Ухвала суду № 37706604, 12.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗВІТУ ЛІКВІДАТОРА

ТА ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

"12" березня 2014 р. Справа № 2/17-5043-2011

За заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" (65009, м. Одеса, вул. Михайлівська, 25, код ЄДРОПУ 37422308).

про визнання банкрутом

Суддя Найфлейш В. Д.

Представники сторін:

Від боржника: Білоус Є.О. (довіреність).

Від ТОІ „Компанія ТПВ": Селюкова А.В. (довіреність).

Від ДПІ в Приморському районі м. Одеси: Дворянченко І.В. (довіреність).

Від ГУ Міндоходів в Одеській області: Бутрик А.О. (довіреність).

Суть спору: про визнання банкрутом

Товариство з обмеженою відповідальністю „Таверс" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" відповідно до ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки недостатньо майнових активів для погашення кредиторської заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. /суддя Бахарев Б.О./

18.01.2013 р. набрав чинності Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ в новій редакції від 22.12.2011 р. за № 4212-VI.

Пунктом 1-1 ч. 1 розділу 10 прикінцевих та перехідних положень встановлено, що положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим законом.

Враховуючи, що провадження у справі за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" порушено 19.12.2011 р. тобто до набрання чинності Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за N 4212-VI, провадження у справі № 2/17-5043-2011 здійснюється в межах Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за № 2343-ХІІ в редакції, що діяла до 18.01.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Таверс" зареєстровано 06.12.2010р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради № 1 556 102 0000 040643.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" учасником Товариства являється громадянин України ОСОБА_7.

Протоколом загальних зборів учасників № 1/09 від 08.09.2011 року вирішено припинити господарську діяльність ТОВ „Таверс", призначити головою ліквідаційної комісії Шевченко Володимира Семеновича.

08.09.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Таверс" направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, що підтверджується квитанцією №6 з штампом поштового відправлення від 08.09.2011 року.

Відповідно до протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" від 01.12.2011 року затверджено проміжний ліквідаційний баланс боржника від 01.11.2011 року та вирішено звернутись до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство.

Боржник зазначає про кредиторську заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ТПВ" у розмірі 107 837,28 грн., що підтверджується: договором купівлі - продажу № 2906 від 29.06.2011 року, податковою накладною від 01.07.2011 року №7, видатковою накладною № 7 від 01.07.2011 року.

Постановою господарського суду Одеської області від 02.02.2012р. /суддя Бахарев Б.О./ Товариство з обмеженою відповідальністю „Таверс" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ „Таверс" ОСОБА_7.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2013р. /суддя Бахарев Б.О./, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року, провадження у справі про банкрутство припинено, також припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 року касаційну скаргу ТОВ "Таверс" задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 17.09.2013 р. у справі № 2/17-5043-2011 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справу було перерозподілено на суддю Найфлейш В.Д. Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2014 року прийнято справу № 2/17-5043-2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таверс" до провадження.

Вказаною постановою Вищого господарського суду України встановлено, що під час розгляду поданих суду на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника, місцевий суд встановив, що до заяви про порушення справи про банкрутство не були додані ліквідаційний баланс, докази безспірності кредиторських вимог до Боржника, повідомлення податкових органів про рішення засновників про припинення діяльності та ліквідацію Боржника та докази досудової публікації оголошення про ліквідацію Товариства. Також, суд вказав, що податковий орган, незалежно від наявності у нього кредиторських вимог до боржника, користується правами кредитора у даній справі про банкрутство. За вказаних обставин місцевий суд дійшов висновку про відсутність та непідтвердженність правових підстав для порушення та здійснення провадження у даній справі в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору. Апеляційним судом вказані висновки були підтримані в повному обсязі.

Однак, суд касаційної інстанції не погодився із наведеними висновками судів, оскільки вони зроблені з грубим порушенням норм процесуального права та з невірним застосуванням норм Закону про банкрутство.

Так, виходячи з приписів ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство, вирішення питання щодо наявності особливостей для порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство в порядку означеної статті, а відповідно наявності підстав для порушення та визнання боржника банкрутом, що ліквідується власником, за вимогами вказаної статті, здійснюється господарським судом в судовому засіданні за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, коли вирішується питання про визнання такого боржника банкрутом.

Отже, у разі коли у справі про банкрутство, порушеній за особливостями, передбаченими нормами ст. 51 вказаного закону, винесена постанова про визнання боржника банкрутом, то господарський суд таким чином вже розглянув, надав відповідну правову оцінку та прийняв рішення з визначених питань - щодо наявності підстав для порушення цієї справи та щодо обґрунтованості визнання такого боржника банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, щодо Товариства була винесена постанова про визнання банкрутом в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство, в якій суд дійшов висновку про обґрунтованість порушення провадження у даній справі в порядку означеної статті та наявність підстав для визнання Товариства банкрутом. Ця постанова не була скасована та набрала законної сили.

Також постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 року встановлено, що місцевий суд дійшов протилежного висновку з цього питання, вказавши про недоведеність підстав для порушення щодо Товариства справи про банкрутство в порядку вказаної статті Закону про банкрутство та вирішивши, у зв'язку із цим, припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору - п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Однак, таке рішення суду суперечить вимогам ГПК України - ст.ст. 4, 41, 42, 45, 47 ГПК України, оскільки норми цього кодексу встановлюють єдиний випадок, коли суд може переглянути прийняте ним судове рішення та прийняти протилежне рішення зі спірного питання - за нововиявленими обставинами - ст.ст. 112-114 ГПК України.

Вказане ж протилежне рішення було прийнято місцевим судом під час подальшого провадження у справі про банкрутство - за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника, що були подані у справі. Отже звернення із заявою про перегляд постанови про визнання Боржника банкрутом в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство за нововиявленими обставинами та розгляд відповідної заяви у даній справі не мали місце.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вказала на те, що висновок суду першої інстанції про припинення провадження у даній справі, як безпідставно порушеної - згідно норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, саме за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника за наявності не скасованої постанови про визнання Боржника банкрутом, що винесена в порядку норм ст. 51 закону про банкрутство, суперечить наведеним нормам діючого законодавства та зроблений з порушенням цих норм. У зв'язку із цим також є неправомірним аналогічний висновок апеляційного суду, який підтримав оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Отже, обставин справи, які свідчать про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство можуть бути підставою для оскарження у встановленому законом порядку постанови про визнання боржника, що ліквідується власником, банкрутом, а провадження у такій справі може бути припинено як безпідставно порушене за результатами здійснення апеляційного або касаційного перегляду у цій справі.

При цьому, щодо висновків судів попередніх інстанцій про відсутність безспірності кредиторських вимог до Боржника суд касаційної інстанції зазначив, що особливості підстав та порядку порушення справи про банкрутство, що ліквідується його власником, полягає також у тому, що боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність у цьому випадку - при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону про банкрутство. Тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

У зв'язку із цим, при зверненні до суду з заявою в порядку вимог ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, дотримання загальних вимог для порушення справи про банкрутство, передбачених нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство щодо безспірності вимог кредитора (кредиторів) не є обов'язковим та від боржника не вимагається.

Отже, як встановлено постановою Вищого господарського суду України протилежний висновок судів з цього приводу є незаконним.

Крім цього, колегія суддів Вищого господарського суду України вказала на невірне застосування судами норм ст. 210 Господарського кодексу України, які дійшли висновку про права Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, як сторони та кредитора Боржника у даній справі, за відсутністю доказів звернення із заявою із кредиторськими вимогами до Товариства та без додання відповідних підтверджуючих документів з цього приводу. Так, визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Виходячи ж з положень ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, яким встановлений місячний термін для направлення ліквідатору кредиторами своїх претензій до боржника, що ліквідується в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство, шляхом подання заяв із вимогами до банкрута з дня офіційного оприлюднення судового рішення про визнання цього боржника банкрутом, органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлені та мають право здійснити податкову перевірку після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. Також орган справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлений права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або у межах справи про банкрутство).

У зв'язку із викладеним, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неправомірність висновків судів щодо припинення провадження у справі про банкрутство Товариства та неправомірне застосування при цьому норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки такі висновки зроблені з порушенням норм ГПК України та Закону про банкрутство. А тому та виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, визначених нормами ст. 1119 ГПК України, оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду скасовані, як незаконні, а справа - передана на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації в іншому складі суду.

Також в постанові Вищого господарського суду України зазначено, що суду першої інстанції, відповідно до норм ч. 1 ст. 11112 ГПК України, слід врахувати визначені в даній постанові недоліки та здійснити подальший розгляд справи з урахуванням наведених в цій постанові вказівок.

Згідно ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянув матеріали справи про банкрутство ТОВ „Таверс" на стадії ліквідації, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, тощо.

Статтею 32 зазначеного Закону передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з підтверджуючими документами.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включення до ліквідації маси, він зобов'язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після визнання боржника банкрутом провадження у справі про банкрутство може бути припинено лише в разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

03.03.2014 р. ліквідатором надано суду ліквідаційний баланс, в якому активи не відображені, та звіт ліквідатора, який свідчить про відсутність у банкрута майна, транспортних засобів, грошових коштів та інших активів, у зв'язку з чим неможливе погашення грошових вимог кредиторів в порядку ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зі звіту ліквідатора вбачається, що в ході ліквідаційної процедури підприємства працівники не звільнялись, оскільки осіб, які б знаходились у трудових відносинах з банкрутом, виявлено не було, також не має заборгованості по виплаті заробітної плати.

Відповідно до відомості про результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" станом на 01.12.2011 року не виявлено майна, що належить боржнику.

Відповідно довідки ДПІ в Малиновському районі. М. Одеси № 240/19-004 від 14.06.2012 року повідомлено, що згідно даних облікових карток платників податків за Товариством з обмеженою відповідальністю „Таверс" податкового боргу не має.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43410664 від 07.02.2014 року інформація в реєстрі обтяжень стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" відсутня.

Довідкою КП „Одеське МБТІ та РОН" № 21-06/14 від 12.01.2012 року повідомлено, що станом на 11.01.2012 року за боржником нерухоме майно не зареєстроване та раніше не реєструвалось.

Рішенням про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 10230743 від 24.01.2014 року, встановлено, що у Державному реєстрі відсутні відомості про зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю „Таверс" речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до довідки Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області № 7/5-308 від 27.01.2014 р. транспортні засоби за Товариством з обмеженою відповідальністю „Таверс" не зареєстровано станом на 23.01.2014 року.

Довідкою Головного управління Держземагенства в Одеській області № 33-537/0/1-14 від 07.02.2014 року підтверджено відсутність земельних ділянок, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Таверс".

Згідно довідки Другого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ № 1917/0742 від 03.02.2014 року повідомлено, що виконавчих проваджень стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" у Другому Малиновському відділі ДВС Одеського МУЮ не перебувало та не перебуває.

Відповідно довідки Південно - Українського територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 03/27/117 від 28.01.2014 року встановлено, що інформація щодо володіння цінними паперами Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" в управлінні відсутня.

Довідкою Південної митниці Міністерства доходів і зборів № 2918/15-70-52 від 25.02.2014 року підтверджено, що станом на 25.02.2014 року заборгованість по митним платежам за Товариством з обмеженою відповідальністю „Таверс" не обліковується, крім того повідомлено, що за даними картки особового рахунку платника податків залишок грошових коштів на рахунку боржника відсутній.

Згідно довідки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області № 05-14/11/1044 від 28.02.2014 року встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру відомчих машин Держсільгоспінспекції України по Одеській області за Товариством з обмеженою відповідальністю „Таверс" сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Відповідно довідки Одеського міжрегіонального територіального управління державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті № 153/16/176-14 від 28.02.2014 року повідомлено, що з 13.03.1998 року по даний час згідно Суднової книги України, яка велась та ведеться в зоні відповідальності Одеського міжрегіонального управління Укрморрічінспекції реєстраційні записи щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" плавзасобів відсутні.

Відповідно до довідки з ПАТ „АБ „Південний" поточні рахунки ТОВ „Таверс" № 26006312118201 у грн. № 26005312118202 у дол. США та № 26004312118203 у євро закрито.

В матеріалах справи міститься клопотання ДПІ в Приморському районі м. Одеси про відкладення розгляду справи про банкрутство ТОВ „Таверс" для проведення перевірки відповідно п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Ухвалами господарського суду Одеської області /суддя Бахарєв Б.О./ від 14.06.2012 року, 29.08.2012 року, 18.09.2012 року, 09.10.2012 року, 08.11.2012 року, 15.11.2012 року, 06.12.2012 року, 18.12.2012 року, 10.01.2013 року, 17.01.2013 року, 31.01.2013 року, 19.02.2013 року, 14.03.2013 року, 09.04.2013 року, 18.04.2013 року, 14.05.2013 року, 30.05.2013 року, 02.07.2013 року, 08.08.2013 року та 10.09.2013 року було неодноразово зобов'язано ДПІ в Приморському районі м. Одеси надати до суду докази, підтверджуючі наявність порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" і відомості щодо наявності заборгованості перед бюджетом.

14.03.2013 року ДПІ в Приморському районі м. Одеси надали до суду постанову Слідчого ОВС СУ ДПС в Одеській області про призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" від 04.03.2013 року, акт № 1788/22-41/37422308 від 11.03.2013 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки, відповідно до якої встановлено порушення ТОВ „Таверс" податкового законодавства, внаслідок чого занижено до сплати податок на додану вартість на загальну сума 27 037 536 грн. в період з травня по вересень 2011 року.

Відповідно до пояснень Державної податкової служби України від 30.05.2013 року повідомлено, що за результатами перевірки від 11.03.2013 року податкове повідомлення - рішення не виносилось, оскільки відповідно п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Водночас, господарський суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

При цьому, господарський суд зазначає, що ДПІ в Приморському районі м. Одеси не зверталась до суду з заявою про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс", та в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не надала суду докази наявності податкової заборгованості боржника перед бюджетом, а саме відповідне повідомлення - рішення, у зв'язку з чим не є стороною (кредитором) у справі, що також встановлено Вищим господарським судом України.

Крім того, суд враховує, що на підставі вищевказаних норм законодавства у боржника ТОВ „Таверс" після прийняття постанови про визнання банкрутом не може виникнути податкова заборгованість та штрафні санкції, а нарахована сума 27 037 536 грн. на підставі акту № 1788/22-41/37422308 від 11.03.2013 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки може бути пред'явлена виключно в межах кримінальної справи до посадових осіб боржника в разі набрання відповідним обвинувальним вироком законної сили з огляду на наступне:

- відповідно до постанови про призначення позапланової перевірки від 04.03.2013 р. кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013170000000203 від 28.02.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в діях посадових осіб ТОВ „Таверс";

- згідно ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України передбачено участь у кримінальному провадженні підозрюваного та обвинуваченого; при цьому, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу; засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили;

- згідно ст. 62 Кримінального процесуального кодексу України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом;

- згідно ст. 212 Кримінального кодексу України за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку притягується до кримінальної відповідальності службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-яка інша особа, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах;

- згідно ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України особа, яка вчинила діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

- згідно ч. 6 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника;

- згідно п. 1.12 Статуту ТОВ „Таверс" від 05.07.2011 р. учасник Товариства несе відповідальність по його зобов'язанням в межах їх внесків в статутний капітал Товариства, а у випадку ліквідації Товариства, звернення стягнення на його майно у відповідності з діючим законодавством відповідають по зобов'язанням Товариства також недовнесеною частиною внеску; Товариство не відповідає по зобов'язанням держави, держава не відповідає по зобов'язанням Товариства; Товариство відповідає по всім своїм зобов'язанням всім своїм майном, на яке у відповідності з діючим законодавством України може бути спрямоване стягнення.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що в разі набрання законної сили обвинувальним вироком по зазначеному кримінальному провадженню податкова заборгованість на підставі акту № 1788/22-41/37422308 від 11.03.2013 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки повинна бути пред'явлена до цивільного відповідача, а саме відповідної посадової особи, яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності у разі сплати податків та зборів та відшкодування шкоди яку було завдано державі до притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки після визнання ТОВ „Таверс" банкрутом у нього заборгованості не виникає і законодавством не передбачено відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю за зобов'язаннями його посадових осіб (засновників).

З метою виявлення кредиторів ліквідатором було подано до офіційних друкованих органів оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано в газеті „Урядовий кур'єр" від 18.02.2012 року № 32.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення рішення про визнання боржника банкрутом.

Протягом встановленого законодавством терміну заяв кредиторів з грошовим вимогами до боржника до суду не надійшло.

В судовому засіданні 14.03.2014 року представник ДПІ в Приморському районі м. Одеси заперечував проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ „Таверс" та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Враховуючи закінчення строку ліквідаційної процедури 02.02.2013 р., неодноразове відкладення судом розгляду справи, а також наявність в матеріалах справи необхідних для розгляду звіту ліквідатора документів, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Також господарським судом відхиляється клопотання Головного управління Міндоходів в Одеській області від 10.02.2014 р. про заміну сторони правонаступником з огляду на те, що вказаний заявник не є стороною у справі.

В матеріалах справи міститься відзив кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ТПВ" на звіт ліквідатора, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія ТПВ" не заперечує проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс".

Вимоги, які не задоволені за недостатністю майна вважати погашеними відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що термін ліквідаційної процедури сплинув і підстав для його продовження не вбачається у зв'язку з відсутністю відповідного клопотання ліквідатора, а також приймаючи до уваги ознаки, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, відсутність у банкрута майна та грошових коштів для погашення кредиторської заборгованості та неспроможність відновити платоспроможність, відсутність документів підтверджуючих наявність дебіторської заборгованості та відсутність доказів необхідності витребування майна боржника у третіх осіб, суд вважає за необхідне затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута і ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю „Таверс", припинити юридичну особу з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Керуючись п. 6 ст. 40, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Таверс" (65009, м. Одеса, вул. Михайлівська, 25, код ЄДРОПУ 37422308).

2. Припинити та ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Таверс" (65009, м. Одеса, вул. Михайлівська, 25, код ЄДРОПУ 37422308) з виключенням його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Вимоги, які не задоволені за недостатністю майна вважати погашеними відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Зобов'язати ліквідатора провести заходи щодо ліквідації підприємства, забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання у відповідності з ч.2 ст.34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що повідомити суд.

5. Повноваження ліквідатора припинити.

6. Провадження у справі 2/17-5043-2011 припинити.

Копію ухвали надіслати: кредитору, ліквідатору, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Головному управлінню статистики в Одеській області, реєстраційній службі Одеського МУЮ.

Суддя Найфлейш В.Д.