Рішення № 37685837, 06.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14264/13 06.03.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ"до1) Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзапчастина"про стягнення заборгованості за кредитним договором 70 579 412,66 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Борецький Б.О. (дов. б/н від 10.02.2014 року)від відповідача-1Карманніков М.О. (дов. № б/н від 29.07.2013 року)від відповідача-2 не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06 березня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (надалі по тексту - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзапчастина" (надалі по тексту - відповідач-2) та ЕС-ВІ Моторс ЛТД (надалі по тексту - відповідач-3) про стягнення заборгованості за кредитним договором 70 579 412, 66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/14264/13, слухання справи призначено на 28.01.2014 року.

23.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

16.12.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

21.01.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

24.01.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

28.01.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов додатковий документ по справі.

Представники відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання 28.01.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 29.07.2013 року не виконали, письмового відзиву на позов не надали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні 28.01.2014 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що згідно даних торгового реєстру Великобританії юридична особа - ЕС-ВІ Моторс ЛТД, станом на день розгляду даної справи, є ліквідованою.

На підтвердження вищевказаних обставин позивач надав суду роздруківку з Інтернет ресурсу, яка не прийнята судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки, не відповідала вимогам статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі, у судовому засіданні 28.01.2014 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.02.2014 року.

10.02.2014 року до відділу діловодства Господарського суду від позивача надійшла заява про заміну сторони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року по справі № 910/14264/13 замінено позивача по справі - Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ".

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2014 року подав заяву про відмову від позову в частині заявлених позовних вимог до ЕС-ВІ Моторс ЛТД (відповідач-3) та просив припинити провадження у справі в цій частині.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2014 року подав заяву про відмову від позову в частині заявлених позовних вимог до ЕС-ВІ Моторс ЛТД (відповідач-3) та просив припинити провадження у справі в цій частині.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року припинено провадження у справі № 910/14264/13 в частині заявлених позовних вимог до відповідача - 3 - ЕС-ВІ Моторс ЛТД.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року розгляд справи було відкладено на 06.03.2014 року.

У судовому засіданні 06.03.2014 року представник відповідача - 1 подав письмові пояснення, в яких визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2014 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - 2 у судове засідання 06.03.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача - 2 за адресою: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 26, офіс 10, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач -2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач -2 був належним чином повідомлений, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2005 року між Акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" (банк) та Відкритим акціонерним товариством "Луцький автомобільний завод", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (позичальник) було укладено кредитний договір № 414-СВ, з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого банк відповідно до умов та на термін цього Договору зобов'язався надати позичальнику револьверну кредитну лінію з загальною сумою кредиту 43 232 352,84 грн. з можливістю отримувати в гривні та з терміном кредиту до 15.02.2013 року.

Згідно з пунктом 3.2. Кредитного договору протягом періоду дозволеного отримання та в межах загальної суми кредиту банк на умовах, передбачених цим Договором, надає позичальнику кошти однією або кількома сумами (надалі - частка або частки), якщо не пізніше ніж за два робочі дні для часток у доларах США, Євро та за один робочий день для часток у гривнях до запропонованої дати надання частки банк отримає заявку на отримання частки.

Дата повернення будь-якої частки не може перебігати 4 (чотирьох) місяців з дати надання частки та останній день терміну кредиту (підпункт "d" пункту 3.2. Кредитного договору).

У відповідності до пункту 5.1. Кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за отримані та непогашені частки. Відсотки сплачуються за відсотковою ставкою, визначеною у пункті 5.2. цього Договору та повинні нараховуватись щодо кожної частки, що залишається непогашеною з дати надання частки до дати фактичного погашення частки або до дати повернення частки (за відповідним рішенням банку згідно з умовами цього Договору).

Відсоткова ставка для часток в доларах США та Євро складається з: маржі, яка дорівнює:

- з дати цього Договору до 18 червня 2006 року включно - 7,25% річних;

- з 19 червня 2006 року по 20 грудня 2006 року включно - 6,75% річних;

- з 21 грудня 2006 року по 02 червня 2007 року - 5,25 % річних. та

- починаючи з 03 вересня 2007року - 5,00% річних та ставки LIBOR (відповідно до валюти частки) для відповідної тривалості відсоткового періоду (пункт 5.2.1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.2.2. Кредитного договору для кожної частки в гривнях відсоткова ставка додатково погоджується сторонами у письмовій формі у відповідній заявці та буде застосовуватись до такої частки до дати повернення такої частки, якщо інше не передбачено умовами Договору. При цьому, якщо інша відсоткова ставка не погоджена сторонами щодо відповідної частки, застосовується відсоткова ставка у розмірі подвійної ставки НБУ+10% річних.

Відповідно до останньої заявки на пролонгацію від 18.11.2009 року ставка пролонгованих часток в гривнях становить 14% річних.

Згідно з визначенням Кредитного договору датою сплати відсотків для відсотків нарахованих до 14 грудня 2009 року означає 14 число кожного календарного місяця; для відсотків, нарахованих після 14 грудня 2009 року означає 15 лютого 2013 року, якщо інше не встановлено в Договорі.

На виконання умов Договору банк надав позичальнику револьверну кредитну лінію з загальною сумою кредиту 43 232 352,84 грн., що підтверджується заявками на отримання часток, та банківськими виписками з рахунку позичальника.

Пунктом 10.1. Кредитного договору встановлено, що випадком невиконання платіжних зобов'язань є несплата позичальником своєчасно будь-якої суми. яку він повинен сплатити за фінансовим документом, у визначених для сплати місті, валюті та коштах, внаслідок чого, банк, у відповідності до пункту 10.2. Кредитного договору, має право вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути достроково погашений позичальником зі сплатою всіх належних до сплати відсотків та інших платежів передбачених договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" допустило порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого у останнього існує заборгованість перед банком у розмірі 43 232 352,84 грн. за основним зобов'язанням та 21 175 561,75 грн. заборгованості по відсоткам, нарахованих за період з 14.12.2009 року по 13.06.2013 року.

Згідно з пунктами 6.4.- 6.6 Кредитного договору в разі несплати позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором позичальник сплачує банку неустойку з простроченої суми за період з дати настання платежу до дати фактичної оплати за кожен день прострочк за ставкою, яка складається з:

- для заборгованості, що належить до сплати в доларах США та Євро відповідно до умов цього Договору 14% річних та ставки LIBOR як визначено банком;

- для заборгованості, яка належить до сплати у гривнях - подвійної облікової ставки Національного банку України та 15 річних. Сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання зобов'язань позичальника відповідно до умов цього Договору.

Зважаючи на вищенаведене, загальна сума заборгованості позичальника перед банком становить 70 579 412,66 грн., з яких 43 232 352,84 грн. заборгованості за кредитом, 21 175 561,75 грн. заборгованості по відсоткам, 4 223 741,65 грн. неустойки за кредитом, 1 947 756,42 грн. неустойки за відсотками.

У зв'язку з допущенням порушень зі сплати обов'язкових платежів за Кредитним договором, банк 26.04.2013 року направив на адресу позичальника претензію - вимогу про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем - 1 без відповіді та виконання.

30.12.2008 року між банком, позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемзапчастина" (поручитель) було укладено договір поруки № 414 - СВ/ SUR (надалі по тексту - Договір поруки), за умовами якого поручитель, як солідарний боржник, зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити банку за його першою вимогою всі необхідні платежі за Кредитним договором (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього), зокрема, погасити кредит загальною сумою до 5 000 000,00 доларів США та сплатити відсотки, комісійні та інші платежі, що належать до сплати позичальником відповідно до умов Кредитного договору, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено Кредитним договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору поруки поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в пункті 1.1. Договору, якщо йому надіслана банком письмова вимога протягом 2 (двох) робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені на рахунки банку, вказані у вимозі.

У зв'язку з допущенням позичальником порушень зі сплати обов'язкових платежів за Кредитним договором, банк 10.07.2013 року направив на адресу поручителя вимогу щодо оплати згідно з Договором поруки № 414 - СВ/ SUR від 30.12.2008 року в якості забезпечення зобов'язань по Кредитному договору № 414-СВ від 22.12.2005 року.

Станом на момент розгляду даної справи відповідача відповіді на вищевказану вимогу не надав, грошові кошти у відповідності до вимог Договору поруки, на користь банку не сплатив.

Відповідач - 1 у судовому засіданні 06.03.2014 року надав суду письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк", що підтверджується, зокрема, рішенням № 3/07/2013 від 05.08.2013 року єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" та договором про приєднання між Публічним акціонерним товариством "УніКредит Банк" та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" від 02.12.2013 року, який затверджений рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" та рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 02.12.2013 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

07.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 00039019) (правонаступник Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" (ідентифікаційний код 21753123), згідно Договору про приєднання від 02.12.2013 року) як первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ" як новим кредитором було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" за Кредитним договором № 414-СВ від 22.12.2005 року з усіма додатками та додатковими угодами до нього, в порядку і в обсязі, передбаченому цим Договором.

Зважаючи на вищенаведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року замінено позивача по справі - Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між Акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Луцький автомобільний завод", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" було укладено кредитний договір від 22.12.2005 року № 414-СВ, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого банк відповідно до умов та на термін цього Договору зобов'язався надати позичальнику револьверну кредитну лінію з загальною сумою кредиту 43 232 352,84 грн. з можливістю отримувати в гривні та з терміном кредиту до 15.02.2013 року.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Про надання в користування Публічному акціонерному товариству "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" грошових коштів в межах кредитної лінії у розмірі 43 232 352,84 грн., свідчать заявки на отримання часток за період з 26.12.2005 року по 15.01.2009 року та банківські виписки з рахунку позичальника належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем - 1, останній допустив порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту за Кредитним договором, внаслідок чого, банк, надіслав на адресу Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" 26.04.2013 року претензію - вимогу про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем - 1 без відповіді та виконання.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" 43 232 352,84 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором кредитний договір від 22.12.2005 року № 414-СВ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до пункту 5.2.2. Кредитного договору для кожної частки в гривнях відсоткова ставка додатково погоджується сторонами у письмовій формі у відповідній заявці та буде застосовуватись до такої частки до дати повернення такої частки, якщо інше не передбачено умовами Договору. При цьому, якщо інша відсоткова ставка не погоджена сторонами щодо відповідної частки, застосовується відсоткова ставка розмірі подвійної ставки НБУ+10% річних.

Відповідно до останньої заявки на пролонгацію від 18.11.2009 року ставка пролонгованих часток в гривнях становить 14% річних.

Відтак, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" заборгованості по відсотках на загальну суму 21 175 561,75 грн. заборгованості по відсоткам, з яких 19 202 271,35 грн., сума прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 14.12.2009 року по 14.02.2013 року та 1 973 290,40 грн. сума прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 15.02.2013 року по 13.06.2013 року.

Також, позивачем, у відповідності до пунктів 6.4-.6.6. нараховано суму пені за невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, а саме, 4 223 741,65 грн. неустойки за кредитом, 1 947 756,42 грн. неустойки за відсотками.

Згідно частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктами 6.4.- 6.6 Кредитного договору в разі несплати позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором позичальник сплачує банку неустойку з простроченої суми за період з дати настання платежу до дати фактичної оплати за кожен день прострочк за ставкою, яка складається з:

- для заборгованості, що належить до сплати в доларах США та Євро відповідно до умов цього Договору 14% річних та ставки LIBOR як визначено банком;

- для заборгованості, яка належить до сплати у гривнях - подвійної облікової ставки Національного банку України та 15 річних. Сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання зобов'язань позичальника відповідно до умов цього Договору.

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Таким чином, встановивши прострочення відповідача - 1 за Кредитним договором, приймаючи до уваги пункти 6.4.-6.6. Кредитного договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" 4 223 741,65 грн. неустойки за кредитом, нарахованої за період з 15.02.2013 року по 13.06.2013 року та 1 947 756,42 грн. неустойки за відсотками, нарахованої за період з 15.02.2013 року по 13.06.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2008 року між банком, позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемзапчастина" (поручитель) було укладено договір поруки № 414 - СВ/ SUR, за умовами якого поручитель, як солідарний боржник, зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити банку за його першою вимогою всі необхідні платежі за Кредитним договором (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього), зокрема, погасити кредит загальною сумою до 5 000 000,00 доларів США та сплатити відсотки, комісійні та інші платежі, що належать до сплати позичальником відповідно до умов Кредитного договору, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено Кредитним договором.

Пунктом 2.1. Договору поруки поручитель підтвердив, що він ознайомлений та згоден зі всіма умовами кредитного договору та дає згоду на будь-які умови Кредитного договору автоматично з моменту їх внесення в Кредитний договір та збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з такими змінами.

У зв'язку з допущенням позичальником порушень зі сплати обов'язкових платежів за Кредитним договором, банк, на виконання пункту 1.2. Договору поруки, 10.07.2013 року направив на адресу поручителя вимогу щодо оплати згідно з Договором поруки № 414 - СВ/ SUR від 30.12.2008 року в якості забезпечення зобов'язань по Кредитному договору № 414-СВ від 22.12.2005 року.

Проте, станом на момент розгляду даної справи відповідача відповіді на вищевказану вимогу не надав, грошові кошти у відповідності до вимог Договору поруки, на користь банку не сплатив.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як передбачено статтею 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника. (Зазначена правова позиція викладена у Листі Верховного Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки).

Також, згідно із Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин" задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи, те що матеріалами справи підтверджено, а відповідачами, в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовано, факт наявності заборгованості позичальника за Кредитним договором, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 43 232 352,84 грн. заборгованості за кредитом, 21 175 561,75 грн. заборгованості по відсоткам, 4 223 741,65 грн. неустойки за кредитом, 1 947 756,42 грн. неустойки за відсотками є обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на задоволення позову судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-35, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 05808592) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзапчастина" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 26, офіс 10, код ЄДРПОУ 31809799) на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 38092208) 43 232 352 (сорок три мільйони двісті тридцять дві тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 84 коп. заборгованості за кредитом, 21 175 561 (двадцять один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 75 коп. суми несплачених відсотків за користування кредитом, 4 223 741 (чотири мільйони двісті двадцять три тисячі сімсот сорок одну) грн. 65 коп. неустойки за прострочення сплати кредиту, 1 947 756 (один мільйон дев'ятсот сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 42 коп. неустойки за прострочення сплати відсотків за кредитом, 68 820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2014 року

Суддя С.В. Стасюк

((поручитель) (