ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4063/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013 року №0001871500 та №0001881500.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001871500 від 23.05.2013 року прийняте Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001881500 від 23.05.2013 року прийняте Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби.
В апеляційній скарзі Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2013 року позивачем було подано відповідачу засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року разом із додатком №8 - заявою із скаргою на постачальника. Того ж дня, позивачем було надано безпосередньо до податкової інспекції копії податкових накладних як додаток до додатку №8.
22.04.2013 року позивачем було направлено відповідачу первинні документи щодо підтвердження фактичного здійснення господарської операції із своїми контрагентами.
На підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року. За результатами даної перевірки складено акт №473/15-306/36719773 від 07.05.2013 року.
У вказаному акті перевірки зазначено наступні висновки: нараховане податкове зобов'язання 374132, 00 грн., згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України; зменшено від'ємне значення 90917, 00 грн., згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України; донараховано суму штрафу 187066, 00 грн. (в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання) згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що позивачем включено до податкового кредиту березня 2013 року згідно Додатку 8 податкові накладні з порушенням порядку заповнення податкових накладних або не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без надання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
На підставі вищенаведених висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001871500 від 23.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 561198, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 374132, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 187066, 00 грн..
Також, відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення №0001881500 від 23.05.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 90917, 00 грн..
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до вище наведених норм статті 201 Податкового кодексу України, позивач скористався своїм правом і разом з декларацією по податку на додану вартість за березень 2013 року до податкового органу було подано додаток 8 (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).
22.04.2013 року позивачем було направлено до податкового органу первинні документи щодо підтвердження фактичного здійснення господарської операції із своїми контрагентами, які були отриманні відповідачем 16.05.2013 року.
Натомість, заперечуючи проти позовних вимог, апелянт зазначив, що копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товару, позивачем було подано не разом із декларацією та Заявою (які надані з дотриманням строків подачі податкової звітності), а після спливу передбачених Податковим кодексом України граничних строків подання податкової звітності.
Колегія суддів не приймає до уваги вище вказані доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено представником податкового органу, податкову декларацію з ПДВ за березень 2013 року та додаток № 8 до декларації з ПДВ позивачем було подано до ДПІ в електронному вигляді, що в свою чергу, на думку колегії суддів, зробило неможливим дотримання позивачем вимог частини 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про подачу у вказані вище строки Заяви (додаток 8 до декларації) разом з копіями первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
В свою чергу, на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень у відповідача були всі передбачені законодавством документи, отримані від позивача, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком №8, подані в електронній формі, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання послуг позивачем від свого контрагента, до яких, як вбачається з доводів відповідача та апеляційної скарги, будь-яких заперечень у податкового органу не було.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем після отримання податкових накладних від свого контрагента було вчинено усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкової декларації по ПДВ за березень 2013 року, зокрема подано додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та відповідно надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту отримання послуг від свого контрагента, що спростовує висновок податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту в березні 2013 року сум податку на додану вартість за податковими накладними не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім іншого, підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Тобто, вказана норма зазначає про наявність повноважень контролюючого органу щодо перевірки поданих платниками податку даних та відповідно обов'язку на підставі усіх документів приймати обґрунтовані рішення як на користь інтересам держави, так і на користь інтересів суб'єктів господарювання, в тому числі відповідно до принципу пропорційності, чого при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення податковим органом дотримано не було.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 37715281, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/4063/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: