Постанова № 37701519, 14.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 917/2138/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гарківець Л.В.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавської обласної спілки споживчих товариств, м. Полтава (вх. №173П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 19.12.2013 року у справі № 917/2138/13

за позовом Державного підприємства "Державний проектний Інститут містобудування "Міськбудпроект", м. Полтава"

до Полтавської обласної спілки споживчих товариств, м. Полтава

про стягнення 20184,64 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП "Державний проектний Інститут містобудування "Міськбудпроект", звернувся до господарського суду Полтавської області про стягнення з відповідача, Полтавської обласної спілки споживчих товариств, заборгованості в сумі 19109,84 гривень за договором №283-12 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 24.10.2012 року, з яких: 17 780,00 грн. - основна заборгованість, 1 329,84 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.12.2013 року по справі №917/2138/13 (суддя Плотницька Н.Б.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Полтавської обласної спілки споживчих товариств, м. Полтава на користь ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект", м. Полтава 18780,00 грн. основного боргу, 1404,64 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач, Полтавська обласна спілка споживчих товариств, не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права при його прийнятті, а також на необгрунтованість та невідповідність висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам справи.

Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.12.2013 року по справі №917/2138/13 та прийняти нове, яким відмовити в позові ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект". Судові витрати покласти на позивача.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника).

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, пунктом 1.3. договору №283-12 від 24.10.2012 року також зазначено, що наукові. технічні, економічні та інші вимоги до технічного обстеження, яке є предметом Договору, зазначені в завданні на проектування, складеному за нормативними актами.

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1 договору №283-12 від 24.10.2012 року Виконавець зобов'язувався виконати роботи, як визначено у Договорі, згідно з вимогами завдання на проектування, вихідними даними та відповідно до державних будівельних норм.

Завдання на проектування Замовником не затверджувалося, Виконавцю не передавалося, що було підставою для затримки виконання робіт згідно Договору.

Позивачем під час розгляду справи не спростовано факт відсутності завдання на проектування.

Судом дані обставини враховані не були, що призвело до прийняття рішення, яке порушує норми матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888 ЦК України).

Крім того, в оскаржуваному рішенні суд посилається на п. 5.2.1. договору № 283-12 від 24.10.2012 року, зазначивши, що Відповідач необгрунтовано ухилився від виконання взятих на себе за Договором зобов'язань, а саме - передати позивачу технічні умови та вихідні дані для виконання робіт в строки відповідно до календарного плану, в тому числі АПЗ, затверджене завдання на проектування.

Вказане не відповідає фактичним обставинам справи, так як ні договором, ні календарним планом до нього не встановлено строку, протягом якого Полтавська облспоживспілка зобов'язана була надати позивачу технічні умови та вихідні дані для виконання робіт, в тому числі АПЗ, затверджене завдання на проектування.

В календарному плані лише чітко визначено строк виконання проектних робіт - 2 місяці після підписання договору та оплати авансу в сумі 50%. Отже, сплата авансу в повному обсязі, а саме в сумі 12780,00 грн. є основною умовою для початку робіт.

Полтавською облспоживспілкою 20.11.2012 року було перераховано лише 6 780,00 грн.

Отже, ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" на власний розсуд та ризик, фактично з власної ініціативи розробив передпроектні роботи.

Крім того, судом порушено норми ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач свого представника в засідання судової колегії не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 24.10.2012 року між ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" (далі - Позивач) та Полтавською обласною спілкою споживчих товариств (далі - Відповідач) було укладено договір на виконання передпроектних робіт №283-12 (далі - Договір). При цьому сторони узгодили наступне:

- Відповідач доручає, а Позивач зобов'язується провести передпроектні роботи для надбудови адміністративної будівлі з реконструкцією підземного паркінгу по вул. Червоноармійська, 3 в м. Полтава (пп. 1.1 Договору);

- Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити зазначені у п. 1.1 роботи (п. 1.2 Договору);

- договірна ціна складає 25 560,00 грн. (п. 2.1 Договору);

- Відповідач перераховує Позивачу аванс у розмірі 50% договірної ціни, а остаточний розрахунок проводиться після завершення робіт з підписанням акту виконаних робіт (п. 2.2 Договору);

- Відповідач зобов'язується передати позивачу технічні умови та вихідні дані для виконання робіт в строки відповідно до календарного плану, в тому числі АПЗ, затверджене завдання на проектування (п. 5.2.1 Договору);

- у разі необґрунтованої відмови Відповідача від підписання акту або неповернення підписаним акту у передбачений Договором 10-ти денний термін, про це вказується в акті, він підписується Позивачем і є підставою для оплати робіт (п. 4.2 Договору);

- у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт згідно п. 2.2 Договору Відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.3 Договору).

Згідно календарного плану, підписаного обома сторонами, роботи за договором мали виконуватись на протязі 2-ох місяців з дати підписання договору та перерахування авансу.

Відповідач взяті на себе зобов'язання з перерахування авансу виконав частково, 20.11.2012 перерахував 6780,00 грн. Дана обставина підтверджується Позивачем та не заперечується у відзиві на позов, наданому Відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 29.01.2013 року Позивач направив Відповідачу листа №01-13/96, в якому повідомив про виконання передпроектнх робіт за Договором та запропонував Відповідачу направити свого представника для прийняття виконаних робіт та оплатити зазначені роботи. Відповідачем запропоновані дії виконано не було.

12.03.2013 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №01-13/244, в якій вимагав підписати акт виконаних робіт та оплатити виконані за Договором роботи. При цьому Позивач зазначав, що, у разі ухилення від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, такі дії будуть розцінені як необґрунтована відмова від підписання, і акт здачі-приймання буде підписано тільки однією стороною (докази надсилання у матеріалах справи).

Згідно довідки Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" зазначене відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання, оскільки представник Відповідача його за адресою не отримав і у відділення за ним не з'явився.

Зважаючи на викладене, Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з Відповідача суму заборгованості 18780 грн. та пеню за прострочення виконання зобов'язання у сумі 1404,64 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач проти позову заперечує, оскільки, на його думку, Позивач не мав права приступати до проведення робіт за договором до сплати 50% авансу, що складає 12780,00 грн., а також передачі йому Відповідачем технічних умов, вихідних даних для виконання робіт, в тому числі АПЗ та затвердженого завдання на проектування. Таких дій Відповідачем зроблено не було, а тому Відповідач вважає, що момент, з якого Позивач мав виконувати роботи за Договором, не настав, і проведені Позивачем на власний ризик роботи оплаті з боку Відповідача не підлягають.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно зазначив у своєму рішенні, що згідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що відносини між сторонами склались на підставі договору підряду на передпроектні роботи, з подальшим виконанням проектних робіт.

Посилання Відповідача на те, що Позивач приступив до виконання робіт без затвердженого завдання на проектування і проведені Позивачем на власний ризик роботи оплаті з боку Відповідача не підлягають, є безпідставним.

Як правомірно зазначає Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідно до п. 3.15 Державних будівельних норм України (ДБН А.2.2-2-3- 2012) передпроектні роботи, це роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень - розроблення пропозицій щодо об'єктів будівництва тощо. Виходячи з вищевикладеного, на передпроектні роботи не потрібно завдання на проектування, достатньо узгодженого кошторису та календарного плану.

Тобто, підписавши договір, кошторис та календарний план Відповідач фактично надав Позивачу замовлення на виконання передпроектних робіт. Дотримуючись умов даного договору, позивач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання: розробив передпроектні роботи - надбудови адміністративної будівлі з реконструкцією підземного паркінгу по вул. Червоноармійській, 3 м. Полтави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.2. Договору Замовник (Відповідач у справі) протягом 10 - ти календарних днів після одержання документації, акта здачі-приймання робіт розглядає їх, підписує, оплачує вартість виконаних по цьому Договору робіт і передає Виконавцю (Позивачу у справі) акт або мотивовану відмову з переліком необхідних доробок. В цьому разі оформляється двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. За строк виправлення вказаних доробок штрафні санкції не нараховуються.

У разі необґрунтованої відмови Замовника (Відповідача у справі) від підписання акта або неповернення акта у передбачений даним пунктом 10-ти денній термін, про це вказується в акті, підписується Виконавцем (Позивачем у справі) і є підставою для оплати виконаних робіт. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 4.5 укладеного сторонами договору передбачено, що у разі прийняття рішення про припинення розроблення документації сторони оформлюють двосторонній акт, згідно з яким Замовник (Відповідач у справі) оплачує Виконавцю (Позивачу у справі) вартість фактично виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач, порушуючи вимоги законодавства та укладеного договору, не виконав належним чином свої зобов'язання по договору та безпідставно, в односторонньому порядку відмовився від виконання свого обов'язку по оплаті виконаних Позивачем робіт.

Відповідно до п.2.2. вищезазначеного Договору відповідач повинен був перерахувати позивачу аванс у розмірі 50% від вартості робіт, що складає 12 780,00 грн., який підлягає заліку при виконанні робіт. Але, 20.11.2012 року Відповідачем був здійснений лише частковий розрахунок по даному договору на суму 6780,00 грн., чим і було підтверджено виконання Позивачем договірних зобов'язань.

Посилання Відповідача на те, що момент початку робіт мав збігатись з проведенням 50% передоплати, а він сплатив меншу суму, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги як підстава для відмови у сплаті фактично виконаних робіт, оскільки вимагати передоплати - то є право Позивача як виконавця за договором. Відтак, Позивач мав право розпочати роботи без попередньої оплати, що не звільняє Відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Також судом першої інстанції правомірно взято до уваги, що Відповідач необґрунтовано ухилявся від отримання результатів виконаних робіт від Позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку Відповідача щодо оплати фактично виконаних Позивачем робіт, і позовні вимоги в частині стягнення 18780,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 229 ГК України, ст.625 ЦК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем на підставі п. 6.3 Договору нарахована пеня в розмірі 1404,64 грн.

Судом першої інстанції даний розрахунок перевірено та правомірно визнано обґрунтованим. Таким чином, пеня у сумі 1404,64 грн. обгрунтовано підлягає стягненню з Відповідача.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 19.12.13 року у справі №917/2138/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 11, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229 Господарського суду України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 19.12.2013 року у справі № 917/2138/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 17.03.2014 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.