Ухвала суду № 37710196, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/1196/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Мороза В.Ф., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу, подану Сікорою Поліною Сергіївною в інтересах Державної фінансової інспекції в Одеській області, на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року

у справі № 815/5457/13-а

за позовом Комунального підприємства «Міськзелентрест»

до Державної фінансової інспекції в Одеській області

про визнання частково протиправним та скасування вимоги

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 повернуто апелянту.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ДФІ в Одеській області оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги правомірність підписання довіреності представника апелянта першим заступником начальника ДФІ в Одеській області в період вакантної посади начальника цього органу державної влади.

На обґрунтування доводів касаційної скарги представником ДФІ в Одеській області суду касаційної інстанції надано копію наказу Державної фінансової інспекції України від 17.06.2013 №499-0, відповідно до якого ОСОБА_3 з 17.06.2013 звільнено з посади начальника ДФІ в Одеській області. Таким чином, як стверджує касатор, оскільки на час видачі та підпису довіреності на ім'я представника ДФІ в Одеській області посада начальника цього органу була вакантною, то перший заступник начальника ДФІ в Одеській області мав право підписувати довіреність від імені керівника органу відповідно до положень Указу Президента України від 24.05.2013 N 307/2013 «Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території».

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судом апеляційної інстанції, не погодившись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2013, представником ДФІ в Одеській області підписана та подана апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції у цій справі.

На підтвердження власних повноважень представник апелянта долучив довіреність, видану та підписану першим заступником начальника ДФІ в Одеській області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 апеляційну скаргу, подану представником ДФІ в Одеській області, залишено без руху, оскільки довіреність представника підписано першим заступником начальника ДФІ в Одеській області, а не керівником цього органу.

На виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 представником апелянта в установлений строк надіслано до суду апеляційної інстанції завірену належним чином копію наказу про призначення на посаду першого заступника ДФІ в Одеській області ОСОБА_4, яким було підписано довіреність представника апелянта.

Постановляючи ухвалу від 20.11.2013 та повертаючи апеляційну скаргу ДФІ в Одеській області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013, а саме не надано документів, які підтверджують повноваження першого заступника начальника ДФІ в Одеській області щодо підпису довіреності від імені ДФІ в Одеській області.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується зі вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 58 КАС України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Згідно з підпунктом 3) пункту 2 Указу Президента України від 24.05.2013 N 307/2013 «Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території» міністрам, іншим керівникам центральних органів виконавчої влади постановлено не допускати, зокрема, призначень виконуючих обов'язки, тимчасово виконуючих обов'язки, покладення виконання обов'язків, тимчасового виконання обов'язків керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, керівників структурних підрозділів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію повноважень інших центральних органів виконавчої влади, у разі якщо такі посади є вакантними.

Ураховуючи, що на час підписання довіреності на ім'я представника ДФІ в Одеській області посада керівника (начальника) цього органу була вакантною, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції з тих підстав, що така довіреність не могла бути підписана першим заступником начальника ДФІ в Одеській області.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення та скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу, подану Сікорою Поліною Сергіївною в інтересах Державної фінансової інспекції в Одеській області, задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року в цій справі скасувати, направивши справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.