкових зобов'язань, не є обґрунтованими.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Оскільки контрагенти позивача на час укладання угод та складання податкових накладних мали свідоцтво платника податку на додану вартість, дані податкові накладні оплачені позивачем, що не спростовується в акті перевірки, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Таким чином, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Твердження відповідача про відсутність у контрагентів ТОВ «Захист ЛТД» достатньої кількості засобів для виконання умов договору, суд також вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальника основних фондів, складських та торгівельних приміщень, не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин його фінансово-господарської діяльності.

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Із зазначених підстав суд приходить до висновку про безпідставне визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

При цьому, пунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, за правилами Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Аналогічні норми містяться в Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України, передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності та інші витрати.

Витрати операційної діяльності включають собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати, що формують собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг), складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат.

Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, які створюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.

При цьому, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, за правилами Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Як встановлено судом, матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Альянс - ІСТ», ТОВ «БРИЗ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ - 2008» та ТОВ «ГОЛДЛАЙН», призначалися для використання ТОВ «Захист ЛТД» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, отримання товару (робіт, послуг), його оприбуткування, та проведення розрахунків підтверджується сукупністю наданих позивачем та досліджених судом первинних документів, здійснення господарських операцій документально відображено у бухгалтерському і податковому обліку, що також підтверджено актом перевірки, та спростовує висновки податкового органу про допущенні порушення податкового законодавства.

Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення не є переконливими.

Зазначені обставини свідчать про дотримання ТОВ «Захист ЛТД» вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Альянс-ІСТ», ТОВ «БРИЗ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ-2008», так і для формування податкового кредиту, у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «ГОЛДЛАЙН».

Твердження відповідача щодо не підтвердження господарських операцій через відсутність товарно-транспортних накладних на всі поставки товару, що також стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також посилання представника відповідача про те, що товарно-транспортні накладні по здійсненню господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме з ТОВ «АЛЬЯНС - ІСТ» і ТОВ «ГОЛДЛАЙН», які надавались під час перевірки та копії яких надані суду, не містять необхідних реквізитів, у зв'язку з чим не можуть бути підтвердженням транспортування товару, суд вважає необґрунтованими, оскільки наявність певних недоліків у товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення права позивача на формування податкового кредиту та права останнього для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів за умови реальності господарської операції.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що господарські операції позивача з ТОВ «Альянс - ІСТ», ТОВ «БРИЗ», ТОВ «СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», ТОВ «ЦЕЗІЙ», ТОВ «ТРАНСБУДДЕТАЛЬ - 2008» та ТОВ «ГОЛДЛАЙН» щодо поставки товарів, мали реальний зміст, що підтверджується сукупністю наданими позивачем та дослідженими судом доказами, придбані товари (роботи, послуги) призначені та використані ТОВ «Захист ЛТД» у власній господарської діяльності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000162211 від 24.01.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 497 367 грн. 25 коп., та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000152211 від 24.01.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 284 521 грн., прийняті протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2014 № 0000152211 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2014 № 0000162211.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша