КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16582/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень: №0000404050, №0000414050, №0000424058 від 08.08.2013року; №0000494050 від 13.09.2013року; №0000504050 від 16.09.2013року; №0000383720, №0000393710 від 17.09.2013року; №0000433720 від 03.10.2013року; №0000263720 від 21.08.2013 року.
Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.
В судове засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентом, договірні взаємовідносини були укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Актах перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « 777-Наталі» за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р.
За результатами перевірки складено акт від 29.07.2013 р. за №30/40-50/31454383, відповідно до якого встановлено порушення 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України № 2755- VІ від 02.12.2010 р., що призвело до завищення об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2012 р. на суму 23 930 400 грн. та до заниження податку на прибуток на суму 3 570 900 грн. за ІІІ квартал 2012 р.; пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було завищено суму податкового кредиту на суму від'ємного значення в розмірі 8 186 937 грн.; пп. 14.1.18, п.14.1, ст. 14, п200.4 ст. 200 ПК України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 8 186 937 грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.08.2013 р. №00004004050, №0000414050, №0000424058.
Крім того, Співробітниками Центрального офісу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Кік-Агро» (попередня назва ТОВ «Наталі 777» за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р.
За результатами перевірки складено акт від 30.08.2013 р. за №36/40-50/31454383, відповідно до якого встановлено порушення вимог законодавства: 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України № 2755- VІ від 02.12.2010 р., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 28 910 грн. за ІV квартал 2012 р.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 р. №0000494050.
Також, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Агрофірма «Агросоюз» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.
За результатами перевірки складено акт від 30.09.2013 р. за №37/40-50/31454383, яким встановлено порушення вимог законодавства: 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України № 2755- VІ від 02.12.2010 р., що призвело до завищення об'єкту оподаткування на суму 366 200 грн. за І квартал 2012 р.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 р. №0000504050.
Крім того, співробітниками Центрального офісу було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" з питань правомірності нарахування та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010, 2011 р, 2012 р, 2013 р.
За результатами перевірки складено акт від 30.08.2013 р. за №1053/40-50/37-20/31454383 в якому зазначено наступні порушення вимог законодавства: ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами-постачальника при придбанні та продажу товарів (послуг); відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.09.2013 р. №0000383720, №0000393720.
Співробітниками Центрального офісу було проведено камеральну перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування на рахунок платника банку за липень 2013 р.
За результатами перевірки складено акт від 09.09.2013 р. за №1083/40-50/37-10/31454383 в якому зазначено порушення вимог законодавства: пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було завищено суму податкового кредиту по декларації за червень 2013 р. на суму 1 068 545,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення (ряд. 19) декларації за червень 2013 р.
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.10.2013 р. №0000433720.
Встановлено, що між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ПП « 777-Наталі» (Постачальник), з іншого боку, було укладено наступні Договори поставки: №К770/13 від 17.09.2012 р. на поставку Соняшника, 6,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 27 900,00 грн.; №К772/13-17.09.2012 р. на поставку Соняшника, 23,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 106 950,00 грн.; № К773/13 від 17.09.2012 р. на поставку Соняшника, 23,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 106 950,00 грн.; № К1078/13 від 19.09.2012 р. на поставку Соняшника, 21,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 96 599,92 грн.; № К632/13 від 13.09.2012 р. на поставку Соняшника, 295,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 1 356 999,00 грн.; № К595/13 від 12.09.2012 р. на поставку Соняшника, 193,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 887 799,30 грн.; К569/13 від 12.09.2012 р. на поставку Соняшника, 57,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 262 199,77 грн.; К573/13 від 12.09.2012 р. на поставку Соняшника, 21,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 95 550,08 грн.; №К367/13 від 04.09.2012 р. на поставку Соняшника, 16,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 68 799,94 грн.; №К1013/13 від 23.09.2012 р. на поставку Соняшника, 367,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 1 688 198,53 грн.; №К706/13 від 16.09.2012 р. на поставку Соняшника, 151,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 694 599,40 грн.; №К704/13 від 15.09.2012 р. на поставку Соняшника, 37,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 170 199,90 грн.; №К642/13 від 14.09.2012 р. на поставку Соняшника, 20,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 91 999,92 грн.; №К806/13 від 18.09.2012 р. на поставку Соняшника, 500,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 2 350 002,00 грн.; №К179/13 від 30.08.2012 р. на поставку Соняшника, 19,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 80 750,08 грн.; №К808/13 від 18.09.2012 р. на поставку Соняшника, 200,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 930 000,00 грн.; №К805/13 від 18.09.2012 р. на поставку Соняшника, 1 000,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 4 650 000,00 грн.; №К809/13 від 18.09.2012 р. на поставку Соняшника, 200,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 930 000,00 грн.; №К967/13 від 20.09.2012 р. на поставку Соняшника, 903,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 4 153 797 грн.; №К152/13 від 28.08.2012 р. на поставку Соняшника, 7,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 29 750,03 грн.; №К142/13 від 27.08.2012 р. на поставку Соняшника, 21,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 89 250,08 грн.; №К161/13 від 28.08.2012 р. на поставку Соняшника, 17,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 72 250,07 грн.; №К163/13 від 23.08.2012 р. на поставку Соняшника, 28,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 116 199,89 грн.; №К145/13 від 27.08.2012 р. на поставку Соняшника, 500,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 2 125 002,00 грн.; №К157/13 від 28.08.2012 р. на поставку Соняшника, 228,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 969 000,91 грн.; №К329/13 від 04.09.2012 р. на поставку Соняшника, 18,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 79 200,07 грн.; №К310/13 від 04.09.2012 р. на поставку Соняшника, 143,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 622 050,00 грн.; №К320/13 від 04.09.2012 р. на поставку Соняшника, 116,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 504 600,00 грн.; №К705/13 від 15.09.2012 р. на поставку Соняшника, 27,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 124 199,90 грн.; №К517/13 від 11.09.2012 р. на поставку Соняшника, 156,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 709 800,60 грн.; №К222/13 від 31.08.2012 р. на поставку Соняшника, 78,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 335 399,69 грн.; №К322/13 від 05.09.2012 р. на поставку Соняшника, 80,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 352 000,32 грн.; №К863/13 від 18.09.2012 р. на поставку Соняшника, 380,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 1 729 001,52 грн.; №К966/13 від 20.09.2012 р. на поставку Соняшника, 123,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 565 799,50 грн.; №К807/13 від 18.09.2012 р. на поставку Соняшника, 200,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 930 000,00 грн.; №К426/13 від 09.09.2012 р. на поставку Соняшника, 233,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 1 060 150,93 грн.; №К440/13 від 09.09.2012 р. на поставку Соняшника, 773,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 3 478 500 грн.; №К451/13 від 09.09.2012 р. на поставку Соняшника, 114,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 513 000,00 грн.; №К381/13 від 07.09.2012 р. на поставку Соняшника, 62,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 279 000 грн.; №К393/13 від 06.09.2012 р. на поставку Соняшника, 627,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 2 758 803,00 грн.; №К349/13 від 05.09.2012 р. на поставку Соняшника, 59,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 259 600,24 грн.; К574/13 від 12.09.2012 р. на поставку Соняшника, 17,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 77 350,07 грн. та інші договори поставки.
Між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ВКФ «Світоч» (Постачальник), з іншого боку, було укладено наступні Договори поставки: №В777/11 від 08.11.2010 р. на поставку Соняшника, 10,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 39 900,00 грн.; №В776/11 від 08.11.2010 р. на поставку Соняшника, 10,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 39 900,00 грн.; №В803/11 від 16.11.2010 р. на поставку Соняшника, 30,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 127 500,00 грн.; №В817/11 від 25.11.2012 р. на поставку Кукурудзи, 420,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 608 998,32 грн.; №В816/11 від 25.11.2012 р. на поставку Кукурудзи, 245,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 355 249,02,00 грн.; №В390/11 від 07.09.2010 р. на поставку Соняшника, 30,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 96 000,00 грн.; №В183/11 від 05.08.2010 р. на поставку Пшениця 6 кл., 53,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 77 910,00 грн.; №В486/11 від 17.09.2010 р. на поставку Соняшника, 80,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 284000,00 грн.; №В492/11 від 20.09.2010 р. на поставку Соняшника, 160,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 576 000,00 грн.; №В197/11 від 06.08.2010 р. на поставку Пшениця 6 кл., 25,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 36 750,00 грн.; №В182/11 від 05.08.2010 р. на поставку Ячмінь, 65,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 91 000,00 грн.; №В368/11 від 01.09.2010 р. на поставку Соняшника, 35,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 110250,00 грн.; №В367/11 від 01.09.2010 р. на поставку Пшениця 6 кл., 20,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 25 000,00 грн.; №В443/11 від 15.09.2010 р. на поставку Соняшника, 75,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 261 000,00 грн.; №В420/11 від 13.09.2010 р. на поставку Соняшника, 60,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 204000,00 грн.; №В409/11 від 10.09.2010 р. на поставку Соняшника, 40,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 132 000,00 грн.; №В491/11 від 20.09.2010 р. на поставку Соняшника, 50,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 180 000,00 грн.; №В458/11 від 16.09.2010 р. на поставку Соняшника, 55,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 192 500,00 грн.; №В570/11 від 29.09.2010 р. на поставку Соняшника, 30,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 115 500,00 грн.; №В368/11 від 01.09.2010 р. на поставку Соняшника, 35,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 110250,00 грн.; №В553/11 від 27.09.2010 р. на поставку Соняшника, 50,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 191 000,00 грн.; №В571/11 від 29.09.2010 р. на поставку Соняшника, 20,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 77 000,00 грн.; №В552/11 від 27.09.2010 р. на поставку Соняшника, 60,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 229 200,00 грн. та інші договори.
На підтвердження виконання договорів позивачем надано додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, складські квитанції, карти лабораторного аналізу.
Крім того, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Південь Агросвіт» (Постачальник), з іншого боку, було укладено наступні Договори поставки: №Н 3091/11 від 29.10.2010 р. на поставку насіння Соняшника, 20,000 т. на загальну вартість з ПДВ - 82 999,92 грн.; №Н 2673/11 від 15.10.2010 р. на поставку насіння Соняшника, в кількості 20,000 т., на загальну суму з ПДВ 85 999,92 грн.; №Н 3874/12 від 09.12.2011 р. на поставку Соняшника, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 190 000,00 грн.
Зобов'язання сторін за Договорами підтверджується: додатковими угодами, накладними, рахунками-фактури, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.
Також, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «АГРОТЕХМОНТАЖ» (Постачальник), з іншого боку, було укладено наступні Договори поставки: №н1620/13 від 14.09.2012 р. на поставку Соняшника, 40,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 186 000,00 грн.; №Н 1514-544/13 від 18.09.2012 р. на поставку насіння Соняшника, в кількості 70,000 т., на загальну суму з ПДВ 330 399,72 грн.
Зобов'язання сторін за Договорами підтверджується: додатковими угодами, видатковими накладними, накладними, розрахунками, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, складськими квитанціями.
Між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Вікард-Агро» (Постачальник), з іншого боку, було укладено наступні Договори поставки: №Н 4780/13 від 28.02.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 200,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 1 009 999,20 грн.; №Н 4844/13 від 12.03.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 100,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 504 999,60 грн.; №Н 4780/13 від 14.03.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 50,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 240 000 грн.; №Н 4874/13 від 13.03.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 120,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 564 000,48 грн.; №Н 4888/13 від 15.03.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 100,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 504 999,60 грн.; №Н 4931/13 від 19.03.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 30,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 142 499,88 грн.; №Н 5018/13 від 29.03.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 25,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 125 000,10 грн.; №Н 5022/13 від 04.04.2013 р. на поставку насіння Соняшника, 100,000 т., на загальну вартість з ПДВ - 500 000,40 грн. та інші договори.
Господарські відносини підтверджується: додатковими угодами, довіреностями, видатковими накладними, накладними, рахунками, трьох сторонні Акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, складські квитанції.
Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з одного боку, та наступними контрагентами (Постачальник): ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Трейд-Агрохолдинг», ФГ «РІД», ПрАТ «Аспект», СК Ім. «Шевченка», ТОВ «Актив-Груп»; СТОВ «АГРОС», ТОВ «АГРОСКЕПІТАЛ», ТОВ «Дельта-В.В.В.», ТОВ «Аркада-Т», ТОВ «Бізнес-Аналітик», ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей», ТОВ Агрофірма «Агросоюз», ТОВ «Ферко» були укладені договори поставки протягом 2010 р. - 2013 р.
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані в повному обсязі, що підтверджується: додатковими угодами, довіреностями, карта лабораторного аналізу, видатковими накладними, накладними, рахунками, Акти приймання-передачі зерна, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, складські квитанції.
Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України від 02.12.2010р. №2755-IV визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).
Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Так, відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.
Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
Господарські відносини з контрагентами підтверджуються такими первинними документами, як: додатковими угодами, видатковими накладними, накладними, розрахунками, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, складськими квитанціями, рахунками-фактурами, картами лабораторного аналізу, довіреностями, Акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції та зерна.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» - факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Положення п. 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 визначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Товарно-транспортні накладні виписувалися вантажовідправниками (Клієнтами) в яких вказувалося найменування вантажу та те, що після доставки вантажу в пункт призначення вантажоодержувач ставив відмітку на транспортній накладній про отримання вантажу.
Товарно-транспортна накладна та підписаний пакет документів являється доказом фактичного надання транспортно-експедиторської послуги Клієнту, та те, що вантаж реально переміщався від вантажовідправника до вантажоодержувача.
Позивачем надані товарно-транспортні накладні на підтвердження реальності укладених договорів.
Отже, позивачем підтверджено наявність отримання товарів від контрагентів, що свідчить про те, що правочини між ними здійснені з метою настання реальних наслідків.
На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, останні, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
На момент укладення договорів, складання актів приймання виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних, контрагенти Позивача, як юридичні особи не були припинені.
Крім того, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого з контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним товариством до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.
Укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження його господарської правосуб'єктності: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.
За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Дана правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 14.11.2012 року № К/9991/50772/12.
Крім того, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Зазначена правова позиція повністю відповідає рішенню Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), згідно якого Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит (бюджетне відшкодування) за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо про таку діяльність його постачальників.
Відтак, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту.
Таким чином, з'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення відповідних операцій з поставки, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18.03.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст ухвали виготовлено 18.03.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Шурко О.І.
Судове рішення № 37715221, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16582/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: