Ухвала суду № 37707341, 19.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/1230/13-к Головуючий у І інстанції Рудик Ю.В.Провадження № 11-кп/780/218/14 Доповідач у 2 інстанції КостенкоКатегорія 24 19.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Костенко І.В.,

суддів Полосенка В.С., Димарецького В.М.

при секретарі Журавель К.Б.

за участю прокурора Стаховської Н.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,-

засуджено за ч.3 ст.212 КК України з застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, за ч.1 ст.366 КК України призначено покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без спеціальної конфіскації. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначене покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого, -

засуджено за ч.2 ст. 367 КК України з застосуванням ст. 69 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном два роки.

Позовну заяву прокурора про стягнення майнової шкоди, заподіяної у наслідок вчинення кримінального правопорушення в інтересах держави залишено без розгляду.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за неналежне виконання своїх службових обов'язків як генерального директора ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» через несумлінне ставлення до них, що спричинило державі тяжкі наслідки та ОСОБА_3 - за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, вчинене службовою особою, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та службове підроблення за таких обставин.

Так, 15 серпня 2011 року ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» після перемоги у тендері на поставку цукру-піску для Аграрного фонду України, підписало договір № 12-Ц з відповідними додатками до нього та отримало на банківський рахунок грошові кошти у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) мільйонів грн., як попередню оплату за цукор-пісок.

01 вересня 2011 року на посаду директора ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» був призначений ОСОБА_4, а 06 вересня 2011 року на посаду головного бухгалтера цього ТОВ була призначена ОСОБА_3

Будь-які договори на поставку цукру-піску з ТОВ «Донбасбудсервіс» за період з 15 серпня по 31 серпня 2011 року не укладались.

Так, ОСОБА_3, обіймаючи посаду головного бухгалтера, наділеного адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, та будучи відповідальною за створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку підприємства і своєчасне складення податкової звітності, надання її в органи державної податкової служби за місцем реєстрації, а також за повну і своєчасну сплату податків до бюджету, на початку 2011 року за вказівкою невстановлених досудовим слідством посадових осіб ТОВ «ВВІКО», які фактично контролювали діяльність ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» (ЄДРПОУ 36263844) та його службових осіб, здійснюючи таким чином керівництво зазначеним підприємством та достовірно знаючи, що операції із придбання цукру-піску у ТОВ «Донбасбудсервіс» в серпні 2011 року не проводились, та грошові кошти на ТОВ «Донбасбудсервіс» від ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» у розмірі 67 000 000 грн. не перераховувались, первинні документи зі сторони ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» про отримання цукру-піску не підписані та на балансі ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» вказаний цукор не обліковувався, в порушення п.п. 192.1.1 п.192.1 ст. 192., п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, незаконно включила до складу податкового кредиту підприємства операції з придбання цукру-піску у ТОВ «Донбасбудсервіс», який фактично не придбавався, чим умисно занизила суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 10 307 901,71 грн., заподіявши тим самим державному бюджету України в період з 01 по 31 серпня 2011 року збитки в сумі 10 307 901,71 грн., що є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_3, являючись службовою особою, на початку жовтня 2011 року в приміщенні буд. №130 по вул.. Леніна в м. Миронівна Київської області склала документ державної податкової звітності - податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додаток №5, що є офіційним документом, в яку умисно внесла неправдиві відомості, про нібито придбання ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» у ТОВ «Донбасбудсервіс» цукру-піску у серпні 2011 року, а саме:

- в складі податкового кредиту (рядок 17 Декларації за серпень 2011 безпідставно відобразила суму податку на додану вартість в розмірі 10 307 901 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджет на суму 10 307 901 грн. (Рядок 27, Розділу III декларації з ПДВ за серпень 2011 року).

Після складання вказаної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додатку №5 до неї і внесення до вказаних офіційних документів неправдивих відомостей, головний бухгалтер ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» ОСОБА_3 підписала її своїм електронним цифровим підписом, та електронним цифровим підписом директора підприємства ОСОБА_4, який був у неї на зберіганні, та подала її 4 жовтня 2011 року до ДПІ у Миронівському районі Київської області ДПС шляхом подачі в електронному вигляді з відповідними цифровими підписами.

При цьому, ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» та являючись службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки в період з вересня 2011 року по листопад 2011 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 130, всупереч вимог ст. 67 Конституції України та чинними на той час п.п. 2-6 ст. 8, п.п. 2.8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 16, 47, 48, 49, 180 Податкового кодексу України, вимог статуту товариства та своєї посадової інструкції, самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків як директор товариства, не встановивши обставин та підстав включення головним бухгалтером вказаного підприємства ОСОБА_3 до податкової звітності даних про нібито здійснені фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Донбасбудсервіс», достовірно знаючи при цьому про відсутність на обліку та у складських приміщеннях ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» відповідної кількості цукру-піску.

Крім того ОСОБА_4 мав реальну можливість пересвідчитись у достовірності проведених операцій між ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» та ТОВ «Донбасбудсервіс», враховуючи те, що головний бухгалтер ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» передавала йому на підпис первинні фінансово-господарські документи по взаємовідносинах із ТОВ «Донбасбудсервіс», які були складені від його імені за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, коли він ще не займав зазначену посаду та від підпису яких він відмовився.

Також, директор ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» ОСОБА_4, маючи можливість перевірити складену та подану головним бухгалтером ОСОБА_3 державну податкову звітність ТОВ «ВІК - Р.С.Ф», а також факт та обставини її підписання та подання до Миронівської ОДПІ Київської області з порушенням терміну, внаслідок неналежного ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вищезазначених норм чинного законодавства та підзаконних нормативних актів, вимог Статуту товариства та своєї посадової інструкції, не вчинив жодної з дій в межах своїх повноважень, тобто не виконав покладені на нього службові обов'язки та не перевірив документи, тим самим фактично не організувавши належного ведення бухгалтерського та податкового обліків чим було спричинено тяжкі наслідки державі у вигляді несплачених до бюджету податків на суму 10 307 901,71 грн.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку суду від 27.12.2013 року в частині визнання винною і засудження ОСОБА_3 за ст.ст. 212 ч.3, 366 ч.1 КК України та ухвалення нового вироку, яким відносно неї кримінальне провадження закрити, так як не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою і в її діях є склад кримінального правопорушення.

Апелянт зазначає, що інкримінування обвинуваченій ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України є безпідставним, оскільки внесені нею відомості до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» за серпень 2011 року є достовірними, так як базувалися вони на податкових накладних ТОВ «Донбасбудсервіс».

Вважає, що умислу у ОСОБА_3 щодо несплати або ухилення від сплати податку не було і не могло бути, ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» на законних підставах внесло до податкової декларації за серпень 2011 року податковий кредит на суму 10 307 901,71 грн., так як ОСОБА_3 отримала належні документи для включення їх до податкової декларації - податкові накладні, підприємство частково розрахувалося з постачальником, перерахувавши біля 3 (трьох) мільйонів грн. за придбаний цукор, і корегуючого повідомлення від ТОВ «Донбасбудсервіс» щодо зміни податкового зобов'язання за період роботи ОСОБА_3 до ТОВ «ВІК - Р.С.Ф» не надходило, також вважає, що п. 3.1, 5.1 Договору поставки №05/11-А від 01.08.11 року давали ОСОБА_3 підстави вважати, що цукор зберігається на складі постачальника до розрахунку за нього.

При цьому захисник вказує на те, що суд не звернув уваги на показання свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо підстав включення до податкової декларації податкового кредиту та податкового зобов'язання, а також механізму внесення змін в податкову декларацію, та безпідставно послався у вироку на показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які підписали акт перевірки лише як учасники цієї перевірки.

Судом, на його думку не зазначено, з яких підстав він не прийняв до уваги докази невинуватості ОСОБА_3, надані стороною захисту.

Вважає, що висновок суду про зговір ОСОБА_3 з «невстановленою досудовим слідством особою» на вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення нічим не підтверджений, а дані нею показання в судовому засіданні є у вироку перекрученими і не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційної скарги щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 просив закрити за відсутністю складу злочину, так як доказів її вини не здобуто, обвинуваченої ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, вважаючи винесений щодо неї вирок несправедливим; обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2; прокурора, який апеляційну скаргу не підтримав, так як вважає вирок законним, перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинувачених, колегія суддів приходить до наступного.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.3 ст. 212 КК України підтверджено сукупністю зібраних та перевірених судом першої інстанції доказів, що правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку.

При цьому суд об'єктивно послався як на доказ вини обвинуваченої на показання свідка ОСОБА_7, яка проводила позапланову документальну перевірку ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» за результатами якої 09.12.2011 року був складений акт. Під час проведення перевірки, було встановлено, що в серпні 2011 року на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» надійшли кошти від Аграрного фонду України в сумі 85000000 (вісімдесят п'ять мільйонів) грн. як попередня оплата за цукор пісок. В послідуючому зазначені кошти підприємством були використані як оплата на господарські витрати, оплата за природній газ, передоплата на закупівлю цукрового буряка, цукру.

Між ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» та ТОВ «Донбасбудсервіс» був укладений договір на постачання цукру - піску. На договорі про постачання був відсутній підпис зі сторони ТОВ «ВІК Р.С.Ф.». На видаткових накладних, виписаних ТОВ «Донбасбудсервіс» на цукор-пісок, відсутні доручення по якому отримувався даний товар, прізвище та ініціали відповідальної особи, яка отримувала товар. Біля видаткових накладних відсутні будь-які шляхові листи, товаро-транспортні накладні, які б засвідчували переміщення цукру від відправника ТОВ «Донбасбудсервіс» до отримувача ТОВ «ВІК Р.С.Ф.»

Відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ДПА України ТОВ «Донбасбудсервіс» 21 листопада 2011 року до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким відкоригував свої податкові зобов'язання в частині їх зменшення та ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» за серпень 2011 року безпідставно включило до складу податкового кредиту суми, які не були задекларовані продавцем. Тобто, ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку в розмірі 10 307 901 (десять мільйонів триста сім тисяч дев'ятсот одна) грн. 71 коп.

Дані показання підтверджуються та узгоджуються з:

- даними податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» та відповідають даним Додатку 1 до податкової декларації податку на додану вартість до ДПІ у Миронівському районі (т.3, а.с.165-167);

- даними податкових накладних від 31.08.2011 року виданих ТОВ «Донбасбудсервіс» ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» (т.5 а.с.1-230);

- даними договору поставки № 05/11-А від 01 серпня 2011 року, укладеного між ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» на поставку 2200 тонн цукру-піску вартістю 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн.. за тону в тому числі ПДВ, який не містить підпису покупця (т.4, а.с. 78-79);

- графіком поставки цього цукру-піску від ТОВ «Донбасбудсервіс» до одержувача ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» від 01.08.2011 р. (т.4, а.с. 80-81), в якому відсутній як підпис покупця, так і самі дані поставки;

- даними акту про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10 лютого 2009 року по 30 вересня 2011 року, відповідно до якого під час проведення перевірки виявлені в тому числі порушення п.п. 192.1.1 та п.192.1 ст.192, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-У1 (зі змінами та доповненнями) завищено суму податкового кредиту за серпень місяць 2011 року в сумі 10 307 901(десять мільйонів триста сім тисяч дев'ятсот одна) грн. 71 коп. в зв'язку з непроведенням коригування та розбіжностями, які виникли між даними продавця та покупця (т.3, а.с. 14-100).

За показаннями свідка ОСОБА_13 ним, як директором ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» на період 24 червня - 31 серпня 2011 року, після проведення тендеру 31.08.2011 року було підписано договір на поставку ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» до Аграрного фонду України цукру. Про договір на купівлю цукру з ТОВ «Донбасбудсервіс» йому нічого не відомо, так як з 31.08.2011 року він вже директором не працював.

Відповідно до договору № 12-У від 15.08.2011 року про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання цукру-піску, ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» зобов'язано було поставити у 2011 році до Аграрного фонду України 20 000 (двадцять тисяч) тон цукру-піску, виробленого з буряку майбутнього урожаю на суму 170 000 000 (сто сімдесят мільйонів) грн.., в тому числі ПДВ - 28 333 333 ( двадцять вісім мільйонів триста тридцять три тисячі триста тридцять три) грн.. 33 коп., при ціні за 1 тону 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.., в тому числі ПДВ - 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн.. 67 коп. (т.3 а.с. 1-4), а відповідно до додатку 1 до цього договору від 15.08.11 року ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» мало поставити Аграрному фонду України 10 000 тон цукру-піску (бурякового) білого (т.3, а.с. 5).

Винність ОСОБА_3 підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_6 - заступника головного бухгалтера ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» про те, що на посаду головного бухгалтера цього ТОВ з 06 вересня 2011 року була призначена ОСОБА_3, яка складала, підписувала та подавала в електронному вигляді всю податкову звітність до ДПІ у Миронівському районі.

В другій половині вересня 2011 року вона бачила на столі у обвинуваченої велику кількість видаткових та податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, видаткові накладні на цукор-пісок, що були виписані ТОВ «Донбасбудсервіс». Представників цього ТОВ на їх підприємстві ніколи не було, про укладений договір купівлі-продажу цукру в даному ТОВ їй не було відомо і за час її роботи цукор від цього ТОВ на склад ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» не поступав.

За показаннями свідка ОСОБА_9, яка працювала головним бухгалтером ТОВ «ВВіко», на прохання головного бухгалтера даного ТОВ - ОСОБА_15, вона перевіряла бухгалтерські документи, що були надані ОСОБА_16, який фактично контролював роботу ТОВ «ВІК Р.С.Ф.». Від імені кого були складені документи зі сторони ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» вона уваги не звернула, проте підписів та печаток ТОВ на первинних документах не було. З приводу бухгалтерської звітності ОСОБА_3 часто телефонувала та приїздила до ТОВ «ВВіко».

Свідок ОСОБА_15 ствердив, що він, як головний бухгалтер ТОВ «ВВіко», будь-якої участі у подачі звітності ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» до ДПІ у Миронівському районі не приймав. Контроль за фінансовими операціями ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» фактично здійснювали директор ТОВ «ВВіко» ОСОБА_17 та його засновники: ОСОБА_18, ОСОБА_16 Про взаємовідносини ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» та ТОВ «Донбасбудсервіс» йому було відомо зі слів головного бухгалтера ОСОБА_3 та бухгалтерських документів, що були в офісі ТОВ «ВВіко».

Дослідивши ці та інші докази, суд надав їм об'єктивної оцінки і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.366 та ч.3 ст.212 КК України.

Суд першої інстанції критично оцінив показання обвинуваченої, які вона дала в судовому засіданні про відсутність в її діях складу кримінального правопорушення, навівши мотиви такого рішення та докази, якими спростовуються ці покази.

Разом з тим, враховуючи показання самої обвинуваченої про виконання нею вказівок посадових осіб ТОВ «ВВіко» щодо ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності в т.ч. і використання нею при складанні декларації з податку на додану вартість документів, які їй були надані саме ТОВ «ВВіко»; показання свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_15, які стверджували в судовому засіданні про контроль всією діяльністю ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» зі сторони посадових осіб ТОВ «ВВіко», то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про попередню домовленість групою осіб на ухилення від сплати податків.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачальником товарів/послуг платник податку- продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Крім того, п.44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищевказаним абзацом цього пункту.

А тому, з огляду на дані вимоги закону, доводи апелянта про те, що внесені до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» відомості є достовірними, так як вони базувались на податкових накладних ТОВ «Донбасбудсервіс» є безпідставними, оскільки обвинувачена, в обов'язки якої входить правильність обчислення та своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання законів про оподаткування, достовірне і своєчасне визначення сум податку, а також повнота та своєчасність внесення його до бюджету, при складанні податкової декларації з податку на додану вартість мала б враховувати і первинні документи, що відображають реальність господарської операції.

Як видно з матеріалів кримінального провадження: договір поставки цукру-піску № 05-11-А від 01.08.2011 року між ТОВ Донбасбудсервіс» та ТОВ «Вік Р.С.Ф.» службовою особою останнього підписаний не був, 126 видаткових накладних на поставку цукру-піску від ТОВ «Донбасбудсервіс» ТОВ «Вік Р.С.Ф.» від 31.08.2011 року та графік поставки цукру від 01.08.2011 року не містить підпису покупця та дат поставки цукру, доручення на отримання цукру-піску, шляхові листи, товаро-транспортні накладні, які б засвідчували безпосередню поставку цукру відправником отримувачу, відсутні.

Сама обвинувачена, не зважаючи на невизнання своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень, зазначала як в судовому засіданні так і в суді апеляційної інстанції, що на склади ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» цукор-пісок від ТОВ «Донбасбудсервіс» не поступав і на балансі ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» він не обліковувався.

Обвинувачений ОСОБА_4 також ствердив, що договір з ТОВ «Донбасбудсервіс» на поставку цукру від імені ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» підписувати відмовився, так як дата його укладення стояла ще до часу його призначення на посаду директора.

Оскільки зазначені докази вказують на відсутність факту придбання цукру піску ТОВ «ВІК Р.С.Ф.», то відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів.

А тому, твердження апелянта, що ОСОБА_3 не мала умислу на ухилення від сплати податку та на законних підставах внесла до податкової декларації за серпень 2011 року податковий кредит на суму 10 307 901 грн. 71 коп., так як отримала належні документи для включення їх до податкової декларації - податкові накладні, перерахувавши 3 мільйона гривень за придбаний цукор, є необґрунтованим.

Про направленість умислу ОСОБА_3 на ухилення від сплати податку свідчить і її значний досвід на посаді бухгалтера, в тому числі головного бухгалтера та, що після включення податкових накладних від ТОВ «Донбасбудсервіс» до податкового кредиту ТОВ «ВІК Р.С.Ф.» вона підписала їх своїм електронним цифровим підписом, та електронним цифровим підписом директора підприємства ОСОБА_4, який був у неї на зберіганні, та без згоди останнього подала до ДПІ у Миронівському районі Київської області в електронному вигляді з відповідними підписами.

З огляду на наведені показання свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про те, що податкова накладна є підставою для включення до податкової декларації податкового кредиту та податкових зобов'язань, про що зазначається в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про винність ОСОБА_3

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що п.3.1, 5.1 Договору поставки № 05/11-А від 01.08.11 року давали ОСОБА_3 підстави вважати, що цукор зберігається на складі постачальника до розрахунку за нього, оскільки договір поставки, що міститься в матеріалах кримінального провадження не підписаний покупцем - директором ТОВ «ВІК Р.С.Ф.», яким в цей період часу був ОСОБА_13, про що він сам підтвердив в судовому засіданні.

До того ж будь-які акти передачі товару на відповідальне зберігання та сам договір про це в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.366, ч.2 ст.212 КК України з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу та обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь вчиненого.

Призначене покарання обвинуваченій є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.

Підстав для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Миронівського районного суду Київської області від 27 грудня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Судді: _____ _____ _____