Ухвала суду № 37700639, 04.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р.Справа № 552/1691/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 22.01.2014р. по справі № 552/1691/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради , Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, про визнання протиправними дій та про скасування рішення Управління праці про призначення субсидії, зобов'язання привести діяльність Управління праці та соціального захисту населення у відповідність до Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради.

В обґрунтування заявленого позову зазначила, що рішенням про призначення субсидії від 20 січня 2010 року відповідач Управління праці та соціального захисту населення припинив виплату їй субсидії. Таке рішення вважає протиправним та таким, що суперечить Положенню про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради, прийнято з порушенням норм чинного законодавства та встановленої процедури. Відповідно вважає незаконними дії Управління з підготовки та прийняття такого рішення.

Тому просила суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення і такими, що порушують вимоги Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради (надалі в тексті рішення - Положення) при підготовці та прийнятті рішення від 20 січня 2010 року про призначення субсидії ОСОБА_1, скасувати рішення про призначення субсидії від 20 січня 2010 року, зобов'язати виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради привести діяльність Управління праці та соціального захисту населення у відповідність до Положення.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 22.01.2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради щодо зняття ОСОБА_1 субсидії за період з 2004 по 2010 роки такими, що не відповідають вимогам Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року №1050, та Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року №39/283/90/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України31 грудня 1997 року за №634/2438.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в в зазначеній частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, від ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу згідно її заяви №001066 Управлінням праці та соціального захисту населення було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на період з грудня 2009 року по травень 2010 року включно.

20 січня 2010 року Управлінням праці та соціального захисту населення прийнято рішення про припинення виплати житлової субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, отриманих за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначені обставини встановлені постановою Київського районного суду м.Полтави від 09 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року.

Крім того, як встановлено рішенням Київського районного суду м.Полтави від 18 серпня 2010 року в цивільній справі №2-4051/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради про скасування розпорядження та розрахунку надміру використаних коштів, зобов'язання призначити виплату субсидії та відшкодування моральної шкоди, позивачу за її зверненням, прочинаючи з 01.06.2001 року була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, та в подальшому її виплата продовжувалась кожні шість місяців до 30.11.2009 року включно.

Розпорядженням від 20.01.2010 року № 33 відповідач прийняв рішення про припинення виплати житлової субсидії ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 01 січня 2010 року відповідно до п.5 та п.20 Постанови КМУ від 22.09.1997 року №1050.

Вказаним рішенням Київського районного суду м.Полтави від 18 серпня 2010 року також встановлено правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради при видачі розпорядження від 20.01.2010 року № 33 та розрахунку надміру використаних коштів внаслідок виплати субсидії позивачу в період з 01.10.2004 року по 30.11.2009 року в сумі 10397,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть учать ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині, виходив з того, що дії відповідача не відповідають вимогам Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) та Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями. Проте визнання документа яким припинено виплату субсидії протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та його скасування відсутні, як відсутні підстави і для визнання протиправними, такими, що порушують вимоги чинного законодавства та незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення як при виготовленні зазначеного вище документа, так і при прийнятті рішення про припинення субсидії позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року №1050 передбачено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).

Відповідно, прийняття рішення про призначення та про припинення виплати субсидії віднесено виключно до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення, в даному випадку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради.

При цьому форма, в якій таке рішення викладено, не впливає на законність рішення про припинення субсидії.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлене наступне.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради від 08 липня 2009 року ОСОБА_1 призначено субсидію на період з червня 2009 року по листопад 2009 року включно .

Після цього позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради з заявою про призначення житлової субсидії 28 грудня 2009 року.

До заяви про призначення субсидії позивачем додано декларацію та довідки про склад сім'ї та про розмір комунальних платежів.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 від 28 грудня 2009 року рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради від 05 січня 2010 року їй призначена субсидія на шість місяців з грудня 2009 року по травень 2010 року включно.

Після прийняття 05 січня 2010 року рішення про призначення позивачу субсидії відповідачем виявлено подання нею до декларації недостовірних даних щодо майнового стану, а саме встановлено наявність у чоловіка позивача нерухомого майна, яке позивачем не вказано у декларації .

Факт виявлення подання позивачем недостовірних даних потягнув за собою прийняття Управлінням праці рішення про припинення виплати їй субсидії.

Припинення виплати позивачу субсидії було оформлено двома документами:

розпорядженням по припинення виплати житлової субсидії ОСОБА_1 від 20.01.2010 року №33,

протоколом №22 від 20.01.2009 року про прийняття рішення про припинення виплати житлової субсидії та визначення кола осіб, які повинні відшкодувати надмірно виплачені кошти .

Документ, який позивач називає «рішення про призначення субсидії», в якому зазначено, що субсидію припинено з 01 грудня 2009 року, не є рішенням про припинення або про призначення субсидії, оскільки припинення виплати позивачу субсидії, як вказано вище, було оформлено іншими документами.

Фактично вказаний документ містить зведену інформацію по субсидії, що була призначена позивачу.

Зокрема, в ньому вказана інформація:

розрахунок субсидії на ЖКП до заяви №001066,

суть рішення про призначення субсидії: уповноважений власник - ОСОБА_1, її адреса, період, на який призначено субсидію - з грудня 2009 року по травень 2010 року,

розрахунок субсидії по кожному виду комунальних послуг,

дата та причина припинення субсидії - з 01.12.2009 року через подання недостовірних даних,

довідка про доходи членів сім'ї.

Таким чином вказаний документ не є рішенням про припинення або про призначення субсидії, фактично є технічним документом, який містить зведену інформацію по субсидії, що була призначена позивачу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те що підстави для визнання такого документа протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та його скасування відсутні, як відсутні підстави і для визнання протиправними, такими, що порушують вимоги чинного законодавства та незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення як при виготовленні зазначеного вище документа, так і при прийнятті рішення про припинення субсидії позивачу.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 22.01.2014 року по справі №552/1691/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 22.01.2014р. по справі № 552/1691/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.