Вирок № 37686220, 16.01.2014, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2206/13-к

Номер провадження 1-кп/375/8/14

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2014 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - куць В.А.,

з участю прокурора Сахно Л.В., потерпілої ОСОБА_1, адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальне провадження щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого,

за ч.1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.12.2013 року близько 11 години 10 хвилин в АДРЕСА_1, ОСОБА_4 в ході сварки, яка виникла між ним та потерпілою навмисно наніс останній удари кулаком руки в ліву брову, по голові, по спині та ногою по бедрі правої ноги потерпілої, заподіявши їй таким чином легкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області лівої надбрівної дуги, крововиливу на верхній повіці лівого ока справа, голові справа, задній поверхні грудної клітки справа, правому бедрі.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що 15.12.2013 року до нього додому прийшла після декількох днів відсутності колишня дружина - ОСОБА_1 і між ними з цього приводу виникла сварка, в ході якої потерпіла стала бити посуд та інше майно і що його обурило і він наніс їй удари рукою та ногою.

Уточнив, що визнає обставину отримання потерпілою виявлених у неї тілесних ушкоджень внаслідок саме його протиправних дій.

Також зазначив, така поведінка потерпілої, коли вона на декілька днів залишала місце проживання, були непоодинокі і завжди з цього приводу між ними виникали сварки. Двоє старших дітей в цей період перебували з ним та його матір'ю і проживають з ними і на даний час та перебувають на їх утриманні.

Розкаюється у скоєному та обіцяє більше не повторювати таких вчинків.

Окрім повного визнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, вина обвинуваченого підтверджується також зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, якими є:

· Покази у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 в тім, що 15.12.2013 року вона приїхала додому після поїздки до своєї бабусі з приводу придбання для себе житлового будинку. Її зустрів ОСОБА_4, та запитавши, чи купила бабуся їй будинок, став безпричинно її наносити удари руками по різних частинах тіла. Потім приїхала на виклик мами міліція і їй дали направлення на «зняття побоїв»;

· Покази у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 в тім, що у грудні минулого року, а саме приблизно 17 грудня 2013 року, до неї зателефонувала її мати та повідомила, що ОСОБА_1 б'є ОСОБА_4. Вона викликала міліцію та приблизно через півгодини приїхала до місця проживання обвинуваченого, де вже була міліція. ОСОБА_4 перебував у нетверезому стані і вона згарячу вдарила його рукою. Дочка була в крові, було видно розсічену брову. Пізніше в цей же день дочка показувала їй синці на тілі. Чому дочка не працює, вона не знає. Були випадки коли дочка після сварок не проживала з ОСОБА_4 та проживала у неї протягом тижня, двох, чотирьох місяців. Діти в ті періоди часу проживали у матері обвинуваченого і проживають там на даний час;

· Протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого від 17.12.2012 року з фототаблицею;

· Висновок судово-медичної експертизи № 168 щодо ОСОБА_1, відповідно до якого у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: забійна рана в області лівої надбрівної дуги, крововиливи на верхній повіці лівого ока, голові справа, грудній клітині по задній поверхні справа, на правому бедрі, які могли утворитися від дії тупого предмета (предметів), могли утворитися від дії рук, ніг людини в строк та при обставинах, названих у постанові, та не могли утворитися при падінні з висоти росту і про що свідчать характер і локалізація пошкоджень.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

З огляду на положення ст.ст. 12, 125 ч.1 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Пом'якшуючою покарання обвинуваченого обставиною є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, які визнає сукупністю пом'якшуючих обставин.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного ОСОБА_4 злочину, даних про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю свого проживання, є особою, яка має непогашену судимість за скоєння аналогічного злочину, сукупність пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, відношення до скоєного, думку потерпілого, суд приходить до висновку, що необхідною та достатньою для його виправлення та упередження скоєння ним інших кримінальних правопорушень мірою покарання є передбачені санкцією ч.1 ст.125 КК України громадські роботи терміном 100 годин.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Виходячи з правил статей 4, 5 ЦПК і статей 28, 49, 50 Кримінально-процесуального кодексу України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність, знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з обвинуваченого на її користь заподіяної злочином моральної шкоди суд керується положеннями ст.1167 ЦК України в тім, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Аналогічні положення містяться і у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. № 5), до яких нас відсилає Пленум Верховного Суду України у п.31 своєї постанови «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 року № 13.

Оскільки вина в спричиненні моральної шкоди потерпілій ОСОБА_1, яка є цивільним позивачем, з боку обвинуваченого є безперечною, зважаючи на факт отримання нею легких тілесних ушкоджень внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, з огляду на характер та тяжкість отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, відсутність заподіяння потерпілій протиправними діями обвинуваченого матеріальної шкоди та відсутність доказів про тривалість та обсяг фізичних та моральних страждань, принцип розумності та справедливості, суд вважає справедливою до відшкодування потерпілій розмір моральної шкоди в сумі 500.00 грн..

Заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди таким чином підлягає частковому задоволенню. При цьому суд також виходить з того, що вчинення ОСОБА_4 щодо потерпілої протиправних дій, які спричинили нанесення їй легких тілесних ушкоджень, в певній мірі зумовлено протиправною поведінкою самої потерпілої, і на що зокрема вказує її поведінка у сім'ї щодо виховання та утримання своїх неповнолітніх дітей, двоє з яких по суті знаходяться на повному утриманні обвинуваченого та його рідних і ними ж виховуються. На таку обставину вказує, зокрема, наявний у матеріалах провадження висновок служби у справах дітей та сімї Рокитнянської РДА щодо неналежного виконання нею своїх батьківських обов'язків та пропозиції щодо позбавлення її батьківських прав і що не спростувала у судовому засіданні сама потерпіла.

В задоволенні решти частини позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 326, 368-370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт терміном 100 годин.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди 500.00 грн..

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Рокитнянський районний суд, а засудженим з моменту отримання його копії.

Суддя О.В.Литвин