Ухвала суду № 37684671, 03.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року м. Київ К/800/31832/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 14827»

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2011

у справі № 2а-3971/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 14827»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 14827» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо визнання та визначення в акті перевірки від 05.04.2011 № 1215/23-200/35320513 нікчемними правочинів, укладених ТОВ «АТП 14827» із підприємствами - контрагентами; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС № 0001212301 від 04.05.2011.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо визнання та визначення в акті перевірки від 05.04.2011 № 1215/23-200/35320513 нікчемними правочинів, укладених ТОВ «АТП 14827» із підприємствами - контрагентами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013, в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТП 14827» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Буд-сервіс 2010», ТОВ «У-Транс» за грудень 2010 року, складено акт № 1215/23-200/35320513 від 05.04.2011, в якому зафіксовано порушення: пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 35 461,17 грн. за грудень 2010 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.05.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001212301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44 326,46 грн., в т.ч.: 35 461,17 грн. основного платежу та 8 865,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням податковий орган виходив з штучного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року на суму 35 461,17 грн. по контрагенту ТОВ «Буд-сервіс 2010».

Також судами встановлено, що 20.12.2010 між ТОВ «АТП 14827» (замовник) та ТОВ «Буд-сервіс 2010» (виконавець) укладено договір № 77, за умовами якого виконавець зобов'язується по замовленню замовника надати послуги (ремонт та встановлення двигунів: Asia L4 - 3 шт., МАЗ ЯМ 3236 - 1 шт., КАМАЗ - 4 шт., встановлення та перебортировка автошин 508/280 PR6 - 60 шт.), строк виконання робіт з 20.12 по 31.12.2010. Послуги рахуються виконаними після підписання акту приймання-передачі послуг замовником. Ціна договору складає 212 767,01 грн.

На виконання укладеного договору ТОВ «Буд-сервіс 2010» було виписано податкові накладні на загальну суму 212 767,01 грн., у т.ч.: 35 461,17 грн. ПДВ.

Розрахунки за вказаним договором проведені у безготівковій формі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Буд-сервіс 2010» є безтоварними, оскільки вказані операції не підтверджені актами приймання-передачі послуг.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договір вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку відсутності факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Буд-сервіс 2010», в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін, є правомірним збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 14827» відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний