Рішення № 37685619, 13.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1416/6522/12 13.03.2014 13.03.2014 13.03.2014

Провадження № 22ц/784/824/14 Суддя першої інстанції Кокорєв В.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Рудніку Є.М.

за участю: представника позивача - Орла А.В.,

відповідача - ОСОБА_3,

його представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И Л А:

13 серпня 2012 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (надалі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11 вересня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (надалі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (надалі -Банк), та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким Банк відкриває позичальнику кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом у розмірі 20000,00 дол. США строком до 9 вересня 2011 року, зі сплатою 14 % річних. Розмір кожного траншу, строк на який він надається та порядок погашення регулюються додатковими угодами до цього договору.

В той же день додатковою угодою № 1 до вказаного кредитного договору ОСОБА_3 в межах відкритої кредитної лінії надано перший транш в розмірі 20000 дол. США строком до 9 вересня 2010 року. За умовами додаткової угоди позичальник взяв на себе зобов'язання щомісячними платежами сплачувати кредит, проценти та інші штрафні санкції.

Того ж дня між АКБ «Форум» та відповідачкою ОСОБА_5 укладено договір поруки № 411, відповідно до якого остання поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_3 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у нього утворилась заборгованість перед Банком, що складається зокрема: 92157,30 грн. - заборгованість за кредитом; 33264,02 грн. - заборгованість за відсотками; 125421.32 грн. - штраф і 67274.83 грн. - пеня,

Посилаючись на викладене, Банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 237353,12 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість з повернення кредиту в розмірі - 176 668 грн. 72 коп., а саме: 92157,30 грн. - заборгованість за кредитом; 33264,02 грн. - заборгованість за відсотками; 12357.02 грн. - пеня і 38890.38 грн. - штраф за кредитним договором №0431/08/02-КЕ від 11 вересня 2008 року. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 відмовлено. Також розподілено судові витрати.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати заочне рішення в частині нарахування неустойки та ухвалити нове рішення, яким звільнити його від сплати штрафних санкцій в повному обсязі, посилаючись на не застосування судом до вимог про стягнення неустойки позовної давності та положень ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 вересня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0431/08/02-КЕ, відповідно до якого Банк відкриває позичальнику кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом у розмірі 20000,00 дол. США строком до 9 вересня 2011 року, зі сплатою 14 % річних. Розмір кожного траншу, строк на який він надається та порядок погашення регулюються додатковими угодами до цього договору.

В той же день додатковою угодою № 1 до вказаного кредитного договору ОСОБА_3 в межах відкритої кредитної лінії надано перший транш в розмірі 20000 дол. США строком до 9 вересня 2010 року. За умовами додаткової угоди позичальник взяв на себе зобов'язання щомісячними платежами сплачувати кредит, проценти та інші штрафні санкції. Розмір щомісячного внеску складає 965.0 дол. США (а.с. 6-7).

Зі змісту п.п. 4.1 кредитного договору вбачається, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0.2 процента, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочки.

Згідно до п.п. 4.5. зазначеного кредитного договору позичальник за порушення термінів повернення кредитних коштів та сплати відсотків, встановлених графіком погашення заборгованості, сплачує Банку штраф за кожний випадок порушення зазначеного графіка в частині дотримання термінів погашення кредиту, зокрема більше 10 днів - у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Банк Форум» є правонаступником АКБ «Форум».

За даними розрахунку Банку станом на 12 березня 2012 року сума заборгованості ОСОБА_3 складає - 237 353,12 грн., а саме: 11 537,69 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 92 157,30 грн. - заборгованість за кредитом; 4164,51 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 33264,02 грн. - заборгованість за відсотками; 86847,54 грн. - пеня (а.с. 10-12).

Позичальник перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту з 15 вересня 2009 року, коли було здійснено останній платіж.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки місцевим судом встановлені факти укладання між Банком та ОСОБА_3 кредитного договору, а також факти неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).

Аналіз правових норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13.

В силу ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного суду України.

Отже, суд першої інстанції щодо позовних вимог про стягнення неустойки застосував спеціальну позовну давність, визначену ч. 2 ст. 258 ЦК України (один рік) в межах строку за основною вимогою, відповідно зменшивши розмір пені до 12357.02 грн., а штрафу до 38890.39 грн., а всього сума неустойки дорівнює 51247.4 грн.

Хоча про застосування позовної давності до частини цих вимог сторони не заявляли, однак в ухвалі суду першої інстанції від 16 січня 2014 року, постановленої за результатами розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення, суд аналізує саме застосування позовної давності до позовних вимог.

За такого, доводи апеляційної скарги щодо звільнення відповідача від сплати неустойки з підстав спливу позовної давності є безпідставними, оскільки судом першої інстанції позовна давність до таких вимог застосована відповідно до вимог цивільного законодавства.

Проте, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо зменшення розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, які судова колегія розцінює як заяву відповідача, оскільки він не приймав участі в розгляді справи в суді першої інстанції.

Більш того, суд першої інстанції в рішенні зазначив, що неустойка може бути зменшена на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, однак фактично не застосував ці норми.

Ця правова норма передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, з аналізу цієї правової норми вбачається, що за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшено з двох правових підстав, зокрема, розмір неустойки значно перевищую розмір збитків та наявності істотних обставин.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розмір неустойки є неспівмірним з розміром основного боргу.

Крім того, відповідач намагався сплачувати кредитну заборгованість, проте майновий стан його погіршився, на погашення боргу зобов'язався зробити відчуження заставного нерухомого майна, яким забезпечено кредитні зобов'язання, боржник немає постійного місця роботи, на його утриманні двоє неповнолітніх дітей, один з яких має патологічне захворювання, що підтверджується медичними документами та лікування якого потребує матеріальних витрат.

Також, відповідно до встановлених судом обставин справи відсутні будь-які негативні наслідки для позивача через прострочення ОСОБА_3 виконання своїх кредитних зобов'язань.

Перелічені обставини, на думку, колегії суддів, є істотними обставинами в розуміння ч. 3 ст. 551 ЦК України, у зв'язку з чим розмір неустойки, що підлягає стягнення слід зменшити до 20 000 грн.

Таким чином, на підставі ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення загальної суми неустойки, розмір якої підлягає зменшенню з 51247.40 грн. до 20000 грн. та у зв'язку з цим слід змінити й загальну суму складової кредитної заборгованості з 176 668.72 грн. до 145421.32 грн. (92 157.30 грн. - заборгованість за кредитом, 33264.02 грн. - заборгованість за відсотками та 20 000 грн. неустойка).

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягає зміні й сума судового збору, що стягнута з ОСОБА_3 на користь Банку з 1766.69 грн. до 1454.21 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,314-315 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2013 року в частині стягнення неустойки, загальної суми заборгованості за кредитним договором та судових витрат змінити. .

Зменшити загальний розмір неустойки за порушення виконання зобов'язання за кредитним договором з 51247грн. 40 коп. до 20000 грн., у зв'язку з чим зменшити загальну суму складової кредитної заборгованості з 176 668 грн.72 коп. до 145421 грн. 32 коп., а також судові витрати з 1766 грн. 69 коп. до 1454 грн. 21 коп.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді