Постанова № 37686332, 03.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р. Справа № 804/2333/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача Корнєва Є.О. Копань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Тех-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулосьТовариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс»(далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогамипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0008832203 від 20.12.2013 р. на загальну суму 40 416,25 грн. (в т.ч. основний платіж 32 333,00 грн., штрафні санкції 8 083,25 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Документи, на відсутність яких посилається в акті перевірки податковий орган, а саме, товарно-транспортні накладні, не властиві виду господарської операції між позивачем та його контрагентом - наданню інформаційно-консультативних послуг. Крім того, відповідачем порушено порядок проведення перевірки - підприємство не отримувало наказу та повідомлення про проведення перевірки, а також письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0008832203 від 20.12.2013 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Дії відповідача по проведенню позапланової перевірки відповідають вимогам чинного законодавства. Підприємство отримувало запит податкового органу, що встановлено в акті перевірки. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезам», який допустив порушення податкового законодавства. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі матеріалів перевірок вказаного контрагента, а саме, акту перевірки, складеного іншим податковим органами.Крім того, первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій.В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам». Угода між позивачем та зазначеним контрагентом укладена з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс»зареєстровано 17.01.2013 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 38530016та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

15.11.2013 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпроведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» з питань дотримання податковогозаконодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам», дослідження їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2013 р.

За результатами перевірки складено акт № 2111/04-63-22-03/38530016 від 15.11.2013р.

Відповідно до зазначеного акту повідомлення та копія наказу від 08.11.2013 р. № 685 про проведення перевірки направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» поштою 08.11.2013 р.

Згідно п. 2.1 розділу 2 акта перевірка проводилась з 08.11.2013 р. по 15.11.2013 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс»:

- перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам» за квітень 2013 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

- перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам» за квітень 2013 р.;

- в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» сформовано податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (актами, довідками, товарно-транспортними документами), а також не підтверджені перевірками Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезам», в результаті чого за квітень 2013 р. завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 32 333,20 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 32 333,20 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» мало господарські взаємовідносини з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам», яке допустило порушення податкового законодавства, а саме, за результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення господарських операцій. Крім того, підприємством до перевірки не надано наступні первинні документи: товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, розрахункові документи, документи, що підтверджують відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій.

В акті перевірки зазначено, що на запит Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.10.2013 р. № 10399/10/04-63-22-03 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» надані наступні документи: реєстр отриманих та виданих податкових накладних; угоди, укладені з постачальниками; податкові накладні, видаткові накладні; інші документи.

20.12.2013 р. на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0008832203.

Прставником позивача на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано наступні документи: договір, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи државної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетівта державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичніперевірки.

Згідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення аб овручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пп. 20.1.1. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разіякщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієїстатті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній територіїУкраїни, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезеннятоварів на митнутериторіюУкраїни;г) вивезеннятоварів за межімитної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні намитну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковувани хопераціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такітовари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам».

З наданого в судове засідання договору № 290313 від 29.03.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам» (Виконавець) вбачається, що контрагент мав надавати позивачу послуги. Вид послуг в договорі не зазначений.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору Замовник замовляє послуги шляхом надання завдання, яке узгоджується Виконавцем. Виконавець повинен надавати Замовнику інформацію на електронних носіях (дисках та дискетах). Виконавець надає тільки ті послуги, які з ним погоджені.

Згідно до розділу 3 договору замовник зобов'язаний здійснити оплату на протязі 20 банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банком Покупця на рахунок Продавця, а при оплаті векселями - дата акта приймання-передачі векселів.

При цьому, позивачем як до перевірки, так і в судове засідання, не надано: узгодженого завдання; доказів на підтвердження отримання певного виду послуг від виконавця (крім актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг)); розрахункових документів.

Крім того, з договору, актів виконаних робіт та інших первинних документів, наданих представником позивача в судове засідання, не вбачається, які саме послуги були отримані підприємством від контрагента - яка надавалась інформація та з яких питань проводились консультації, не наведено обґрунтувань вартості цих послуг.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.»

Враховуючи наведене, позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезам».

При цьому, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності в діях податкового органу певних порушень при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс».

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка платника податків може бути проведена при дотриманні податковим органом умов цієї статті, зокрема, надісланняплатникуподатківрекомендованим листом ізповідомленням про врученняабоврученняйомучийогоуповноваженомупредставникупідрозпискукопії наказу про проведеннядокументальноїпозаплановоїневиїзноїперевірки та письмовогоповідомлення про дату початку та місцепроведеннятакоїперевірки.

Повідомлення платника податків про дату, час та місце проведення перевірки належить здійснювати з урахуванням пп. 201.1. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України - не пізнішеніж за 10 календарнихднів до дня запрошення.

Судом встановлено, що копія наказу від 08.11.2013 р. № 685 про проведення перевірки та повідомлення направлені позивачу 08.11.2013 р.

Таким чином, відповідачем було порушено вимоги ст. 79 Податкового кодексу України та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків без повідомлення належним чином останнього про проведення такої перевірки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, підприємством не надано на запит податкового органу від 01.10.2013 р., направлений завчасно, та в судовому засіданні первинних документів в обсязі, достатньому для підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Таким чином, порушення, допущене податковим органом при проведенні перевірки не нівелює порушення, допущеного платником податку.

Доводи відповідача щодо наявності порушень податкового законодавства контрагентом позивача суд до уваги не бере.

Норми чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також, судом не враховуються твердження відповідача, викладені в акті перевірки, щодо необхідності надання товарно-транспортних накладних, оскільки зазначений документ не відповідає виду господарської операції, зазначеній в інших первинних документах - надання інформаційно-консультативних послуг.

Первинні документи підприємства формально відповідають вимогам законодавства. Проте, відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-якідокументи (у тому числі договори, накладні, рахункитощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарсько їоперації.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зурахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.»

Як вже зазначалося, позивачем не надано достатньої кількості первинних документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції. З наданих документів не вбачається даних про вид та обсяг господарської операції та обґрунтувань розміру оплати послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. ставки судового зборувстановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду максимальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру становив 1 827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 182,70 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1 644,30 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати в розмірі 1 644,30 грн. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тех-Сервіс» на користь Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 березня 2014 року

Суддя Постанова не набрала законної сили станом на 06.03.2014 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіО.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова