Ухвала суду № 37710284, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/33043/11

№ К/9991/33043/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2011

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011

у справі № 2а-7416/10/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Матвійчука Юрія Дмитровича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2011 позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 16.09.2010 № 0000242320/0 у сумі 524597,43 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 16.09.2010 № 0000242320/0.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані висновком про те, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок у ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

У касаційній скарзі ДПІ в Артемівському районі м. Луганська просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволення позову та постанову суду апеляційної інстанції вцілому, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову,.

Позивач, заперечуючи проти касаційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за травень 2010 року на 621571,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2010 № 0000242320/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 03.09.2010 № 494/2320/00292824, про порушення позивачем норм пункту 1.8 ст.1, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, абзацу 3 підпункту 7.7.1, підпунктів 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит у податковому обліку за квітень, травень 2010 року на 470080,00 грн. та 140022,00 грн. відповідно за податковими накладними, виписаними юридичними особами з ознаками фіктивності, та у зв'язку з цим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на 621571,00 грн.

Відповідно до акту перевірки стосовно постачальників позивача встановлені такі обставини: ТОВ «Макра Плюс» (згідно бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань цього товариства та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено заниження ТОВ «Макра Плюс» податкових зобов`язань; товариство відсутнє за місцезнаходженням, кількість працюючих в ньому працівників за даними статистичної звітності станом на 31.12.2009 склала 3 особи); ТОВ «Південний східний паливний альянс» (згідно бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено заниження податкових зобов`язань; товариство відсутнє за місцезнаходженням); ТОВ «Транс агентство метал» (згідно бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено заниження податкових зобов`язань; податковим органом зафіксовано не допуск перевіряючих до проведення перевірки товариства); ПП «Металкомплект-2001» (згідно даних податкової та статистичної звітності у підприємства відсутні матеріальні та трудові ресурси, необхідні для здійснення підприємницької діяльності; задекларована кількість працюючих у 2 особи); ПП «ВКФ «Лугсервіс» (згідно бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено заниження податкових зобов`язань цим підприємством; підприємство відсутнє за місцезнаходженням); ТОВ «Стар Лайтс» (згідно бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено заниження податкових зобов`язань цим товариством; товариство відсутнє за місцезнаходженням, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру за рішенням суду у справі про визнання банкрутом); ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «НВК «Технополіс»; (згідно бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено заниження податкових зобов`язань цими підприємствами; вони відсутні за місцезнаходженням; не декларували основні засоби та трудові ресурси, необхідних для здійснення підприємницької діяльності) та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 621571,00 грн.

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками господарських операцій з поставки позивачу товарів ТОВ «Макра Плюс» (чавун, овочі, фрукти), ТОВ «Південний східний паливний альянс» (дизельне паливо), ТОВ «Транс агентство метал» (металопродукція), ПП «Металкомплект-2001» (чавун), ПП «ВКФ «Лугсервіс» (камінь), ТОВ «Стар Лайтс» (коксовий горішок), ПП «Союз-Трейд-В» (керосин), ТОВ «НВК «Технополіс» (електричний канатний тельфер) ці постачальники виписали позивачу податкові накладні, суми ПДВ за якими позивач включив до складу податкового кредиту за квітень, травень 2010 року і сплатив ці суми податку у ціні товарів.

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у ціні товарів (послуг) до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, сформованого за податковими накладними ТОВ «Макра Плюс», ТОВ «Південний східний паливний альянс», ТОВ «Транс агентство метал», ПП «Металкомплект-2001», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Стар Лайтс», ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «НВК «Технополіс», податковий орган посилався на встановлення на підставі бази автоматичного співставлення сум податкових зобов`язань та сум податкового кредиту у розрізі контрагентів цих платників податку на додану вартість фактів заниження ними податкових зобов`язань за господарськими операціями з позивачем,недекларування ними матеріальних ресурсів (основних засобів) та трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності; їх відсутність за місцезнаходженням.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів поставки, накладних, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, залізничних накладних, банківських виписок з розрахункового рахунку, наданих позивачем як в судовому процесі, так і під час проведення перевірки контролюючим органом (а.с. 55-100, 171-266, т.1; а.с. 42-202, т.2), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, встановили факт поставки позивачу вказаними контрагентами товарів та відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів, до податкового кредиту.

Вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та юридично правильного висновку, що оскільки факт сплати позивачем ПДВ, заявленій до відшкодування з бюджету, підтверджується належними доказами, а відповідачем не спростовано факт придбання позивачем товарів, ПДВ в ціні якого включений до податкового кредиту, то не виконання ТОВ «Макра Плюс», ТОВ «Південний східний паливний альянс», ТОВ «Транс агентство метал», ПП «Металкомплект-2001», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Стар Лайтс», ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «НВК «Технополіс» зобов'язань по сплаті податку до бюджету не тягне негативні наслідки для позивача. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош