Ухвала суду № 37710298, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/34881/11

№ К/9991/34881/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011

у справі № 2а-4906/09/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва

за участю прокурора Миколаївської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.09.2009 № 0025020800/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль» ЛТД 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на 41114,00 грн. згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2009 № 0025020800/0 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 03.09.2009 № 1104/08-000/13857386. Згідно з цим актом позивач порушив норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), що мало наслідком завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 41114,00 грн.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВРсСума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку, що, зменшуючи суму, задекларовану ТОВ «Артіль ЛТД» до відшкодування в податковій декларації за червень 2009 року на 41114,00 грн., податковий орган врахував лише суму податкового кредиту, яка була сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) в травні 2009 року, не беручи до уваги сплачені суми ПДВ в інших (попередніх) податкових періодах, що суперечить приписам підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош