Ухвала суду № 37684806, 03.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2014 р. м. Київ К/9991/34438/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Землякова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (правонаступника Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011

у справі №2а-8668/10/1270

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стікс»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 05.11.2010 №0001262310/0 та №0001272310/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 КАС України у праві проведено заміну сторони відповідача Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на правонаступника Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Стікс» з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Метал-Сервіс-Я» та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.01.2009, за результатами якої складено акт від 26.10.2010 №2603/231/24187339.

За висновками акта перевірки позивачем, у періоді, що перевірявся, допущено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( далі Закон № 334) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2591743,00 грн. та пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп. 7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 24022,00 грн.

На підставі акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 05.11.2010 №0001262310/0, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5183486 грн., у тому числі за основним платежем 2591743,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2591743,00 грн. та №0001272310/0, яким визначено податкове зобов?язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36033,00 грн., у тому числі за основним платежем 24022,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12011,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Правила обчислення і сплати податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а віднесення витрат платника податку до валових ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( в редакціях, що існували на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2006 між ПП «Метал-Сервіс-Я» (продавець) та ПП «ВКФ «Стікс» (покупець) укладено контракт № 011206, щодо продажу брухту та відходів чорних металів (в подальшому продукція), номенклатура, кількість, якість, ціна, загальна вартість, умови та строки поставки якої визначаються в специфікації до контракту. Продукція відвантажується навалом. Датою поставки продукції вважається дата складення акту прийому-передачі споживачем. Ціна на продукцію зазначається в специфікації до даного контракту в національній валюті України за 1 метричну тону. Покупець відшкодовує продавцю залізничний тариф по факту поставки продукції, згідно суми, зазначеній в залізничній накладній.

На виконання умов зазначеного контракту ПП «Метал-Сервіс-Я» були видані позивачу податкові накладні № 31/01-03 від 31.01.2008, № 31/01-02 від 31.01.2008, №11/02-03 від 11.02.2008, №27/02-02 від 27.02.2008, №20/02-01 від 20.02.2008, №21/02-02 від 21.02.2008, №31/03-01 від 31.03.2008, №26/03-03 від 26.03.2008, №28/03-03 від 28.03.2008, №28/12-01 від 28.12.2007, №28/12-04 від 28.12.2007, №30/04-01 від 30.04.2008, №08/04-01 від 08.04.2008, №15/04-02 від 15.04.2008, №30/05-01 від 30.05.2008, №30/06-04 від 30.06.2008, 31/07-03 від 31.07.2008, №31/08-02 від 31.08.2008, 30/09-01 від 30.09.2008, №23/10-02 від 23.10.2008, №01/01-08 від 05.01.2009, акти про проходження брухту кольорових і чорних металів, специфікації на поставку партії продукції, видаткові накладні та угода про залік зустрічних однорідних вимог від 30.01.2009.

Згідно ліцензій № 305522 та №305546 ПП «Метал-Сервіс-Я» має право на здійснення заготівлі, переробки металобрухту кольорових та чорних металів.

Факт наявності товару (брухту чорних металів) та передача його від виробників (ДТГО «Львівська залізниця» та ДП «Придніпровська залізниця») до кінцевих споживачів металобрухту ( ВАТ «МК «Азовсталь», ВАТ «Єнакієвський металургійний комбінат» та інші), в тому числі між ПП «Метал-Секрвіс-Я» та ПП «ВКФ «Стікс» як одними з ланок переходу прав власності на металобрухт при його руху від виробника до кінцевого споживача повністю підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними про перевезення металобрухту, на яких в тому числі маються й відмітки про передачу цього товару у власність ПП «Метал-Сервіс-Я», а потім ПП «ВКФ «Стікс», накладними про передачу металобрухту, актами приймання-передачі металобрухту складеними між ПП «Метал-Сервіс-Я» та ПП «ВКФ «Стікс» та в подальшому від останнього до наступних покупців товару ТОВ «ВКФ «Прометей», ТОВ «Екотрейд», ПП «КВВМПУ» та ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», а також приймально-здавальними актами між ТОВ «ВКФ «Прометей» та ВАТ «МК «Азовсталь» та ВАТ «ЄМЗ».

Таким чином, позивачем підтверджено легітимність джерел отримання металобрухту як ПП «Метал-Сервіс-Я», так і безпосередньо самим позивачем, а також його подальшу реалізацію.

Факт оплати позивачем поставленого йому ПП «Метал-Сервіс-Я» металобрухту повністю підтверджено наданими позивачем копіями платіжних доручень про перерахування коштів на банківський рахунок ПП «Метал-Сервіс-Я» та випискою про рух коштів на банківському рахунку позивача.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем під час проведення перевірки надані податковому органу усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товару у ПП «Метал-Сервіс-Я» та їх оплату.

При цьому, судом апеляційної інстанції досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій з вищезазначеним контрагентом, на час укладення правочинів ПП «Метал-Сервіс-Я» було зареєстроване в ЄДРПОУ, було юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, перебувало на обліку як платник податків у ДПІ в Жовтневому районі міста Луганська, у тому числі було платником податку на додану вартість, директором ПП «Метал-Сервіс-Я» була ОСОБА_4, яку і зазначено у спірних податкових накладних, як керівника ПП «Метал-Сервіс-Я», а також наявність відповідних дозвільних документів на здійснення заготівлі, переробки металобрухту кольорових та чорних металів.

Таким чином, позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності у ПП «Метал-Сервіс-Я», наявності дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться Державною податковою службою України.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків. Висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи. В іншому разі здійснення аналізу дотримання чинного законодавства при укладенні та/або виконанні правочинів, у тому числі на предмет порушення інтересів держави, не належить до компетенції контролюючих органів. Зазначені господарські операції відображені позивачем у податковому обліку, що відповідачем не заперечується, жодних свідчень того, що спірний договір чи його виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Висновки спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору ТКОР Харцизького МВ НІЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області №49 від 13.10.2010 щодо проведення дослідження почеркознавчої експертизи, згідно якого підписи від імені директора ПП «Метал-Сервіс-Я» на наданих до експертизи первинних документах виконані не ОСОБА_4, а іншою особою, не можуть бути доказом фіктивності фінансових операцій позивача, оскільки такі обставини можуть бути підтверджені виключно вироком суду про визнання винними осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарські операції, зокрема, щодо виконання (невиконання) сторонами умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі відповідача, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун