Ухвала суду № 37710306, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/30477/11

№ К/9991/30477/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011

у справі № 2а-12251/10/10/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Державного підприємства «Привітне» Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушта від 10.09.2010 № 0000842301/0 та № 0000862301/0 про визначення ДП «Привітне» податкових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість у сумі 2443626,00 грн., в тому числі 1629084,00 грн. - основний платіж та 814542,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та за платежем з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних) у сумі 1829900,00 грн., в тому числі 1218800,00 грн. - основний платіж та 611100,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судові рішення вмотивовані висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірне нарахування контролюючим органом сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на обсяг продаж виноматеріалів, вироблених ДП «Привітне» в процесі первинного виноробства із винограду, вирощеного підприємством як сільськогосподарським товаровиробником, та з частини прибутку (дивідендів) в доход Державного бюджету України, оскільки позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Алушта просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

ДП «Привітне» не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ДП «Привітне» податкових зобов'язань за платежами з податку на додану вартість та з частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 19.08.2010 № 1257/23/00412725, про порушення підприємством пункту 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), пункту 8.1 ст. 8 цього Закону в редакції, що діяла з 1 січня 2009 року, пункту 1, абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)» від 29.01.2007 №68; пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що сплачується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств» від 08.04.2009 № 315 (зі змінами і доповненнями); пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» від 22.03.2010 № 274; пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)» від 21.07.2010 № 610.

За висновком контролюючого органу порушення цих правових норм мало місце внаслідок не включення підприємством до обсягів продаж виноматеріалів, вина пляшкового та не нарахування сум податкових зобов'язань з цих операцій у загальних деклараціях (декларація № 3) з податку на додану вартість за жовтень 2007 року - березень 2010 року, а також внаслідок неперерахування до державного бюджету як підприємством, 100 відсотків у статутному капіталі якого належить державі, частини прибутку (доходу), отриманого від фінансово-господарської діяльності в 2007 році - І кварталі 2010 року.

У зазначений період часу на ДП «Привітне» як на сільськогосподарського товаровиробника поширювались спеціальні податкові режими, встановлені Законом № 168/97 (до 31 грудня 2008 року - пунктом 11.29 ст. 11, а з 1 січня 2009 року - пунктом 8.1 ст. 8 цього Закону), та Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» (Закон № 320-ІV) (обидва закони втратили чинність з 1 січня 2001 року у звязку з набранням чинності Податковим кодексом України).

Відповідно з цими спеціальними податковими режимами ДП «Привітне» мав право не нараховувати та не сплачувати до державного бюджету суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість з операцій з поставки товарів (послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах, із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, залишати ці кошти в своєму розпорядженні та використовувати їх на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Як платник фіксованого сільськогосподарського податку підприємство звільнено від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначений Законом № 320-ІV, в тому числі податку на прибуток.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ДП «Привітне» вів податковий облік за період з 01.10.2007 по 31.03.2010 відповідно до цих спеціальних податкових режимів. З таким висновком, однак, можна погодитися лише частково.

Так, суд дійшов правильного висновку, що позивач не мав обов'язку сплачувати частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2007 рік - І квартал 2010 року до державного бюджету в розмірах і в порядку, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 29.01.2007 №68, від 08.04.2009 № 315 (зі змінами і доповненнями), від 22.03.2010 № 274 та від 21.07.2010 № 610, як дивідендів, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» (втратив чинність з 1 січня 2011 року) дивіденди є складовою податку на прибуток, тоді як позивач, як платник фіксованого сільськогосподарського податку, звільнений від сплати останнього в силу норм Закону № 320-ІV.

Цьому висновку відповідає висновок суду про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010 № 0000862301/0 .

У той же час, обґрунтовуючи висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010 № 0000842301/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, суд виходив з того, що позивач є підприємством первинного виноробства та реалізував підприємствам вторинного виноробства власну продукції - виноматеріали, яка не є підакцизним товаром, а тому правомірно включив обсяги з її реалізації до спеціальної декларації з податку на додану вартість (декларація № 2), а не до загальної (декларації № 3). Однак, як свідчать приєднані до справи докази, цей висновок не може вважатися таким, що відповідає дійсним обставинам у справі.

Так, згідно з приєднаними до справи копіями ліцензії, виданої ДП «Привітне» з терміном дії з 01.06.2006 по 01.06.2011 за реєстраційним номером № 281, та додатками до цієї ліцензії, підприємство отримало дозвіл на виробництво алкогольної продукції (алкогольних напоїв (виноробної продукції), в тому числі: ГСТУ 202.001-96 «Виноградні виноматеріали оброблені», ДСТУ 4396:2005 «Виноматеріали виноградні для закладки на витримку»; ДСТУ 4805:2007 «Виноматеріали оброблені» (з 28.07.2009); ГСТУ 202.002-96 «Вина тихі»: столові (сухі ординарні: «Столове» (біле,червоне), кріплені: міцні (марочні типажні: «Мадера Кримська», «Портвейн білий Кримський», «Портвейн червоний Кримський», ординарні типажні: «Портвейн Алушта» (білий, рожевий, червоний); десертні, солодкі (марочні «Ай-Серез» (червоне), ординарні: «Сонце в бокалі» (біле), «Кагор Український» (червоне), «Кагор Партеніт», «Мускат таврійський» (білий), «Мускатель Масандра білий», «Мускатель Масандра рожевий», «Мускатель Масандра чорний», «Мускат Кримський» (рожевий); сухі ординарні сортові «Сапераві» (червоне), «Кокур» (біле), «Бастардо» (червоне) (а.с. 54-60, т. 1). Підприємство отримало також ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями строком дії з 29.12.2006 по 29.12.2011 (а.с. 61, т.1).

Зазначені в ліцензії вина, що випускаються позивачем, відповідно до експертного висновку Торгово-промислової палати Криму від 12.04.2007 містять фактичну концентрацію спирту від 12,5 до 22 об.% і відносяться до товарних позицій УКТ ЗЕД 2204297500, 2204298900, 2204299400, 2204299600 (а.с.62, т.1), тобто підпадають під визначення алкогольних напоїв відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак і під визначення підакцизного товару згідно із Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий, коньячний і плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби».

Згідно з актом перевірки продукція під назвами, які у ліцензії № 218 відповідають назвам вин, була відпущена позивачем з 01.10.2007 по 31.03.2010 без включення обсягів її продаж до загальної декларації з податку на додану вартість. Ця продукція відпускалась, в тому числі як пляшкове вино (а.с.33-39, т.1). У справі відсутні докази, які б підтверджували, що суб'єкти господарювання - покупці цієї продукції у позивача, серед яких і фізичні особи-підприємці, є підприємствами вторинного виноробства, тоді як суд послався на це як на встановлений факт в обґрунтування висновку, що позивач реалізував виноматеріали як продукт первинного виновиробництва (виноматеріали).

З огляду на викладене, факт реалізації позивачем у період з 01.10.2007 по 31.03.2010 не підакцизної продукції не може вважатись установленим у справі, а юридична оцінка судом податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010 № 0000862301/0 правильною.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 69, 71, 86 КАС України, як такі, що призвели до неправильного вирішення спору в частині, що стосується правомірності цього податкового повідомлення-рішення, відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у праві судових рішень у відповідній частині з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити обставини, які слугували підставою для визначення позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, дати цим обставинам належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до встановлених обставин справи та вимог закону. З`ясування питання, чи є продукція, обсяги з реалізації якої з 01.10.2007 по 31.03.2010 позивач не включив до загальної декларації з податку на додану вартість, підакцизною, вимагає встановлення, зокрема, таких обставин, як видові, якісні характеристики цієї продукції, в тому числі щодо технічних умов і стандартів, яким вона відповідає, її готовності до споживання як напій, безвідносно до того, як вона поіменована в документах, оформлених щодо її поставки (виноматеріали чи інакше).

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, частинами 2 та 4 ст. 227, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим від 10.09.2010 № 0000862301/0; справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, передбачених статями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписН.Є. Блажівська підписМ.В. Сірош