Постанова № 3770418, 20.11.2008, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а- 2569 /08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2008 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі Колтун Ю.М.

з участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги в сумі 1770 грн. 30 коп.

Позивач в позовній заяві вважає, що йому всупереч вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п.3 ст.22 Конституції України разова грошова допомога учаснику бойових дій виплачувалась не в повному обсязі.

Окрім того, заявою просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідач у запереченні на позов від 17.10.2008 року за №2727 проти позову заперечує та вважає, що він здійснює лише виплату разової грошової допомоги, однак, розпорядником таких коштів є Державне казначейство України. Також, відповідач просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст.99,100 КАС України. Просить справу розглядати без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями та від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Позивач - ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є учасником бойових дій, про що має відповідне посвідчення серії НОМЕР_1.  

Згідно із положеннями частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, в редакції від 9 липня 2007 року - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною 1 статті 17-1 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

А тому, позивач у відповідності до згаданої статті правомірно визначив відповідача у даній справі, оскільки звернувся саме до того органу, на який законодавством покладено обов'язок виплачувати щорічну разову грошову допомогу.

В запереченні на позов відповідач зазначає, що у 2005-2007 роках грошова допомога позивачу виплачена не в повному обсязі, а саме -у 2005 році - 250 грн. 00 коп. (ст.34 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік») ; у 2006 році - 250 грн. 00 коп. (ст.30 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік») ; у 2007 року - 280 грн. 00 коп. (ст.29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік .

Такі дії відповідача обумовлені тим, що законами України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювалися інші, ніж встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розміри щорічної одноразової грошової допомоги.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно рішення Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнана такою що не відповідає Конституції України, зокрема, стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, учасникам бойових дій в розмірі 280 грн. 00 коп., не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною.

В пунктах 4 та 6 цих рішень, Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення, а саме - обставини, викладені в ньому, не потребують додаткового доказування при прийняті рішень судами.

У відповідності до вимог ч.4 ст.17-1 згаданого Закону,  особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно вимог ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з наступними змінами та доповненнями, для осіб, що втратили працездатність, розмір прожиткового мінімуму, який у відповідності до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тотожній з мінімальним розміром пенсії за віком, станом на день виплати згаданої разової допомоги становить 410 грн. 06 коп. - 2007 року.

При цьому, позивачем розрахунок одноразової щорічної допомоги робився з врахуванням мінімального розміру пенсії за віком в сумі 410 грн. 00 коп., а не - 410 грн. 06 коп., як передбачено наведеними нормами.

Таким чином, сума разової грошової допомоги, яка підлягала виплаті позивачу за 2007 рік становить 2050 грн. 30 коп.

Враховуючи наведені обставини, зокрема, те, що згаданим рішенням Конституційного Суду України визнана неконституційною стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася інша, значно менша, щорічна разова грошова допомога, суд вважає дії відповідача по невиплаті разової щорічної грошової допомоги в повному обсязі за 2007 рік протиправними, а тому позов підлягає задоволенню щодо стягнення 1770 грн. 30 коп., з врахуванням здійсненої виплати в сумі 280 грн. 00 коп. за 2007 рік.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Позов задовольнити.

 2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (код ЗКПО 03194163), що знаходиться за адресою Львівська область, м.Яворів, вул.Шевченка,8, на користь ОСОБА_1  (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що проживає за адресою АДРЕСА_1, 1770 грн. 30 коп. разової щорічної допомоги учаснику бойових дій.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя       В.Я.Мартинюк