Ухвала суду № 37710241, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/7388/14

суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Логвиненка А.О.; Мороза В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів, що переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (Управління ПФ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Зазначали, що згідно поданого відповідачем звіту за 2010 рік нараховано до сплати 1 827,80 грн страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Посилаючись на те, що станом на момент подання позову ОСОБА_4 з вказаної суми сплачено лише 77 грн, просили стягнути з відповідача недоїмку в розмірі 1 750,80 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та з 2012 року отримує пенсію по інвалідності. У лютому 2011 року відповідач подав до Управління ПФ звіт про суми нарахованих страхових внесків за 2010 рік в розмірі 1 827,80 грн, з яких фактично сплатив 77 грн.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що відповідач є інвалідом, відтак звільняється від сплати єдиного внеску.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів не погоджується.

Відносини зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 2010 року регулюється Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV).

Також окремі особливості стягнення внесків за цей період встановлюються Законом України від 8 липня 2010 року № 2464 - VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VІ).

Колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку з набранням чинності Законом № 2464-VІ з 1 січня 2011 року запроваджена принципово нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу Закону № 2464-VІ вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за діючими раніше видами соціального страхування.

В порушення наведеного правила, суди застосували до спірних відносин положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ про звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які є інвалідами.

У зв'язку з цим судами не досліджувалась правова природа спірних коштів, що унеможливлює для касаційного суду встановити наявність або відсутність у відповідача обов'язку їх сплати.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З наведених вище підстав оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законними та обґрунтованими, що є підставою для їх скасування відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами цієї статті підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.О.Логвиненко

В.Ф.Мороз