Ухвала суду № 37711316, 19.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р. Справа № 814/5204/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт Очаків" про зупинення господарської діяльності ТОВ "Порт-Очаків" у частині утворення відходів, до отримання відповідного дозволу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт Очаків"про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення господарської діяльності в частині утворення відходів до моменту отримання відповідного дозволу .

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу Держекоінспекції від 22.10.13р. №597 "Про проведення перевірки" та направлення від 24.10.13р. №100810 позивачем було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України відповідачем .

В ході проведення планової перевірки позивачем було встановлено факт проведення відповідачем господарської діяльності без дозволу одержання якого передбачено законом, а саме дозволу на розміщення та ліміт на утворення та розміщення відходів 1-3 класу небезпеки у 2013р., що є на думку позивача є порушенням ст.ст.17, 32 Закону України "Про відходи".

За наслідками перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами .

Актом перевірки було встановлено відсутність дозволу на розміщення та ліміти на утворення та розміщення певних відходів (люмінесцентних ламп, промасленого ганчір'я тощо).

Вважаючи розміщення та утворення певних відходів без відповідного дозволу протиправним та таким, що порушує положення Закону України "Про відходи" Інспекція звернулась з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду обґрунтованість та законність заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, на ряду з іншим, зобов'язані: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно ст.32 наведеного Закону з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Як вбачається із матеріалів справи, у підприємства на момент проведення перевірки був відсутній дозвіл на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів 1-3 групи небезпеки (люмінесцентних ламп, промасленого ганчір'я тощо) на 2013 рік.

Положеннями ст.3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно до ч.5 ст.4 Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Крім того, відповідно до п.2 Постанови Верховної ради України "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 29 жовтня 1992 року за № 2751-XII діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

В той же час, вжиття інших заходів реагування, тобто відмінних від повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, відноситься до компетенції органу державного нагляду (контролю), а не суду.

Звертаючись до адміністративного суду з позовом Інспекція просила винести постанову про зупинення господарської діяльності ТОВ «Порт - Очаків» в частині утворення відходів до моменту отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення і розміщення відходів, однак, застосування у судовому порядку вказаних обмежень (зупинення діяльності саме в частині утворення відходів) не передбачено діючим законодавством, в тому числі жодним нормативно-правовим актом у сферах екологічної безпеки та державного нагляду за господарською діяльністю.

Крім того у позові не зазначено, яку саме частину виробництва підприємства, або окремих його цехів (дільниць), та одиниць обладнання, які призводять до утворення небезпечних відходів 1 - 3 категорії необхідно зупинити.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги Інспекції про застосування у судовому порядку зупинення господарської діяльності ТОВ «Порт - Очаків» в частині утворення відходів до моменту отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення і розміщення відходів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки усі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством, були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Разом з цим, апелянтом при подачі апеляційної скарги не сплачений судовий збір у розмірі 36,54 грн., тому відповідно до ст.ст.94,98 КАС України підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 183-6, 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року залишити без змін.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря судовий збір у розмірі 36, 54 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: