Ухвала суду № 37687343, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16730/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008622303 від 25.10.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що відповідачем не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Авітас», ТОВ «ТД «Діаніт», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «ІБК «Талан» за період квітень-червень 2011 року.

За наслідками перевірки ДПІ складено Акт № 6188/23-322-37203351 від 10.10.2011 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень-червень 2011 року на загальну суму 3 052 906 грн.;

- частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228, статті 234 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та вбачаються нікчемні правочини між позивачем та ТОВ «КПТ Міг».

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0008622303 від 25.10.2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 052 907 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 3 052 906 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Касаційний суд, скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій вказав на необхідність урахування при новому розгляді справи те, що перевірка позивача була здійснена на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09.09.2011 року про призначення позапланової перевірки по кримінальній справі № 74-00173 та не встановлено чи було прийняте судом відповідне рішення по кримінальній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення послуг та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судом встановлено, що перевірка позивача була здійснена на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09.09.2011 про призначення позапланової перевірки до кримінальної справи № 74-00173.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпровським районним судом м. Києва 06.09.2012 року винесено постанову, якою скаргу адвоката ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Зозулі О.П. від 30.07.2011 року про порушення кримінальної справи № 74 -00173 відносно ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України - задоволено та визнано незаконною, скасовано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Зозулі О.П. від 30.07.2011 року.

Постанова Дніпровського районного суду м. Києва набрала законної сили та є належним доказом у справі.

В той же час, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2012 року визнано Генерального директора ТОВ «Агроеко-Сервіс» ОСОБА_8 винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 212 «Ухилення від сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», частиною 1 статті 366 «Підроблення службових документів» Кримінального кодексу України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агроеко-Сервіс» поставляло на адресу ТОВ «КЗРКС «Комутатор» обладнання до військових літаків, яке було придбане ТОВ «Агроеко-Сервіс» у ТОВ «ТД «Діаніт», ТОВ «КПТ Міг» та ТОВ «ІБК «Талан».

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було допитано директора ПП «Авітас» ОСОБА_9, раніше двічі засудженого за вживання наркотиків та викрадення автомобіля, який показав, що він займав посаду директора номінально, без наміру займатися господарською діяльністю на вказаній посаді, а з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб. Вказані дії він вчиняв за обіцяну винагороду у розмірі 400 дол. США, яку йому сплачували треті особи кожного разу відразу після прийняття податковою інспекцією податкових декларацій з ПДВ ПП «Авітас». З особою директора ТОВ «Агроеко-Сервіс» на ім'я ОСОБА_8 він раніше не знайомий, з представниками вказаного підприємства чи підприємства ТОВ «КЗРКС «Комутатор» жодних переговорів не проводив, договорів поставки на адресу ТОВ «Агроеко-Сервіс» чи ТОВ «КЗРКС «Комутатор» обладнання для військових літаків ніколи не укладав, товарів їм не постачав. Хто міг вчинити вказані дії від його імені, та за яких обставин відбувалися поставки обладнання до військових літаків, допитаний пояснити не зміг.

Допитаний по справі колишній директор ТОВ «Агроеко-Сервіс» ОСОБА_8 показав, що він поставками обладнання до військових літаків не займався, хоча договори та податкові накладні підписував, виконуючи вказівки громадянки ОСОБА_10, яка згодом змінила його на вказаній посаді директора підприємства. Він також не проводив жодних переговорів з приводу укладення договорів з представниками ПП «Авітас», ТОВ «КПТ Міг» та ТОВ «ІБК «Талан» на здійснення ними поставки обладнання до літаків, він не супроводжував вказані господарські операції з постачання обладнання на адресу ТОВ «КЗРКС «Комутатор». Вказаними питаннями займалася ОСОБА_10 від його імені.

Також, відповідно до акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 28.07.2011 року № 1742/23-04/37270370 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КПТ Міг» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий-травень 2011 року, за результатами якого встановлено нікчемність правочинів, а саме: за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ «КПТ Міг», даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ, не подавалась загальна чисельність працюючих - 2 особи), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Згідно акту від 28.07.2011 року № 1742/23-04/37270370 був отриманий висновок спеціаліста від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ Міг» щодо встановлення невідповідності підпису директора. У ході аналізу встановлено, що всі досліджені експертом документи за лютий-травень 2011 року підписані невідомою особою, про що складено висновок спеціаліста № 229 від 18.07.2011 року.

Актом від 28.07.2011 року № 1742/23-04/37270370 ДПІ у Шевченківському районі підтверджує неможливість фактичного здійснення ТОВ «КПТ Міг» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до Акту перевірки у первинних документів, складених від імені ПП «Авітас», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «ІБК «Талан» за квітень-червень 2011 року щодо постачання обладнання до літаків для ТОВ «Агроеко-Сервіс» не містить підписи службових осіб зазначених постачальників.

Також в матеріалах справи містяться договір №1/04-11 від 04.04.2011 року, укладений між ТОВ «Агроеко-Сервіс» та «КПТ Міг» та договір №4/04-12 від 04.04.2011 року, укладений між ПП «Авітас» та ТОВ «Агроеко-Сервіс», в яких відсутні підписи службових осіб та відбитки печаток.

На податкових накладних № 105, №77, №28, №26 також відсутні відбитки печаток підприємства.

Суд першої інстанції правомірно відхилив надані позивачем заяви від директорів ПП «Авітас», ТОВ «ІБК «Талан», ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт», ТОВ «КПТ МІГ», якими підтверджуються реальність здійснення господарських операцій з позивачем, оскільки вони не є беззаперечними доказами оформлення господарських операцій відповідними первинними документами в розумінні чинного законодавства.

Також суд першої інстанції правильно відхилив в якості достатнього доказу товарності господарських операцій наявні в матеріалах справи митні декларації ф. МД-2 з доповненням ф. МД-6 поставки ТОВ «КЗРКС «Комутатор» до Військово-промислової корпорації Міністерства оборони республіки Судан, оскільки з них неможливо встановити зв'язок з укладеними договорами та наявними в матеріалах справи первинними документами.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Авітас», ТОВ «ТД «Діаніт», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «ІБК «Талан» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази є достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення послуг та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Крім того, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем порушено пункти 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті за період квітень-червень 2011 року у розмірі 3 052 906 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 11.03.2014 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.