Ухвала суду № 37691569, 18.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1898/13-ц

Провадження № 22-ц/779/677/2014

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Корюкіна М.П. М. П.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Соколовського В.М.,

суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення 8 соток присадибної земельної ділянки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 22 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду, в якому просила повернути їй 8 соток присадибної земельної ділянки, визнати фальшивим рішення № 107 Городенківської міської ради від 02.03.1995 року. Після уточнення позовних вимог просила повернути їй 8 соток присадибної земельної ділянки, украденої самозахватом, а також визнати фальшиве рішення № 107 Городенківської міської ради від 02.03.1995 року недійсним. Позовні вимоги мотивувала тим, що при житті матері до 1995 року в користуванні її сім'ї біля будинковолодіння перебувала земельна ділянка площею 35 соток. У неї відсутня конфігурація відносно земельної ділянки, яка повинна перебувати у її користуванні. Її мати померла в ІНФОРМАЦІЯ_1. За свого життя мати не зверталась до суду щодо зазначеного рішення. 02.03.1995 року Городенківська міська рада на підставі заяви ОСОБА_6 закріпила за її домоволодінням земельну ділянку 1253 кв.м. Вважає, що рішенням 1995 року, яким надано сім'ї ОСОБА_6 1253 кв.м. земельної ділянки, частково включено земельну ділянку, яка відносилась до присадибної земельної ділянки її матері. Розміру та конфігурації незаконно вилученої земельної ділянки її матері навести не може. Однак переконана, що в користуванні за її господарством знаходилось та було закріплено 0,35 га земельної ділянки. Крім того зазначила, що фактичне користування земельною ділянкою ОСОБА_6 в розмірі 1253 кв.м. не давало підстав міському голові та секретарю Хамець М.В. видавати рішення про узаконення такої земельної ділянки. В даний час у її користуванні знаходиться земельна ділянка площею 0,2692 га, яка обгороджена сіткою. Щодо визнання нечинним рішення № 107 Городенківської міської ради вважає, що фальшивість та не законність його полягає в тому, що колишні міський голова ОСОБА_4 та секретар міської ради ОСОБА_5 безпідставно закріпили за домоволодінням ОСОБА_6 1253 кв.м. земельної ділянки. Проте якою площею захоплено земельну ділянку (місце знаходження, ширину та довжину) позивач вказати не може.

Рішенням Городенківського районного суду від 22 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення 8 соток присадибної земельної ділянки та визнання недійсним рішення № 107 Городенківської міської ради від 02.03.1995 року відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України 229 грн. 40 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема, апелянт зазначає, що суд залишив поза увагою ту обставину, що оспорюване рішення Городенківської міської ради було видане без заяви ОСОБА_6 Даним рішенням безпідставно збільшено земельну ділянку ОСОБА_6 з 11,53 сотих до 12,53 сотих. Стверджує, що 8 сотих землі в неї було вкрадено сусідами самозахватом, на що суд не звернув уваги. З цих підстав просила рішення суду скасувати, а її позов задовольнити.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи, що дає колегії суддів право на розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивач не навела суду доказів про те, що вона має право на користування земельною ділянкою площею 0,35 га., не змогла конкретизувати площі та місця земельної ділянки, де, на її думку, має місце самозахват, а вказані ОСОБА_2 відповідачі є неналежними. Наведене свідчить про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

За змістом ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 і згідно її пояснень в її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,2692 га. Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що в користуванні її матері перебувала земельна ділянка площею 0,35 га, яка після смерті матері повинна була перейти в її користування. Вона вважає, що рішення Городенківської міської ради №107 від 02.03.1995 року незаконне, так як ОСОБА_6 частково передана земельна ділянка, яка належала її матері. Відповідачами по справі ОСОБА_2 зазначила міських голів ОСОБА_7, ОСОБА_4, які були головами Городенківської міської ради, та ОСОБА_5, який був секретарем міської ради, так як вважає, що саме вони повинні відповідати по її вимогах. Вказані відповідачі не є її сусідами і земельної ділянки не захоплювали. Як в позовній заяві, так і в судовому засіданні ОСОБА_2 не змогла вказати відповідачів-сусідів, які, на її думку, захопили її земельну ділянку та користуються нею. Не надала позивач суду доказів і про те, що в правомірному користуванні її матері перебувало саме 0,35 га земельної ділянки, яка повинна була перейти після смерті матері до неї.

За клопотанням позивача в Городенківську міську раду, Котиківську сільську раду (до якої в порядку територіального розподілу перейшло село Котиківка) та в державний районний архів направлялись запити про правомірність користування земельними ділянками. Однак згідно отриманих відповідей будь-які дані, які б підтверджували правомірність користування земельною ділянкою ОСОБА_2, а відповідно підставність позовних вимог, відсутні (а.с.47-52). Позивач не вказала та не змогла вказати суду, ким саме, в якому розмірі та якої конфігурації захоплено земельну ділянку, що виключило можливість суду притягнути до участі у справі інших осіб належними відповідачами за її позовом.

Згідно ч.1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Виходячи із зазначеної норми закону та принципу диспозитивності судового процесу, заміна первісного відповідача належним або залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача можливі виключно за клопотанням позивача. Такого клопотання, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 не заявляла.

З оскаржуваного рішення Городенківської міської ради (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_6 надано 0,1253 га земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні. Позивач стверджує, що у її користуванні повинно бути 0,35 га земельної ділянки, не вказавши якої форми відповідно до вказаної нею площі повинна бути земельна ділянка та де мають місце самозахвати. Оскаржуючи рішення міської ради остання допускає, що частина належної їй земельної ділянки була передана ОСОБА_6, однак, яка саме площа, вказати не змогла.

Згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Позивачем не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто жодних доказів на підтвердження незаконності оспорюваного рішення Городенківської міської ради, а тому підстави для скасування такого рішення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України закріплено принцип, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_2 не довела обставин, на які посилалась у позовній заяві, зокрема, щодо порушення її права шляхом самозахвату належної їй земельної ділянки, вказала у позовній заяві осіб, які не є належними відповідачами і не можуть відповідати по даному позову. Клопотання про залучення належних відповідачів не заявляла, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Що стосується доводів апелянта про те, що суд залишив поза увагою ту обставину, що оспорюване рішення Городенківської міської ради було прийнято без заяви ОСОБА_6, а тому є недійсним, то такі доводи нічим не підтверджені та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Також необґрунтованими є доводи апелянта про те, що оспорюваним рішенням безпідставно за рахунок її земельної ділянки збільшено земельну ділянку ОСОБА_6 з 11,53 сотих до 12,53 сотих, оскільки в самому рішенні йдеться про закріплення за ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1253 кв.м., яка знаходиться у фактичному користуванні останньої, і будь-які докази, які б це спростовували, позивачем не було надано.

Безпідставним є також твердження апелянта щодо викрадення у неї 8 сотих землі сусідами шляхом самозахвату, так як на підтвердження даної обставини у матеріалах справи не має жодних доказів.

Інші доводи апелянта також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки вони були предметом розгляду у суді та їм дана належна оцінка.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Городенківського районного суду від 22 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

Я.Д. Горблянський