Ухвала суду № 37715352, 12.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" березня 2014 р. Справа № 806/6994/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представника позивача Похилько О.С.,

за участю представників відповідача Бондарчук Н.С., Гарькавий М.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2013 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Дочірнє підприємство "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 14.10.2013 року № 0001852202 та № 0004721702.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0001852202 від 14.10.2013 р. в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 538126 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25571,15 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0004721702 від 14.10.2013 р. в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем на податок на доходи фізичних осіб в розмірі 433,8 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25571,15 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

В період з 05.09.2013 року по 18.09.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 1022/22-01/31780974 від 25.09.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.138.2, п. 138.8 та абзац "г" п.п.138.10.2 п.138 ст.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого платником занижено податок на прибуток на загальну суму 540468,00 грн. та п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого встановлено заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 113391,92 грн.; ст.164 та п.п. 165.1.22, п.165.1 ст.165 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 433,80 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.10.2013 р. № 0001852202 та № 0004721702.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, колегія суддів зазначає.

Судом встановлено, що 01.05.2010 року між позивачем та ПП «Юр Норма» укладено агентський договір б/н на пошук покупців на товари (послуги).

На виконання вимог вказаного договору ПП «Юр Норма» укладено ряд договорів по наданню транспортних послуг, зокрема, ПрАТ «Бехівський спеціалізований кар'єр», ТОВ «Бехівський спеціалізований кар'єр», ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Техрозробка».

У ході виконання зазначених договорів агенту, у відповідності до умов договору, згідно актів приймання-передачі вказаних послуг, сплачена сума винагороди, яка віднесена позивачем до складу валових витрат.

Виконання договору про надання агентських послуг ПП «Юр Норма» підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2012 р., від 30.09.2012 р. та від 31.12.2012 р.

Відповідно до вимог п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати позивача, зумовлені відносинами з ПП «ЮР Норма» та підлягали врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Також, між позивачем та ФОП Похилько О.С. укладено договори від 05.01.2011 року №05/01-11 та від 05.01.2012 року №05/01-12 про надання юридичних послуг.

За умовами вказаного договору позивачем отримано від виконавця та включено до витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2012 рік послуги на суму 468000,00 грн.

Факт виконання договору за вказаний період підтверджуються актами приймання-передачі виконаних послуг від 05.01.2012 р., від 31.05.2012 р., від 28.09.2012 р. та від 28.12.2012р.

Згідно п.п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно п.п. «г» п.п.138.10.2 п.138.2 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Таким чином, позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати сплачені за отримані юридичні послуги.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Усі господарські операції позивача підтверджені первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Що стосується порушень позивачем п.п 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, колегія суддів зазначає.

Встановлено, що за результатами попередньої планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року складено акт № 271/23-01/31780974 від 17.02.2012 року, у якому вказані порушення не відображені.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2013 року встановлено, що податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ № 0000281702 від 29.02.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем прибутковий податок з робітників і службовців за штрафними санкціями 6979,42 грн., отримано посадовими особами підприємства 16.08.2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що вищевказане порушення вчинене позивачем вперше.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 50%, оскільки відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України такий розмір санкції може бути застосовано лише у разі повторного порушення протягом 1095 днів.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з п.п.168.1.5 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

У відповідності до п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За приписами п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть накладення за собою накладення штрафу.

Пунктом 127.1 ст.127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Щодо порушення вимог статті 164 та пп.165.1.22, п.165.1, ст.165 ПК України, зокрема, підприємством не оподатковувалась сума виплачених допомог на поховання в сумі 3000 грн., колегія суддів зазначає.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді підприємством надано матеріальні допомоги в зв'язку з сімейними обставинами на загальну суму 5000 грн.

Відповідно до пп.170.7.3 п.170.3 ст.170 ПК України, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК України.

Таким чином, у позивача були відсутні підстави для утримання податку з доходів фізичних осіб на підставі пп.165.1.22 п.165.1 ст.165 ПК України.

Посилання податкового органу на протоколи допиту свідків, як на підставу правомірності своїх дій є безпідставними, оскільки вина та умисел у вчиненні протизаконних діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Дочірнє підприємство "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" вул.Білокоровицьке шосе,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

4- представник позивача Похилько О.С., АДРЕСА_1