Ухвала суду № 37684591, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року м. Київ К/800/19503/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року

у справі № 16/47

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС)

до Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна» (далі - відповідач, ДП «Тетра Пак Україна»)

про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення у дохід держави всього отриманого за договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС звернулося у жовтні 2008 року до суду з позовом до ДП «Тетра Пак Україна» про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення у дохід держави всього отриманого за договором на суму 902 700,00 гривень.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 23.05.2006 року по 05.07.2006 року позивачем проведено виїзну планову документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено акт №90-23/504-7/05381099 від 12.07.2006 року, в якому встановлено взаємовідносини ДП «Тетра Пак Україна» з ТОВ «Стелс Медіа», відносно якого рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2004 року скасовано державну реєстрацію та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з моменту реєстрації, тобто з 09.09.2003 року.

У акті перевірки позивачем зроблено висновок, що правочин між відповідачем та ТОВ «Стелс Медіа» є нікчемним, як такий, що укладений з порушенням вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, в зв'язку з чим застосовуються наслідки у відповідності до ст. 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною 1 статі 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.10.2004 року між відповідачем та ТОВ «Стелс Медіа» укладено договір № 1 про надання інформаційно-рекламного обслуговування, за умовами якого відповідачу мали бути надані послуги щодо рекламування продукції (упаковки) ДП «Тетра Пак Україна» на центральному телебаченні.

На виконання умов названого договору ТОВ «Стелс Медіа» надано відповідачу послуги: «Рекламна компанія Замовника на т/к «Інтер» та «Ентер-фільм» в листопаді-грудні 2004 року (продукт: Упаковка «Tetra Brik Асептик Бейс для молока Ласуня 1 л.»), що підтверджується актом прийому-передачі робіт та послуг від 31.12.2004 року.

Доводи позивача щодо нікчемності правочину ґрунтуються на тому, що договір про надання інформаційно-рекламного обслуговування № 1 від 18.10.2004 року між позивачем та ТОВ «Стелс Медіа» є нікчемним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 205 ЦК України, оскільки, на думку податкового органу, його було укладено з метою ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, що суперечить інтересам держави та суспільства, та моральним засадам суспільства.

Підставою для таких висновків позивача слугувало, рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2008 року у справі № 2-6074/06-38/11, яким визнано недійсними установчий договір та статут ТОВ «Стелс Медіа».

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 року в адміністративній справі № 2а-5098/10/2670 за позовом ДП «Тетра Пак Україна» до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили, було встановлено факт реальності розміщення рекламних роликів молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканал «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 року по 31.12.2004 року. Також, цією ж постановою встановлено, що послуги з розміщення рекламного ролика молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканал «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 року по 31.12.2004 року були надані, а відповідачем замовлені і оплачені із залученням ТОВ «Стелс Медіа» на підставі укладеного з ним договору.

Отже, факт розміщення відповідачем із залученням ТОВ «Стелс Медіа» рекламного ролика молока «Ласуня» в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер» та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 року по 31.12.2004 року, тобто факт надання послуг, які мали бути надані ТОВ «Стелс Медіа» за договором № 1 від 18.10.2004 року, встановлено судовим рішенням в адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи, що і у даній справі, та яке набрало законної сили, а тому він вважається встановленим та не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Колегія суддів касаційної інстанцій вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованих висновків, що посилання позивача на порушення відповідачем при укладанні договору № 1 від 18.10.2004 року вимог ст. 203 ЦК України та на те, що зазначений правочин є нікчемним, є необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, та стягнення з відповідача в дохід держави коштів, одержаних за вказаним договором.

Зі змісту ч. 1 ст. 208 ГК України вбачається, що застосування передбачених нею санкцій можливе в разі наявності наміру на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, хоча б у однієї із сторін. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, у позовній заяві, податковий орган зазначає про наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з огляду на те, що відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2008 р. визнано недійсним установчий договір та статут ТОВ «Стелс Медіа».

Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів, які б доводили, що договір № 1 від 18.10.2004 року було вчинено без мети створення взаємних прав та обов'язків, а з метою ухилення від сплати податків та доказів того, що останній суперечить інтересам держави та суспільства, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що укладений між відповідачем та ТОВ «Стелс Медіа» договір відповідає вимогам, додержання яких необхідне для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України, ст. ст. 179, 180 ГК України та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки його умови, а саме надання інформаційно-рекламного обслуговування, реально виконані.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірний правочин був укладений сторонами з метою надання послуг інформаційно-рекламного обслуговування, зобов'язання за ним виконані сторонами, а тому не може розглядатись, як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог та відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 16/47 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно Паніотова В.Г.