Ухвала суду № 37684668, 11.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2014 р. м. Київ К/800/166/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Блажівська Н.Є.

Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2012 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 року

у справі № 2а-1971/12/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримхліб»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення та податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кримхліб» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Кримхліб») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення та податкового повідомлення рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 24 від 18.01.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримхліб», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року № 0000144001.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2012 року начальником СДПІ видано наказ № 24 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримхліб» з питань вимог дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Груп» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року тривалістю 5 робочих днів з 18.01.2012 року.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Кримхліб» з питань вимог дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Груп» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складено акт від 18.01.2012 року № 9/40-01/00381580.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит в сумі 1298010,00 грн. (в т.ч. лютий 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, згідно вищевказаного акту перевірки, підставою до висновку про завищення позивачем у лютому 2011 року суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1298010,00 грн. стали висновки податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп». Такий висновок податкової інспекції ґрунтується на висновку про нікчемність правочинів між ТОВ «Агрооіл Групп»та ПП «КДЮ»та ПП «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» на підставі отриманої від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя інформації (акт від 17.06.2011 року № 2537/23-08/34440939 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрооіл Групп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «КДЮ» за період січень 2011 року, та ПП «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» за період лютий 2011 року».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року № 0000144001, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1298010 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 77.4 ст. 77 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, що було дотримано відповідачем.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа від 18.01.2012 року № 236/10/40-01, який був отриманий ПАТ «Кримхліб» 23.01.2012 року, податкова інспекція повідомила позивача про проведення 18.01.2012 року у приміщенні СДПІ ВПП в м. Сімферополі за адресою: м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9 к. 407 позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Агрооіл Групп» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не було виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації.

Крім того, ДПІ не надано до суду доказів надіслання позивачу обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та відповідних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Агрооіл Групп», докази отримання позивачем обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби, докази здійснення перевірки позивача після 10 робочих днів від дня отримання позивачем обов'язкового письмового запиту, докази надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В свою чергу, щодо позовних вимог ПАТ «Кримхліб» про скасування податкових повідомлень-рішень, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій, 15.02.2011 року між ПАТ «Кримхліб» (покупець) та ТОВ «Агрооіл Групп» (продавець) укладено договір постачання № 15/02, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшникову нерафіновану олію.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання ПАТ «Кримхліб» придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп».

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Агрооіл Групп» на час спірних відносин було зареєстроване як платник податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки СДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2012 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Блажівська Н.Є. Маринчак