Ухвала суду № 37710224, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/20301/11

№ К/9991/20301/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011

у справі № 2а-10873/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи»

до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 16.08.2010 № 0000571800/0.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція в Київському районі м. Харкова посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить скасувати ухваленні у справі судові рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не скористався правом надати заперечення на касаційну скаргу

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» з 01.10.2008 по 31.01.2009.

На підставі акта про результати перевірки №4637/10/18-017/31061655 від 30.07.2010 ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.08.2010 № 0000571800/0, яким ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3904,50грн., у тому числі: 2603,00грн. - основний платіж, 1301,50грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач довів у судовому процесі правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»».

Як встановлено у судовому процесі, ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» уклало з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» договір підряду №01/10 від 01.10.2008 на виконання ремонтних робіт у приміщенні готелю «Глорія» в м.Харкові на вул.Плеханівська, 57 (колишнього гуртожитку). На виконання цього договору сторони підписали акти приймання виконаних робіт №№ 1, 2, 3 за жовтень 2008 року, №№4,5 за листопад 2008 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за ці періоди; ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» виписало позивачу податкові накладні від 16.10.2008 № 10516, від 24.10.2008 № 1057, від 13.11.2008 № 11513 та від 19.11.2008 № 11519, в яких загальна сума ПДВ 2603,00 грн., а позивач сплатив вартість робіт, вказану в цих актах, довідках та податкових накладних, в тому числі і зазначену суму ПДВ, що підтверджується банківською випискою з його рахунку. Будівля готелю належить позивачу на праві власності; позивачу виданий сертифікат відповідності послуг готелю «Глорія».

Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, які встановлені ст. 86 КАС України.

Відповідно до встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що операції позивача з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Порушень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження з боку ДПІ до їх змісту та форми відсутні.

Як на підставу для донарахування позивачу податкових зобовязань згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, ДПІ посилається на те, що системою автоматизованого співставленням сум податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (база даних «АІС ОР») встановлено відхилення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»», яке відсутнє за місцезнаходженням, за наданими документами фінансової і податкової звітності не має матеріальних ресурсів (основних засобів) та трудових ресурсів, необхідних для виконання такого роду робіт.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано цей довід податкового органу хибним, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства постачальником не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Останнє, однак, податковим органом у судовому процесі не спростовано, тоді як відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України обов'язок доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення лежить на ньому.

Враховуючи викладене, висновок суду, що позивач правомірно сформовав податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» і що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм статті 7 Закону № 168/97-ВР є помилковими, відповідає встановленим у справі обставинам і правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош