Ухвала суду № 37684592, 11.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2014 р. м. Київ К/800/11811/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Блажівська Н.Є.

Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року

у справі № 2а-3921/12/1370

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма «Галелектросервіс»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової службипровизнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма «Галелектросервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ ВНФ «Галелектросервіс») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» з питань господарських відносин з ПП «Укрметтрейд» за липень, серпень 2010 року, за результатами якої складено акт від 26.03.2012 року № 42/23-4/31362392.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 729393,53 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП «Укрметтрейд» та п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищено валові доходи на загальну суму 20251,40 грн., завищено валові витрати на загальну суму 4643711,70 грн., та занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 1155864,58 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.04.2012 року № 0000202340, яким ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1444830,73 грн., (за основним платежем - 1155864,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 288966,15 грн.), та № 0000212340, яким позивачу збільшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 729393,53 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про порушення ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» вищевказаних норм податкового законодавства ґрунтується на матеріалах перевірки контрагента позивача ПП «Укрметтрейд», згідно акту № 357/23-2/36501275 від 03.06.2011 року «Про результати позапланової документальної перевірки ПП «Укрметтрейд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 28.05.2009 року по 26.05.2011 року», в якому зазначено, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» ДПІ не були досліджені первинні документи позивача, якими підтверджується здійснення операцій з ПП «Укрметтрейд», зокрема: договір купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати поставленого товару.

Відповідач мав відомості про наявність зазначених документів, оскільки їх перелік міститься у додатку 2 до акта планової перевірки ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» від 11.02.2011 року № 7/23-2/31362392, однак, ніякої їх оцінки під час планової перевірки позивача не здійснювалась.

Податковий орган посилався на те, що первинні документи по господарських операціях ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» та ПП «Укрметтрейд» не були представлені до перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» зазначені документи були втрачені, про що належним чином повідомлено податковий орган. У встановлений термін документи щодо господарських взаємовідносин зазначених суб'єктів господарювання поновлено. У зв'язку з оскарженням наказу № 849 від 02.12.2012 року про проведення позапланової перевірки ТОВ ВНФ «Галелектросервіс» відмовилось допустити перевіряючих до проведення позапланової перевірки та надання господарських документів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі № 2а-10724/11/1370 (№ 86060/12/9104) визнано протиправним Наказ ДПІ у Франківському районі м. Львова № 849 від 02.12.2011 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВНФ «Галелектросервіс».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, належне відображення у податковому та бухгалтерському обліку операції з придбання товару у ПП «Укрметтрейд» та подальше використання товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 Партії, Місця зберігання: Ангар; ТМЦ: Дріт ЗП д.5 мм (с.3) за 12.07.10 -31.12.10, карткою рахунку 201: Місця зберігання: Цех: ТМЦ: Дріт ЗП д.5 мм (с.3) за 2 півріччя 2010 р.; договором поставки ЦХП-02-04810-01 від 14.06.2010, укладеного між ДП «Укрзалічничпостач» та ТОВ ВНФ «Галелектросервіс», специфікацію до договору, видатковими накладними, накладними на підтвердження переміщення товару (склад-цех).

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаним контрагентом.

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Блажівська Н.Є. Маринчак