Вирок № 37703312, 19.03.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3286/13-к

Номер провадження 1-кп/629/11/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12013220700000039 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старовірівка, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, засудженого:

- 07.06.2013 року Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Бурмака В.А.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2013 року приблизно о 06-00 годині обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні вокзалу ст. Лозова Південної залізниці, а саме у залі очікування, познайомився з ОСОБА_3, яка також перебувала в залі очікування. В процесі спілкування ОСОБА_3, через неможливість повноцінно пересуватися, у зв'язку із захворюванням опорно-рухового апарату, попрохала ОСОБА_1 допомогти їй скористатися послугою вокзалу ст.. Лозова в частині надання можливості підзарядити акумулятор її мобільного телефону марки «SAMSUNG», а саме ОСОБА_1 повинен був залишити телефон на підзарядці в спеціально відведеному для цього місці та через деякий час забрати його звідти.

ОСОБА_1 виконав прохання ОСОБА_3 та залишив телефон в обумовленому місці для його підзарядки в приміщенні вокзалу ст. Лозова, Південної залізниці. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 близько 07-00 години 13 лютого 2013 року, достовірно знаючи місце знаходження телефону, який належить ОСОБА_3, діючи з раптово виниклим умислом на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, прийшов до місця знаходження телефону, забрав його звідти та не маючи наміру повертати його законному володільцю, а саме ОСОБА_3, покинув приміщення вокзалу.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 в ході незаконного заволодіння шахрайським шляхом телефоном марки «SAMSUNG», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 70 від 19.03.2013 року становить 170 гривень, спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на вище вказану суму. З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному ним злочині.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому

права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він скоїв заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він засуджений Нововодолазьким районним судом Харківської області 07.06.2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності, розлучений, має середню освіту, не працює.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 07.06.2013 року був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України до постановлення вироку Нововодолазьким районним судом Харківської області, в зв'язку з чим при визначенні покарання обвинуваченому суд застосовує правила ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першої-третьої цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку по справі буде встановлено, що обвинувачений винний ще і в другому злочині, скоєному ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком у вигляді 1 року позбавлення волі, більш суворим, призначеним за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 07.06.2013 року, призначити остаточно до відбування покарання ОСОБА_1 позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти

кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 70 від 19.02.2013 року в розмірі 195 гривень 60 копійок (код доходів 24060300, р/р 31115115700006, код банку 37999696, МФО 851011, УДКС України у Ленінському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «SAMSUNG», imei НОМЕР_1, який знаходиться згідно зберігальної розписки у потерпілої ОСОБА_3, залишити останній.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова