Постанова № 37715528, 06.03.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 березня 2014 р. № 820/2478/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Волкова Л.М.

при секретарі судового засідання - Добровольська М.С.

за участю:

представник позивача- Логвінов О.Б.

представник відповідача- Камінський О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Вовчанської об'єднаної державної податкова інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Вовчанський олійноекстракційний завод" про нарахування та сплату податкових зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Вовчанський олійноекстракційний завод" нарахувати та сплатити податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 81730,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись, що відповідачем здійснено продаж зазначеного обладнання за ціною 2987500 грн., що є меншою за митну на 236912 грн., на підставі чого відповідачем було занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 236912 грн., чим було порушено пп.135.5.13 п.135.5 ст.135 п.146.14 ст.146 Податкового кодексу України. Відповідачем було оскаржено рішення про визначення суми грошового зобов'язання, визначеного податковим органом. У зв'язку з зазначеним позивач звернувся до суду про нарахування та сплату податкових зобов'язань відповідно до п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Вовчанський олійноекстракційний завод" зареєстровано як юридична особа Вовчанською РДА з 17.01.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5) та перебуває на обліку у Вовчанській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Фахівцями Вовчанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Вовчанський олійноекстракційний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт № 126/22-00373936 від 25.03.2013 року.

Відповідно до висновків Акту перевірки № № 126/22-00373936 від 25.03.2013 року, податковою зроблено висновок про порушення позивачем гт.135.5.13 п.135.5 ст.135 п.146.14 ст.146 Податкового кодексу Українив, результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 54490 грн, в тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 54490 грн; порушення п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 19027 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 18502 грн., за лютий 2012 року в сумі 525 грн.; порушення п.188.1 ст.188 п.198.1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 30063грн.. в тому числі за березень 2012 року в сумі 28355грн., за травень 2012 року на суму 1025 грн., за червень 2012 року на суму 683грн.

На підставі Акту перевірки № 126/22-00373936 від 25.03.2013 року податковим органом з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 08.04.2013 року, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 81735,0грн, з яких 54490,0грн за основним платежем та 27245,0грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 53).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем (а.с. 56, 61-64) та відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України, в редакції яка діяла на час оскарження, було відкликаним.

Судом встановлено, що відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства "Вовчанський олійноекстракційний завод" основним видом діяльності є виробництво нерафінованих олій та жирів.

Як встановлено судом, відповідно до Договору купівлі-продажу № 428 від 21.12.2011 року ПРАТ «Вовчанський олійноекстракційний завод» було здійснено продаж обладнання для виробництва гранул з лушпиння соняшника (а.с. 44-46), що підтверджується податковою накладною № 32 від 21.12.11 року, видаткова накладна ВВН-000174 від 21.12.11 року.

Вищевказане обладнання було придбано у компанії «CPM Europe B.V.» - Амстердам, Нідерланди, Дістельвег 89103 НД. згідно зовнішньо-економічного контракту № UA-0410 від 07.05.2010 року. Згідно ВМД від 22.10.10 № 717126 митна вартість імпортованого обладнання для виробництва гранул з лушпиння соняшника складає 3224412 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, податковий орган посилається на те, що відповідачем здійснено продаж зазначеного обладнання за ціною 2987500 грн., що є меншою за митну на 236912 грн., на підставі чого ПРАТ «Вовчанський ОЕЗ» було занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 236912 грн., чим було порушено пп.135.5.13 п.135.5 ст.135 п.146.14 ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Суд зазначає, що порядок визначення доходів та їх склад врегульовано статтею 135 ПК України.

Відповідно до п.п. 135.5.13 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи серед іншого включають дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначених з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу.

В свою чергу пунктом 146.14.ст.146 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Згідно з п.39.13 ст.39 Податкового кодексу України для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

Проте, слід враховувати, що прикінцевими положеннями Податкового кодексу України встановлено, що стаття 39 цього Кодексу набирає чинності лише з січня 2013 року.

Відповідно до п. 6 підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому і третьому календарних кварталах 2011 року.

При цьому пунктом 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 1.20. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п. 1.20.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

Згідно підпункту 1.20.8 пункту 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів перевірки ПРАТ «Вовчанський ОЕЗ», відсутнє обґрунтування того, що продаж зазначеного в договорі купівлі-продажу № 428 від 21.12.2011 року обладнання було здійснено за ціною, що не відповідає ринку звичайних цін. А отже висновок, викладений в акті перевірки про заниження підприємством у перевіряємому періоді доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 236912 грн. не відповідає правильному застосуванню приписів діючого податкового законодавства.

Крім того, суд окремо зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ст. 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла станом на квітень 2013 року, у податкового органу було наявне законодавчо визначене повноваження на звернення керівника органу державної податкової служби до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності, у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання в порядку ст. 39 ПК України.

Однак, податковим органом дану позовну заяву було подано до суду 13 лютого 2014 року.

Станом на дату подання вказаного позову до суду редакція статті 39 ПК України була змінена та не передбачала такого повноваження на звернення податкового органу до суду з позовом про зобов'язання платника податків нарахувати та сплатити податкові зобов'язання. Таке повноваження станом на дату подання позову у податкового органу відсутнє.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Вовчанської об'єднаної державної податкова інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Вовчанський олійноекстракційний завод" про нарахування та сплату податкових зобов'язань - відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2014 року.

Суддя Волкова Л.М.