Постанова № 37700359, 13.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року

м. Полтава

Справа № 816/738/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді – Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "А.Р.С.І." про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "А.Р.С.І." про стягнення боргу в загальному розмірі 7 052,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість та по сплаті єдиного внеску в загальному розмірі 7 052,47 грн. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання визначеної податковим повідомленням-рішенням та невиконанням відповідачем свого обов'язку, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування своєчасно та в повному обсязі сплачувати його згідно з частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "А.Р.С.І." (ідентифікаційний код 37468847, місцезнаходження: вул. Московська, 6, оф. 407, м. Кременчук) зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.12.2010 та перебуває на обліку як платник податків в Кременчуцькій ОДПІ з 23.12.2010.

13.02.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку Приватного підприємства "А.Р.С.І." по питанню взаємовідносин з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Продукт", ТОВ "Арвет", ТОВ "Стар Прайм", ТОВ Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-Кремінь", ТОВ "Чєнгун", ТОВ "Економ-Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтесторг", ТОВ "Реал Інвест" за період з 01.01.2009 по 31.12.2012 у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 20.11.2012 № 36555/10/22-112.

За результатами перевірки складено акт № 1340/22.4-09/37468847 від 13.02.2013, яким зафіксовано порушення відповідачем п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на суму 3333,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132204/363 від 27.02.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 4 166,25 грн. Вказане рішення отримано відповідачем 11.03.2013, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічно, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Вказане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувалось. Таким чином, грошове зобов'язання, визначене вказаним рішенням, вважається узгодженим.

Згідно з ч. 2 п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу Країни пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання у встановлені строки відповідачу було нараховано пеню в сумі 353,28 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв’язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податку на додану вартість Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу № 236-15/65 від 17.10.2013, яка отримана відповідачем 11.10.2013.

З урахуванням наявної переплати за відповідачем рахується заборгованість зі сплати ПДВ в сумі 4 519,15 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене та враховуючи доведеність факту, що відповідач має непогашену податкову заборгованість по сплаті ПДВ в сумі 4 519,15 грн. суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач надав до органів Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за вересень - жовтень 2013 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень - жовтень 2013 року підприємством не сплачено, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 2 533,32 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників /абзац 2 частини другої статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.

Згідно другого абзацу пункту 3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення цього ж Закону перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 8 наведеного вище Закону кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику /частина четверта статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника /частини дванадцята статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.

На підставі абзацу 10 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів має право звернутися до суду позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період вересень-жовтень 2013 року, у зв'язку з чим за вказаний період утворилась заборгованість у загальному розмірі 2 533,32 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 533,32 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "А.Р.С.І." (ідентифікаційний код 37468847, місцезнаходження: вул. Московська, 6, оф. 407 м. Кременчук, Полтавська область) заборгованість по сплаті

податку на додану вартість зі вироблених в Україні товарів в розмірі 4 519,15 грн. (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять гривень 15 копійок) на р/р 31111029700008, одержувач УК у м. Кременчуці/м. Кременчук/ 14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 533,32 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять три гривні 32 копійки) на р/р №37190201001603, код платежу 71010000, одержувач: Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, код одержувача: 38742715, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко